Шляхи забезпечення пошукової навчально-пізнавальної діяльності у сучасній початковій школі

Нова педагогіка » Організація пошукової навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів у сучасній школі » Шляхи забезпечення пошукової навчально-пізнавальної діяльності у сучасній початковій школі

Сторінка 2

Одержані дані показали, що чітка ціль діяльності учнів ставилася вчителями на 75% відвіданих уроків. Вчителі-майстри проявляли високе розуміння необхідності ставити перед учнями ціль майбутньої діяльності для включення їх в процес пошукової навчально-пізнавальної діяльності. На 94% відвіданих уроків цієї категорії вчителів формувалась ціль пошукової навчально-пізнавальної діяльності.

Однак, для включення учнів у пошукову навчально-пізнавальну діяльності недостатньо сформулювати мету. Необхідно організувати дії школярів, спрямовані на усвідомлення і прийняття цієї мети, на основі чого і формується мотив пошукової діяльності. Як вже зазначалось вище, на 57% відвіданих уроків перед школярами була поставлена мета діяльності, але лише на 11% уроків педагоги організували дії учнів, спеціально спрямовані на сприйняття цієї мети. Навіть у вчителів-майстрів тут спостерігаємо великий розрив. На 94% досліджених уроків вчителі цієї категорії формулювали мету діяльності, але лише на 12% уроків вони організовували дії школярів на усвідомлення і сприйняття цієї мети.

Основний зміст засвоюваних школярами знань вчителі виокремили на 29% досліджених нами уроків (у вчителів-майстрів ця цифра становить 75%).

Установка на запам’ятовування основного змісту давалась вчителями на кожному десятому уроці із досліджених уроків, а вчителями-майстрами – на кожному третьому уроці. Контроль за ходом засвоєння знань здійснювався на кожному п’ятому уроці, вчителями-майстрами – на кожному третьому.

Таким чином, аналіз засвідчує прагнення вчителів використовувати окремі засоби формування пошукової навчально-пізнавальної діяльності. Але як в досвіді педагогічних майстрів, так і в масовій школі засоби формування пошукової навчально-пізнавальної діяльності школярів не використовуються в системі повністю.

Вагомим недоліком є неувага вчителів всіх рівнів кваліфікації до навчання учнів таким навчальним вмінням, як планування пошукової навчально-пізнавальної діяльності, організація виконання плану і здійснення самоконтролю. Бо саме наявність цих умінь у школярів перетворює їх навчання у цілеспрямований самокерований процес.

Щоб виявити труднощі які відчувають вчителі при організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності школярів було опитано 64 вчителі міських і сільських шкіл.

Наведемо зміст запитань:

1.Якими навичками і уміннями пошукової навчально-пізнавальної діяльності ви навчаєте школярів ?

2.Назвіть, які засоби формування пошукової навчально-пізнавальної діяльності школярів ви найчастіше використовуєте в навчанні:

а) на етапі підготовки до засвоєння нових знань;

б) на етапі засвоєння і осмислення;

в) на етапі застосування знань.

3. Покажіть на конкретних прикладах, як ви здійснюєте проблемність в навчанні:

а) на етапі першої зустрічі з новим навчальним матеріалом;

б) на етапі вирішення проблем;

в) на етапі застосування знань.

4. З якими труднощами ви стикаєтесь при організації формування пошукової навчально-пізнавальної діяльності школярів ?

Аналіз одержаних результатів показав наступне.

Великі труднощі викликало запитання про навчання школярів загальнонавчальних умінь. П’ята частина усіх опитаних цю графу не заповнили взагалі. Напевне, ці вчителі не знають, що саме слід відносити до загальнонавчальних умінь. Серед відповідей переважали такі: формування акуратності, наочності, наполегливості, зосередженості, уміння оформити роботу. Лише в 3% відповідей було вказано, що вчителі формують – уміння організувати себе на виконання плану, і в 5% – уміння себе контролювати. Все це ще раз підтверджує думку про те, що багато вчителів не мають уявлення про основні навчальні уміння.

Найбільш бажаним засобом організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності на всіх етапах навчального пізнання є бесіда (що відповідає і результатам уроків, які спостерігались). Іншим засобом організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності, що широко використовується, який назвали 95% опитаних вчителів, є самостійна робота. Характерним, є те, що всі без винятку вчителі відзначали: самостійна робота не застосовується ними на етапі підготовки учнів до активного засвоєння ними нових знань. 18% вчителів вказало на використання самостійної роботи, як засобу організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності на етапі сприйняття і усвідомлення знань, 87% – на етапі закріплення знань. Таким чином, одним з дієвих засобів організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності школярів вчителі вважають самостійну роботу і можливість застосовувати її лише на етапі закріплення знань.

Страницы: 1 2 3 4 5

Рекомендуємо почитати:

Техніка викладу лекції
Визначаючи основні особливості викладу лекції, слід відзначити якими педагогічними засобами користується викладач. В педагогіці, зокрема, в теорії педагогічної майстерності існує поняття пе ...

Лінгводидактичні засади розвитку зв’язного мовлення
Процес становлення мовної особистості починається з дитинства. Коли учень іде до школи, він звертає увагу на мовлення учителя, наслідує його. Кваліфікований педагог на своєму прикладі повин ...

Розробка методичних рекомендацій що до запобігання комп’ютерної залежності
Коли людина вже стала залежною від комп’ютера, родичі стикаються з певними проблемами. І коли вони кажуть про це людині яка стала залежною вона може не погоджуватися з ними, бо для неї така ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net