Шляхи забезпечення пошукової навчально-пізнавальної діяльності у сучасній початковій школі

Щоб визначити конкретні шляхи і резерви подальшого удосконалення процесу навчання на основі більш повного застосування методів формування та розвитку пошукової навчально-пізнавальної діяльності, необхідно виявити типові особливості роботи вчителя на уроках з активізації навчання молодших школярів.

Виходячи з цього можемо сформулювати такі завдання:

1) З’ясувати особливості і тенденції, що характеризують організацію пошукової навчально-пізнавальної діяльності школярів в досвіді вчителів і в масовій школі.

2) Виявити недоліки організації навчання школярів на уроках в масовій школі.

3) Визначити рівень роботи найбільш досвідчених вчителів.

4) Виявити типові труднощі вчителів в організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності школярів ?

Протягом кількох років (2008-2011) було вивчено досвід реалізації пошукової навчально-пізнавальної діяльності школярів в Тернопільській області. Всього було відвідано і проаналізовано більш, як 240 уроків; проведено анкетне опитування вчителів і учнів, а також бесіди з вчителями, керівниками шкіл, методистами, учнями.

Перш за все це дозволило встановити, що в шкільній практиці накопичено певний досвід використання засобів організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності школярів. Однак широта розповсюдження того чи іншого засобу організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності ще не є показником успішності його застосування. Справа в тому, що конкретна реалізація різних засобів якісно відмінна в досвіді різних вчителів. Більше всього вчителями використовується такий прийом пошукової навчально-пізнавальної діяльності школярів, як бесіда; на сучасному уроці вона використовується на всіх етапах навчання (Слід, правда, відмітити, що вчитель різного рівня педагогічної майстерності використовує бесіду в різній мірі. Так, вчителі-майстри на етапі узагальнення нових знань організовують бесіди з учнями у 83 випадках із 100, а вчителі, що не досягли високого рівня майстерності лише в 4 випадках із 100).

Як показало дослідження в шкільній практиці переважають бесіди, що спрямовані на репродуктивну діяльність. Найчастіше (87% уроків) учням пропонується: сформулювати правило, закон, теорему; перерахувати ознаки того чи іншого поняття, явища (наприклад, перерахувати ознаки приходу весни; розповісти про способи живлення і розмноження комах) і ін. Такий підхід ставить собі за мету виявити те, що запам’ятав учень (що, без сумніву, важливо), але не те, як він зрозумів навчальний зміст.

Для вчителів-майстрів характерна інша форма постановки тих самих запитань: порівняйте план і карту; яка суттєва відмінність у властивостях плану і карти тощо. Отже, використовуються формулювання: ”доведи”, ”порівняй”. Без сумніву, використання бесіди із запитаннями, що викликають діяльність продуктивного характеру, забезпечує вищу якість роботи.

Для формування пошукової навчально-пізнавальної діяльності учнів широко використовуються і різноманітні засоби наочності, включаючи кіно- і діафільми, відеозаписи і телебачення. Однак, в масовій практиці наочність використовується головним чином як ілюстрація до розповіді вчителя. Якщо у вчителів-майстрів на кожному 2-му уроці наочні посібники, досвід, служать джерелом знань, то в масовій практиці наочність використовується з тією метою лише на 5% уроків.

Ще одна характерна особливість досвіду вчителів-майстрів полягає у широкому використанні самостійних робіт з метою розвитку пошукової навчально-пізнавальної діяльності школярів. Ця категорія вчителів відводить на самостійну роботу на кожному уроці в середньому до 17 хвилин. Для порівняння – у масовій школі 4,5 хвилин. Важливо, при цьому підкреслити, що на уроках досвідчених вчителів застосовується самостійна робота різного характеру (від роботи за зразком до творчих завдань) і така, що потребує різного рівня самостійності (диференціацією частки допомоги).

Ще одна особливість досвіду вчителів-майстрів пов’язана із їх прагненням виділити суттєве у матеріалі, що вивчається, чітко сформулювати мету уроку і його окремих етапів.

Необхідно вказати і на такі особливості роботи досвідчених вчителів, як використання зв’язку навчання з життям, проблемного підходу, поєднання різних джерел знань тощо.

Елементами системи засобів формування пошукової навчально-пізнавальної діяльності виступають навчальний зміст, методи і методичні прийоми навчання і форми організації навчання учнів. Виберемо ті елементи системи, які виконують в ній роль стрижнів. До них відносяться цільова установка уроку і його етапів; виокремлення головного змісту, що підлягає засвоєнню на даному уроці, установка на його запам’ятовування і контроль за ходом засвоєння знань.

Рекомендуємо почитати:

Проектування як метод особистісно орієнтованого навчання
Сьогодні такі методи навчання в співпраці, як метод проектів, навчання в малих групах, надзвичайно «модні». Опублікована велика кількість психолого-педагогічних науково-методичних праць, де ...

Навчально-методичний комплекс спеціальностей за напрямом підготовки «Менеджмент»
Науково-методичне забезпечення навчального процесу складається: з державних стандартів освіти; навчальних планів; навчальних програм з усіх нор-мативних і вибіркових навчальних дисциплін; п ...

Контроль монологічного мовлення на початковому етапі
Як відомо, програма з іноземної мови визначає монологічну усну мову як одну із основних завдань навчання, тому вимірювання і оцінка її сформованості є особливо важливими як для вчителя, так ...