Шляхи забезпечення пошукової навчально-пізнавальної діяльності у сучасній початковій школі

Нова педагогіка » Організація пошукової навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів у сучасній школі » Шляхи забезпечення пошукової навчально-пізнавальної діяльності у сучасній початковій школі

Сторінка 1

Щоб визначити конкретні шляхи і резерви подальшого удосконалення процесу навчання на основі більш повного застосування методів формування та розвитку пошукової навчально-пізнавальної діяльності, необхідно виявити типові особливості роботи вчителя на уроках з активізації навчання молодших школярів.

Виходячи з цього можемо сформулювати такі завдання:

1) З’ясувати особливості і тенденції, що характеризують організацію пошукової навчально-пізнавальної діяльності школярів в досвіді вчителів і в масовій школі.

2) Виявити недоліки організації навчання школярів на уроках в масовій школі.

3) Визначити рівень роботи найбільш досвідчених вчителів.

4) Виявити типові труднощі вчителів в організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності школярів ?

Протягом кількох років (2008-2011) було вивчено досвід реалізації пошукової навчально-пізнавальної діяльності школярів в Тернопільській області. Всього було відвідано і проаналізовано більш, як 240 уроків; проведено анкетне опитування вчителів і учнів, а також бесіди з вчителями, керівниками шкіл, методистами, учнями.

Перш за все це дозволило встановити, що в шкільній практиці накопичено певний досвід використання засобів організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності школярів. Однак широта розповсюдження того чи іншого засобу організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності ще не є показником успішності його застосування. Справа в тому, що конкретна реалізація різних засобів якісно відмінна в досвіді різних вчителів. Більше всього вчителями використовується такий прийом пошукової навчально-пізнавальної діяльності школярів, як бесіда; на сучасному уроці вона використовується на всіх етапах навчання (Слід, правда, відмітити, що вчитель різного рівня педагогічної майстерності використовує бесіду в різній мірі. Так, вчителі-майстри на етапі узагальнення нових знань організовують бесіди з учнями у 83 випадках із 100, а вчителі, що не досягли високого рівня майстерності лише в 4 випадках із 100).

Як показало дослідження в шкільній практиці переважають бесіди, що спрямовані на репродуктивну діяльність. Найчастіше (87% уроків) учням пропонується: сформулювати правило, закон, теорему; перерахувати ознаки того чи іншого поняття, явища (наприклад, перерахувати ознаки приходу весни; розповісти про способи живлення і розмноження комах) і ін. Такий підхід ставить собі за мету виявити те, що запам’ятав учень (що, без сумніву, важливо), але не те, як він зрозумів навчальний зміст.

Для вчителів-майстрів характерна інша форма постановки тих самих запитань: порівняйте план і карту; яка суттєва відмінність у властивостях плану і карти тощо. Отже, використовуються формулювання: ”доведи”, ”порівняй”. Без сумніву, використання бесіди із запитаннями, що викликають діяльність продуктивного характеру, забезпечує вищу якість роботи.

Для формування пошукової навчально-пізнавальної діяльності учнів широко використовуються і різноманітні засоби наочності, включаючи кіно- і діафільми, відеозаписи і телебачення. Однак, в масовій практиці наочність використовується головним чином як ілюстрація до розповіді вчителя. Якщо у вчителів-майстрів на кожному 2-му уроці наочні посібники, досвід, служать джерелом знань, то в масовій практиці наочність використовується з тією метою лише на 5% уроків.

Ще одна характерна особливість досвіду вчителів-майстрів полягає у широкому використанні самостійних робіт з метою розвитку пошукової навчально-пізнавальної діяльності школярів. Ця категорія вчителів відводить на самостійну роботу на кожному уроці в середньому до 17 хвилин. Для порівняння – у масовій школі 4,5 хвилин. Важливо, при цьому підкреслити, що на уроках досвідчених вчителів застосовується самостійна робота різного характеру (від роботи за зразком до творчих завдань) і така, що потребує різного рівня самостійності (диференціацією частки допомоги).

Ще одна особливість досвіду вчителів-майстрів пов’язана із їх прагненням виділити суттєве у матеріалі, що вивчається, чітко сформулювати мету уроку і його окремих етапів.

Необхідно вказати і на такі особливості роботи досвідчених вчителів, як використання зв’язку навчання з життям, проблемного підходу, поєднання різних джерел знань тощо.

Елементами системи засобів формування пошукової навчально-пізнавальної діяльності виступають навчальний зміст, методи і методичні прийоми навчання і форми організації навчання учнів. Виберемо ті елементи системи, які виконують в ній роль стрижнів. До них відносяться цільова установка уроку і його етапів; виокремлення головного змісту, що підлягає засвоєнню на даному уроці, установка на його запам’ятовування і контроль за ходом засвоєння знань.

Страницы: 1 2 3 4 5

Рекомендуємо почитати:

Аналіз змісту підготовки майбутніх робітників в професійно-технічних навчальних закладах швейного профілю
Основним каналом підготовки висококваліфікованих робочих для підприємств легкої промисловості є система початкової професійної освіти. Вона покликана оперативно і з випередженням реагувати ...

Використання здоров’язберігаючих технологій на уроках музичного мистецтва
Серед широко застосовуваних інноваційних, педагогічних технологій у сучасній школі, особливе місце займають технології здоров'язбереження. Термін «здоров'язберігаючих освітні технології» мо ...

Шляхи формування виховуючого колективу
Виховне значення колективу, його впливу на особистість учня досить суттєве. Оскільки кожен учень щодня перебуває в класі, то й клас (свідомо чи несвідомо) впливає на нього. Шкільній колекти ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net