Проблема формування пізнавальної активності молодших школярів як об’єкт дидактичного аналізу

Нова педагогіка » Організація пошукової навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів у сучасній школі » Проблема формування пізнавальної активності молодших школярів як об’єкт дидактичного аналізу

Сторінка 3

Д.Ельконін доводив, що можливості активізації й стимулювання розумового розвитку розкриваються перш за все в змісті навчального матеріалу. Експерименти В.Зикова, О.Орлова та ін. теж доводять, що розвиток учня можна прискорити. Це досягається підбором відповідного теоретичного матеріалу, формуванням раціональних умінь самостійної роботи.

Стимулювання пізнавального інтересу та активності через ефект Б.Зейгарніка : незавершена з певної причини дія запам'ятовується надовго. Розповідаючи про щось учням, учитель може зупинитися і не завершити свою розповідь, залишаючи дитині змогу самій включитися у вирішення проблеми, у процес "здогадування", тобто створюючи умови для пробудження інтересу до пошуку і пізнання. На уроках читання можна практикувати незавершене читання цікавих історій, зупиняючись до того, як настала розв'язка і запитуючи дітей, як вони вважають, що станеться далі. Це активізує пізнавальну діяльність і читання перетворюється на цікаве заняття, що потребує розумових зусиль, уяви і стимулює бажання читати.

Зважаючи на те, що в шестирічних дітей переважають ігрові інтереси, довільна поведінка, доцільно в роботі з ними на уроках з кожного предмета, систематично застосовувати елементи гри в поєднанні з бесідою, елементами самостійної роботи, спостереженнями і практичними роботами. Як показує практика в ігровій формі можна подати новий матеріал з математики і провести практичну роботу чи бесіду. Саме гра є надійним помічником вчителя в процесі формування активізації пізнавальної діяльності молодших школярів.

У поняття активізації включаємо будь-яке стимулювання пошукової навчально-пізнавальної діяльності. Таким чином, можемо розрізняти активність на трьох рівнях:

1) активність на рівні запам'ятовування;

2) на рівні мисленнєвої діяльності;

3) на рівні творчого мислення й пошуку нових знань.

У процесі навчання ці рівні можуть переплітатися. Першому рівню відповідає засвоєння знань, другому – розуміння, третьому – застосування, аналіз, синтез.

Аналіз теоретичних основ активізації дозволив виділити засоби, які стимулюють активність. Розділяють їх на дві групи: змістовно-методичні й організаційні. До першої групи належать завдання, їх зміст і методичне опрацювання. До другої належать засоби, за допомогою яких забезпечується активний стан учнів.

О.Савченко вивчила шляхи формування пошукової навчально-пізнавальної самостійності молодших школярів, довела, що розвиток цієї якості можна значно покращити, якщо забезпечити повноцінні формування і взаємодію мотиваційного, змістового її організаційно-процесуального компонентів учіння.

О.Савченко виділила дидактичні умови розвитку пізнавальної самостійності, які необхідні для успішного формування усіх компонентів готовності учнів до пошукової навчально-пізнавальної діяльності. Для цього потрібно:

1. Формувати в учнів пізнавальні потреби, сприяти розвитку наполегливості у виконанні самостійних завдань.

2. Добиватися раціонального поєднання репродуктивної і продуктивної діяльності, доцільно збільшувати питому вагу частково – пошукових методів.

3. Запровадити в зміст навчання спеціальну систему пізнавальних завдань.

4. Використовувати ефективні засоби керування пошуковою діяльністю.

Страницы: 1 2 3 4

Рекомендуємо почитати:

Характеристика надзвичайних ситуацій мирного часу
Надзвичайні ситуації, які виникають у мирний час, вимагають виконання негайних заходів щодо ліквідації їх наслідків, проведення рятівних та інших негайних робіт. Практика останніх років пок ...

Групові форми роботи
Для того, щоб учні вчилися із цікавістю, навчали один одного варто використовувати групову форму роботи. У групі сильні учні ще більше розкривають свої здібності під час виконання різнорівн ...

Слухання музики та його Значення у вихованні естетичного ставлення дітей молодшого шкільного віку до дійсності
Уміння слухати і чути музику не є вродженою рисою. Пізнавально-творчі можливості учнів розвиваються у спілкуванні з музикою, в процесі цілеспрямованого аналізу музичних творів. Адже власна ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.edudirect.net