Проблема формування пізнавальної активності молодших школярів як об’єкт дидактичного аналізу

Нова педагогіка » Організація пошукової навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів у сучасній школі » Проблема формування пізнавальної активності молодших школярів як об’єкт дидактичного аналізу

Сторінка 2

Визначення поняття “активність” у працях філософів, педагогів, психологів також випливає з поняття “діяльність”, але діалектика взаємозв’язку цих двох понять розкривається по-різному.

У деяких дослідженнях активність розглядається як широка, всеосяжна категорія, яка включає в себе діяльність. Діяльність розкривається при цьому як специфічна для соціальної системи форма активності, тобто активність виступає щодо діяльності родовим поняттям.

Так М.Дьомін визначає активність як надзвичайно високий етап діяльності. Тому поняття “активність” ширше ніж “діяльність”, бо “активність” властива всьому матеріальному світові.

У працях інших учених поняття “активність” та “діяльність” ототожнюється. Зокрема, В.Іванов пише: “Діяльність і є активність, яка за формою спрямована назовні, але за змістом завжди звернена до суб’єкта”. Вважаємо, що зв'язок цих понять потрібно розрізняти. Так вважають психологи С. Рубінштейн і Т. Лапіна.

У більшості наукових джерел пізнавальна активність трактується як прагнення до набуття знань. Із того моменту, коли в дитини виникає орієнтувальний рефлекс на явища й події навколишньої дійсності («що таке?»), вона починає прагнути пізнати світ. Зрозуміло, що це – лише початковий етап формування пошукової навчально-пізнавальної діяльності. Поступово орієнтувальний рефлекс трансформується в орієнтувально-дослідницький. Майстерність учителя полягає в тому, щоб в основу навчання покласти це цінне новоутворення, збудити жадобу до знань. Тобто, враховуючи прагнення до знань, вирішити другий, не менш важливий аспект проблеми, – це потреба в навчанні як діяльності, у процесі якої і задовольняється пізнавальна активність.

Деякі вчені розглядають активність як якісну характеристику, міру діяльності, ступінь її виявлення. Так, В. Коган зазначає: “На рівні аналізу людини не взагалі, а особи як суб’єкта конкретної соціальної діяльності поняття “активність” вже не тотожне поняттю “діяльність” і вступає як самостійна, окрема категорія, яка відбиває кількісно-якісну сторону діяльності особи”. Ряд науковців визначає активність як рису людини. Зокрема М.Данилов вважає за недолік те, що в дослідженнях активність часто розглядається в плані засвоєння знань, а не як риса особистості

За В.Давидовим основним джерелом становлення і розвитку пізнавальної активності є не сам учень, а організоване навчання. За учнем закріплюється роль що пізнає світ в спеціально організованих для цього умовах.

У сучасних дидактичних дослідженнях принцип активності трактується як один із основних принципів навчання. Водночас підкреслюється, що всі інші дидактичні принципи можуть функціонувати тільки на основі запровадження принципу активності, який є показником рівня реалізації кожного з принципів навчання.

Для того, щоб навчання дійсно стало засобом свідомого розвитку, необхідно виконувати одну універсальну умову – суб'єкт, що розвивається, має включатися в активну діяльність і спілкування. Це обґрунтовується тим, що учень у навчальному процесі не лише суб'єкт, а й об'єкт власного учіння. Дослідження доводять, що низький рівень активності – результат того, що учень – лише пасивний об'єкт. Т. Шамова розглядає активність як мету, засіб і результат діяльності.

На думку відомого польського дидакта В.Оконя, в основі справжньої активності є усвідомлення необхідності засвоювати матеріал, розуміння мети навчання (зацікавленість), інтелектуальне задоволення від вирішення завдань.

Страницы: 1 2 3 4

Рекомендуємо почитати:

Психолого-педагогічна сутність безперервності у навчанні
Здійснення переходу на 12-річне навчання в загальноосвітньому навчальному закладі вимагає пошуку нових підходів до вирішення проблеми безперервності освіти в Україні. Поняття «безперервна о ...

Психологічні та методичні засади використання інтерактивних технологій для навчання діалогу – розпитування учнів 5 класу
У підлітковий вік охоплює розвиток дитини від 11 – 12 років. Учні на цьому етапі розвитку навчаються в середніх класах загальноосвітньої школи, тому цей період називають середнім шкільним в ...

Класична структура дидактичних ігор
Навчальне завдання визначає зміст, правила гри і направляє ігрові дії. Об’єм і зміст навчальних завдань відповідають програмі навчання дітей цього віку в дитячому саду або в школі. Реалізац ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net