Проблема формування пізнавальної активності молодших школярів як об’єкт дидактичного аналізу

Нова педагогіка » Організація пошукової навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів у сучасній школі » Проблема формування пізнавальної активності молодших школярів як об’єкт дидактичного аналізу

Заработок на криптовалютах по сигналам. Больше 100% годовых!

Заработок на криптовалютах по сигналам

Трейдинг криптовалют на полном автомате по криптосигналам. Сигналы из первых рук от мощного торгового робота и команды из реальных профессиональных трейдеров с опытом трейдинга более 7 лет. Удобная система мгновенных уведомлений о новых сигналах в Телеграмм. Сопровождение сделок и индивидуальная помощь каждому. Сигналы просты для понимания как для начинающих, так и для опытных трейдеров. Акция. Посетителям нашего сайта первый месяц абсолютно бесплатно.

Обращайтесть в телеграм LegionCryptoSupport

Сторінка 1

До ключових проблем педагогіки, які вимагають постійного творчого аналізу та експериментальної перевірки, належить і проблема формування пізнавальної активності особистості молодшого школяра. На перше місце у формуванні активності виходить питання формування потреб особистості в інтелектуальному, культурному, моральному аспектах та її саморозвитку.

Як свідчать дослідження М.Вашуленка, Ю.Гільбуха, Д.Ельконіна, О.Савченко, В.Тарасуна, М.Шеремет, в учнів початкових класів формуються основи наукового світорозуміння, виокремлюються способи навчальної діяльності. Сучасна теорія навчання та виховання дітей все більше звертається до особистості дитини, до її внутрішніх процесів, які обумовлюються в ній діяльністю, спілкуванням і спеціальними педагогічними впливами. Згідно з теоретичними положеннями К.Абульханової-Славської, Б.Ананьєва, Л.Виготського, В.Давидова, Г.Костюка, О.Леонтьєва, Б.Ломова, С.Рубінштейна, О.Скрипченка діяльність є основою психічного розвитку та становлення людини як особистості в цілому. Дослідження науковців Л.Аристової, В.Давидова, М.Єнікєєвої, Л.Занкова, М.Левіна, І.Лернера, М.Махмутова, Н.Підкасистого, М.Скаткіна, І.Харламова, С.Гончаренка, В.Паламарчук, Т.Шамової, Г.Щукіної, В.Лозової, Д.Ельконіна створили теоретичну основу для розуміння пізнавальної активності школяра як діяльнісного ставлення особистості до світу.

Проблеми розвивального навчання і формування інтелектуальних та дослідницько-пошукових здібностей досліджені у працях Н.Бібік, В.Бондаря, В.Давидова, А.Занкова, О.Савченко, В.Сухомлинського, Г.Цукермана, В.Рубцова, Ш. Амонашвілі, С.Лисенкової, К.Ушинського та інших видатних педагогів.

В.Сухомлинський висуває низку ідей стосовно творчої педагогічної діяльності спрямованої на формування в учнів пошукових здібностей. Зокрема, він вважає, що:

- творча особистість учителя може і повинна виховати творця;

- педагогічна праця неможлива без елемента дослідження;

- вивчення й аналіз фактів дають змогу вчителеві бачити у звичайному нове;

- об'єкт праці вчителя – дитина – повсякчас змінюється;

- педагогічна культура вчителя – це творча педагогіка повсякденної праці;

- індивідуальне читання – джерело інтелектуального багатства вчителя;

- вчитель має здійснювати керівництво мисленнєвими процесами на уроці, яке планується ще під час підготовки до нього.

Один з перших прихильників активного навчання був знаменитий чеський учений Я.Коменський. Його «Велика дидактика» містить вказівки на необхідність «запалювати в хлопчику жадання знань і палку старанність до навчання», вона направлена проти словесно-догматичного навчання, яке учить дітей «мислити чужим розумом ».

Розкриття сутності пізнавальної активності школяра вимагає наукового визначення “активність”. Про необхідність і важливість аналізу наукового поняття “активність” пишуть філософи, психологи, педагоги: В. З. Коган, М. С. Квєтной, С. Л. Рубінштейн, В. О. Петровський та інші.

Розкриттю сутності активності допомагає логіко-семантичний аналіз поняття “активність”. Для цього були вивченні статті словників, енциклопедій.

В цілому логіко-семантичний аналіз статей словників показує, що активність визначається через діяльність, вказує на її характер, на ставлення суб’єкта до діяльності. Взаємозв’язок понять “активність” і “діяльність” простежується і в мовах інших народів. Так, в англійській ці два поняття передаються одним і тим же словом – activity; в італійській мові attivita та operosita означають і активність, і діяльність.

Страницы: 1 2 3 4

Рекомендуємо почитати:

Трикутник і його елементи
Трикутником називається фігура, що складається із трьох точок, що не лежать на одній прямій, і трьох відрізків, які попарно сполучають ці точки. Точки називаються вершинами трикутника. На р ...

Сутність когнітивно-комунікативного підходу
Планування курсу вивчення іноземної мови (ІМ) включає необхідність вибору методу навчання. На сьогоднішній день поширений когнітивно-комунікативний метод навчання ІМ. В сучасній методиці по ...

Формування готовності до оволодіння писемним мовленням молодшими школярами засобами спеціальних форм навчання
Реалізація завдань формування соціально активної і духовно багатої мовної особистості неможлива без оволодіння мовою як засобом спілкування, що передбачає насамперед набуття школярами комун ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.edudirect.net