Характеристика основних понять проблеми

Нова педагогіка » Організація пошукової навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів у сучасній школі » Характеристика основних понять проблеми

Сторінка 4

Теоретичний інтерес характеризується спрямованістю учнів не лише на глибоке і міцне засвоєння знань, пізнання закономірностей і опанування теоретичних основ, а й на застосування їх па практиці. Теоретичний інтерес виникає у старшокласників тоді, коли в них формуються наукові погляди, переконання, стійкий світогляд.

Усі ці етапи розвитку інтересу змінюються, взаємопроникають, пов'язуються між собою, часом співіснують у єдиному акті засвоєння знань, пізнанні нового.

Таким чином, інтерес є складною своєрідною динамічною системою.

Розвиток пізнавальних інтересів характеризується прогресивними змінами цілісної динамічної системи, де в органічній єдності взаємодіють емоційні, інтелектуальні й вольові процеси.

Навчальна діяльність – досить неоднозначне поняття. Можна виділити три основні трактування цього поняття, прийняті як в психології, так і в педагогіці: як синонім навчання, вчення, навчання; як провідний тип діяльності в молодшому шкільному віці; як один з видів діяльності школярів.

Згідно з твердженням Д. Ельконіна і В.Давидова учбова діяльність є провідною діяльністю в шкільному віці. Під провідною діяльністю розуміється така діяльність, в процесі якої відбувається формування основних психічних процесів і властивостей особи, з'являються новоутворення, відповідні зросту (довільність, рефлексія, самоконтроль, внутрішній план дій). Навчальна діяльність здійснюється впродовж всього навчання дитини в школі. Особливо інтенсивно формується навчальна діяльність в період молодшого шкільного віку.

Учбова діяльність – це, перш за все, індивідуальна діяльність. Вона складна по своїй структурі і вимагає спеціального формування. Як і праця, навчальна діяльність характеризується цілями і завданнями, мотивами. Як і доросла людина, що виконує роботу, учень повинен знати, «що» робити, «навіщо», «як», бачити свої помилки, контролювати і оцінювати себе. Дитина, що вступає до школи, нічого цього самостійно не виконує, тобто не володіє навичками учбової діяльності. В процесі учбової діяльності школяр не тільки освоює знання, уміння і навички, але й вчиться ставити перед собою учбові завдання (цілі), знаходити способи засвоєння і застосування знань, контролювати і оцінювати свої дії.

Провідним в навчальній діяльності є навчальна задача. Її слід відрізняти від конкретно-практичних задач, які мають місце в школі, коли від учня вимагається будь-яке засвоєння часткового способу розв'язання задачі. На жаль, можна констатувати, що в переважній більшості випадків всі предмети в наших школах викладаються в рамках конкретно практичних, а не навчальних задач. Конкретно практичні задачі дають частковий результат. Щоб першокласник зрозумів загальну ідею, йому пропонують розв'язати десятки конкретних задач.

Д. Ельконін і В.Давидов висунули 3 основних положення, які стосуються змісту учбової діяльності:

1. Засвоєння системи наукових понять.

2. Формування теоретичного мислення.

3. В результаті засвоєння системи наукових понять і формування у учнів теоретичного мислення навчальна діяльність починає носити характер науково-дослідницької діяльності.

Таким чином, в системі Д. Ельконіна і В.Давидова показано:

1. Все традиційне навчання будується в руслі конкретно-практичних задач.

2. Антиподом цьому є навчальна задача.

3. В навчальній діяльності створюється ситуація сходження від абстрактного до конкретного.

Структура навчальної діяльності формується у дітей молодшого шкільного віку (у дошкільників є тільки її передумови, однієї з яких виступає дошкільний пізнавальний інтерес). У цьому віці навчальна діяльність є головною і провідною серед інших видів діяльності (художньої, ігрової, спортивної тощо).

Систематичне здійснення молодшими школярами навчальної діяльності визначає виникнення і розвиток у них психологічних новоутворень цього віку :

суб'єкта цієї діяльності;

основ теоретичного мислення;

довільності учбово-пізнавальних дій .

Первинною формою навчальної діяльності служить її колективно-розподілене здійснення усім класом або окремими його групами. В процесі інтеріоризації формується індивідуальна навчальна діяльність, показниками якої є:

уміння її суб'єкта ініціативно і самостійно розрізняти в освоюваному предметі відомі і невідомі теоретичні знання;

уміння ставити змістовні питання одноліткам і учителям;

уміння не лише постійно брати участь в дискусіях, але і бути їх ініціатором, організатором .

Страницы: 1 2 3 4 5

Рекомендуємо почитати:

Теоретико-методологічні основи викладання літератури у школі
Літературна освіта школярів передбачає не тільки залучення їх до читання різноманітних творів, активізацію читацької діяльності, а й проникнення у природу художнього твору, розуміння особли ...

Методика навчання письма ліворуких дітей
З приходом до школи шестирічних дітей питання щодо навчання письма ліворуких дітей викликало великий інтерес. Вчителі все більше і більше переконуються, що перенавчання малят згубне для їх ...

Формування часових уявлень в процесі розв’язування задач на тривалість події
Задачі на визначення тривалості подій розглядають як в третьому, так і в четвертому класі. Підготовчими вправами до вивчення цієї теми можуть бути такі: Який час показує годинник? Який час ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net