Формування пізнавальних процесів як наукова проблема

Нова педагогіка » Організація пошукової навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів у сучасній школі » Формування пізнавальних процесів як наукова проблема

Сторінка 4

У педагогічних працях першої третини XX століття увага зверталась на використання методу евристичної бесіди, проте були й типові помилки у її використанні.

Тенденція до активізації пошукової навчально-пізнавальної діяльності знайшла в 20-ті роки свої відображення і в пошуках нових організаційних форм навчання. Розпочались пошуки нових форм навчання, які враховують індивідуальні властивості учнів, формують і розвивають пізнавальні процеси. Великий інтерес, зокрема, викликали «цільові завдання» суспільно-корисного характеру («цільової дії»).

У 30-ті роки вітчизняна школа і наука формулюють головне, завдання - оволодіння учнями систематичними глибокими знаннями основ наук. В цей час, засуджувались методичні «новинки», чітко регламентувався зміст навчального процесу, а урок визначався як найефективніша форма навчання.

До організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності школярів тепер звернулися психологи. У багатьох працях приверталася увага до того, що пошукова навчально-пізнавальна діяльність учнів в процесі навчання неможлива без формування стійких пізнавальних інтересів. Зазначалося, що такі стимули активізації мислення, як емоції, почуття сприяють тому, що допитливість знаходить своє найбільше виявлення.

У розробці питань організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці вчителі і науковці використовували багатий досвід методичної роботи 20-30 років, але у цей період не було знайдено вірного співвідношення між оволодінням системою знань і пошуковою навчально-пізнавальною діяльністю учнів. В цілому, зазначений період був суперечливим і цінним у плані постановки питань організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності учнів та пошуків їх вирішення.

У 30-40 роки XX століття проблема пошукової навчально-пізнавальної діяльності учнів перейшла на задній план, а шляхи і засоби активізації навчання звелися до стихійного вивчення окремих методів передачі знань, які в основному мали репродуктивний характер.

Тільки у 50-их роках з'явились ґрунтовні дослідження, присвячені питанням організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності учнів (Б. Єсипов, М. Данилов, Ш.Ганелін).

В роботах П. Гальперіна, що досліджує предметні дії індивіда (школяра), вдало показаний зв'язок між перетворюючою діяльністю і свідомістю індивіда, що є основою пізнання. Як вважали дослідники, пошукова навчально-пізнавальна діяльність школяра, проявляючись в продуктивній діяльності, передбачає продуктивні стосунки суб'єкта із оточуючими його явищами, предметами. Самі собою дії суб'єкта без наявності цього перетворюючого ставлення не можуть прийматися як показник пошукової навчально-пізнавальної діяльності. Вони, у кращому випадку, можуть вказувати лише на моторність людини. Учень може, наприклад, підкоряючись вимогам вчителя, читати книгу, дивитися на дошку і переносити все побачене у свій зошит, при цьому нічого не пізнавати, оскільки він не проявляє перетворюючого ставлення до того, з чим він стикається, не намагаючись осмислити зв'язок побаченого, почутого з тим, що йому вже відомо, знайти у відомому нові ознаки.

Рівень розвитку пізнавальних процесів взагалі і навчального пізнання, зокрема, знаходиться в прямій залежності від характеристики діяльності індивіда, в ході якої ним набуваються знання, а також від характеристики запасу знань.

В сучасних умовах більшість об'єктів пізнання, які раніше здавались недоступними, «наблизились» тепер до нас за допомогою потужних засобів науки і техніки. Говорячи про вплив інформації за допомогою телебачення, кіно, радіо, всесвітньої мережі «Інтернет» і т.д. на розвиток пізнавальних процесів зокрема та пошукової навчально-пізнавальної діяльності в цілому потрібно називати його позитивним.

Югославський педагог В.Поляк, проблему формування пізнавальних процесів ставить в залежність від модернізації змісту освіти, при позитивному відношенні до постановки самої проблеми і вирішення її за рахунок змісту ми не розділяємо прагматичного підходу названого вченого до змісту освіти (зміни в змісті освіти повинні бути пов'язані з тими знаннями, на які учневі необхідно буде опертися в його практичній діяльності) [70].

Одним з найпоширеніших методів формування та розвитку пізнавальних процесів є метод проектів. Його широко застосовують для організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності.

Метод проектів виник у другій половині ХІХ ст. (автори В. Кілпатрик, Е. Коллінгс). Основною ідеєю метода проектів було намагання авторів та їх послідовників в інших країнах перетворити школу навчання у школу життя, де учні набувають знання у процесі праці. Навчальні предмети відкидалися і замість них створювалися комплекс-но-проектні програми, що виконувалися під керівництвом учителя.

Методом проектів було передбачено планування учнями своєї навчальної діяльності та засобів її виконання. Матеріали для навчання брали з повсякденного життя учнів. Вважалося, що програми – це сукупність взаємопов'язаних досвідів, які мали стати змістом навчально-виховної роботи. Самі проекти носили індивідуальний та груповий характер і мали враховувати усі сторони життя кожного учня (екскурсії, гру, виготовлення нескладних виробів тощо). Обрання та виконання проектів відбувалося у певній послідовності: обрання проекту, усвідомлення завдання, що повстало перед учнем щодо його виконання та обговорення наслідків результатів. Учитель мав сприяти виконанню роботи.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Технологія проекту у дослідженнях зарубіжних та вітчизняних авторів
Запровадження компетентністного підходу у діяльність загальноосвітнього закладу передбачає організацію навчально-виховного процесу, який передбачає формування життєво компетентної особистос ...

Поглиблення знань про священні книги Індії в систематичному курсі світової літератури
У 8 класі за програмою 2005 року представлено вивчення Ведів. На цьому уроці краще всього провести міні лекцію по цій темі, або дати попереднє пошукове завдання для учнів. На уроці потрібно ...

Психологічні передумови формування в учнів основної школи англомовної граматичної компетенції
Психологія відіграє важливе значення у навчанні ІМ у школі. Вона тісно пов’язана з методикою викладання ІМ і сприяє підвищенню якості освіти і викладання. Старанне та ретельне вивчення псих ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net