Формування пізнавальних процесів як наукова проблема

Нова педагогіка » Організація пошукової навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів у сучасній школі » Формування пізнавальних процесів як наукова проблема

Сторінка 3

Глибока педагогічна основа всієї педагогічної теорії К.Ушинського і проблеми інтересу підсилили увагу до природовідповідності розвитку дітей.

Л. Толстой справедливо вважав, що пошукові здібності дитини можуть розкритися лише в умовах, які не зковують прояву його здібностей і вподобань. Інтерес в його педагогічних поглядах є центром всієї педагогічної роботи. Важлива умова прояву інтересу – це створення на уроці такої природної, вільної атмосфери, яка викликає підйом душевних сил дитини.

М. Чернишевський і М.Добролюбов не мислили розвиток інтересу до навчання у відриві від інтересів до явищ життя, вони органічно злитті, їх поєднання сприяє формуванню активного відношення до дійсності – недостатньо знаходити задоволення розмірковуючи над тим, що прочитано, важливо активно вникати в життя.

В працях відомих педагогів К. Венцеля, М.Пирогова, К. Ушинського та ін. отримала широке відображення ідея необхідності оволодіння школярами вміння бачити, думати і робити. З нею вони пов'язують рішення проблеми розвитку пошукової навчально-пізнавальної діяльності школярів.

Окрема група педагогів пов'язувала вирішення цієї проблеми з наявністю в них інтересу до предметної діяльності. «Предметні уявлення, – писав В.Половцев,- головний двигун, що стимулює нас до роботи. Сприяючи їх виникненню, ми сприяємо створенню здібності (здатності) пошукової навчально-пізнавальної діяльності особистості.»

Вітчизняна педагогіка і школа накопичили багатий позитивний досвід з питань активізації пошукової навчально-пізнавальної діяльності школярів. Особливий інтерес становлять 20-ті роки XX століття.

Головний шлях забезпечення активності у навчанні вбачали в тому, щоб максимально наблизити школу до життя. У цьому плані викликають інтерес учбові програми 20-х років. Вони, як відомо, будувались на основі комплексної системи викладання. Комплексні програми значну увагу звертали на самостійну діяльність роботи творчого характеру і мали на меті подолання пасивності в навчанні, розвиток допитливості, різнобічний підхід до них чи інших явищ. Кращі вчителі використовували ці можливості для активізації пошукової навчально-пізнавальної діяльності учнів. Так, у вчителя Київської дослідної школи О.Музиченка, а потім відомого педагога теоретика, учні, коли вивчали тему «Дніпро», самостійно вивчали історію Дніпра, розшукували цікаві літературні твори про нього, в той же час будували човни, на яких вони збиралися мандрувати до Трипілля. Цей практичний досвід О. Музиченько надалі використовував у розробці теорії і історії вітчизняної школи.

Здійснення зв’язку теорії з практикою педагоги вбачали в організації трудового навчання. Як підкреслював П.Блонський, трудове навчання повинно допомогти виявити дитячу активність, самостійність, рухливість, прагнення перетворити думку в діло: «Дитина є активна істота, яка нудиться від ледарства, нерухомості та пасивного споглядання. Вона за своєю природою шукає заняття. Завдання вихователя – допомогти їй знайти матеріал для самостійних занять».

Зрозуміло, що ідеї розвитку пошукової навчально-пізнавальної діяльності, закладені в програмах 20-х років XX століття, не могли бути в повній мірі реалізовані, бо в них недооцінювались значення творчих знань, переважав емпіричний підхід до вивчення певних явищ.

Вимога розвитку пошукової навчально-пізнавальної діяльності зумовила перебудову методики навчання. Велика увага зверталася на наочність, яка розглядалася як важливий засіб розвитку дитячої пошукової навчально-пізнавальної діяльності. В той же час у шкільних підручниках недостатньо уваги приділялося загальнотеоретичній підготовці учнів, оволодінню ними системою знань.

Панування книжково-словесних методів засвоєння знань у дореволюційній школі, як визначили провідні педагоги, гальмувало розвиток інтелекту учнів. Цим «старим» методом навчання протиставлялись «активні методи». Вони проголошувались провідними в «Головних принципах єдиної трудової школи».

У педагогічній практиці 20-х років XX століття можна знайти чимало інших конкретних форм засобів організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності учнів, які не втратили свого значення і в сучасних умовах. Але слід відзначити і ті негативні моменти, які простежуються в історії розвитку цього метода. В універсалізації методу пошукової навчально-пізнавальної діяльності відчувається характерне для 20-х років захоплення ідеями «вільного виховання»: необхідно цілком покластися на творчу діяльність дитини. Але, як справедливо писав відомий вітчизняний психолог і педагог О.Залужний, «людина ніколи не доходить до всього тільки своїми особистими силами, їй необхідно показати, як потрібно працювати».

Бажання використовувати весь арсенал методичних засобів для активізації пошукової навчально-пізнавальної діяльності привело педагогів до висновку про необхідність критичного осмислення й використання всього того цінного, що було в досвіді дореволюційної школи.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Методика навчання розв’язання логарифмічних рівнянь та нерівностей
При введенні поняття логарифму і властивостей логарифмічної функції необхідно значну увагу приділити вмінню застосовувати основну логарифмічну тотожність, а також формулу переходу від одніє ...

Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів та їх характеристика
За джерелом інформації: словесні (розповідь, пояснення, лекція, бесіда. Розповідь - це усний виклад змісту навчального матеріалу, який не переривається запитаннями учнів. Розповідь-вступ, р ...

Контроль рівня сформованості навичок і вмінь читання іноземною мовою в учнів початкової школи
В попередніх двох підрозділах було практично розроблено методику формування навичок іншомовного читання на початковому етапі. Але будь-яка методика навчання є незавершеною, якщо відсутній т ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net