Формування пізнавальних процесів як наукова проблема

Нова педагогіка » Організація пошукової навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів у сучасній школі » Формування пізнавальних процесів як наукова проблема

Сторінка 3

Глибока педагогічна основа всієї педагогічної теорії К.Ушинського і проблеми інтересу підсилили увагу до природовідповідності розвитку дітей.

Л. Толстой справедливо вважав, що пошукові здібності дитини можуть розкритися лише в умовах, які не зковують прояву його здібностей і вподобань. Інтерес в його педагогічних поглядах є центром всієї педагогічної роботи. Важлива умова прояву інтересу – це створення на уроці такої природної, вільної атмосфери, яка викликає підйом душевних сил дитини.

М. Чернишевський і М.Добролюбов не мислили розвиток інтересу до навчання у відриві від інтересів до явищ життя, вони органічно злитті, їх поєднання сприяє формуванню активного відношення до дійсності – недостатньо знаходити задоволення розмірковуючи над тим, що прочитано, важливо активно вникати в життя.

В працях відомих педагогів К. Венцеля, М.Пирогова, К. Ушинського та ін. отримала широке відображення ідея необхідності оволодіння школярами вміння бачити, думати і робити. З нею вони пов'язують рішення проблеми розвитку пошукової навчально-пізнавальної діяльності школярів.

Окрема група педагогів пов'язувала вирішення цієї проблеми з наявністю в них інтересу до предметної діяльності. «Предметні уявлення, – писав В.Половцев,- головний двигун, що стимулює нас до роботи. Сприяючи їх виникненню, ми сприяємо створенню здібності (здатності) пошукової навчально-пізнавальної діяльності особистості.»

Вітчизняна педагогіка і школа накопичили багатий позитивний досвід з питань активізації пошукової навчально-пізнавальної діяльності школярів. Особливий інтерес становлять 20-ті роки XX століття.

Головний шлях забезпечення активності у навчанні вбачали в тому, щоб максимально наблизити школу до життя. У цьому плані викликають інтерес учбові програми 20-х років. Вони, як відомо, будувались на основі комплексної системи викладання. Комплексні програми значну увагу звертали на самостійну діяльність роботи творчого характеру і мали на меті подолання пасивності в навчанні, розвиток допитливості, різнобічний підхід до них чи інших явищ. Кращі вчителі використовували ці можливості для активізації пошукової навчально-пізнавальної діяльності учнів. Так, у вчителя Київської дослідної школи О.Музиченка, а потім відомого педагога теоретика, учні, коли вивчали тему «Дніпро», самостійно вивчали історію Дніпра, розшукували цікаві літературні твори про нього, в той же час будували човни, на яких вони збиралися мандрувати до Трипілля. Цей практичний досвід О. Музиченько надалі використовував у розробці теорії і історії вітчизняної школи.

Здійснення зв’язку теорії з практикою педагоги вбачали в організації трудового навчання. Як підкреслював П.Блонський, трудове навчання повинно допомогти виявити дитячу активність, самостійність, рухливість, прагнення перетворити думку в діло: «Дитина є активна істота, яка нудиться від ледарства, нерухомості та пасивного споглядання. Вона за своєю природою шукає заняття. Завдання вихователя – допомогти їй знайти матеріал для самостійних занять».

Зрозуміло, що ідеї розвитку пошукової навчально-пізнавальної діяльності, закладені в програмах 20-х років XX століття, не могли бути в повній мірі реалізовані, бо в них недооцінювались значення творчих знань, переважав емпіричний підхід до вивчення певних явищ.

Вимога розвитку пошукової навчально-пізнавальної діяльності зумовила перебудову методики навчання. Велика увага зверталася на наочність, яка розглядалася як важливий засіб розвитку дитячої пошукової навчально-пізнавальної діяльності. В той же час у шкільних підручниках недостатньо уваги приділялося загальнотеоретичній підготовці учнів, оволодінню ними системою знань.

Панування книжково-словесних методів засвоєння знань у дореволюційній школі, як визначили провідні педагоги, гальмувало розвиток інтелекту учнів. Цим «старим» методом навчання протиставлялись «активні методи». Вони проголошувались провідними в «Головних принципах єдиної трудової школи».

У педагогічній практиці 20-х років XX століття можна знайти чимало інших конкретних форм засобів організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності учнів, які не втратили свого значення і в сучасних умовах. Але слід відзначити і ті негативні моменти, які простежуються в історії розвитку цього метода. В універсалізації методу пошукової навчально-пізнавальної діяльності відчувається характерне для 20-х років захоплення ідеями «вільного виховання»: необхідно цілком покластися на творчу діяльність дитини. Але, як справедливо писав відомий вітчизняний психолог і педагог О.Залужний, «людина ніколи не доходить до всього тільки своїми особистими силами, їй необхідно показати, як потрібно працювати».

Бажання використовувати весь арсенал методичних засобів для активізації пошукової навчально-пізнавальної діяльності привело педагогів до висновку про необхідність критичного осмислення й використання всього того цінного, що було в досвіді дореволюційної школи.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Оптимальний розвиток різних видів розумової діяльності
Проблемність і інші принципи розвитку продуктивного мислення не можуть бути реалізовані без обліку вікових і індивідуально-типових особливостей мислення. Віковим особливостям інтелектуально ...

Цілі та зміст навчання лексики. Активний, пасивний та потенціальний лексичний мінімум
Метою формування лексичної компетенції: формування лексичних навичок як важливого, невід’ємного компонента рецептивної та продуктивної мовленнєвої діяльності. Практична мета навчання інозем ...

Формування дидактичних одиниць навчального матеріалу
Проведений аналіз інформаційного поля навчального матеріалу дозволяє виділити дидактичні одиниці. Кожній дидактичній одиниці можна дати характеристику за ступенем новизни для студентів, рів ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net