Добір та апробація педагогічних шляхів виховання гуманних почуттів у старших дошкільників

Нова педагогіка » Виховання гуманних почуттів у дітей старшого дошкільного віку » Добір та апробація педагогічних шляхів виховання гуманних почуттів у старших дошкільників

Сторінка 3

Ми варіювали зміст ігор у межах однотипних сюжетів, відображаючих гуманні взаємини, добирали ігри із заданим і вільним визначенням ролей (за пропозицією вихователя або ініціативи дітей), з визначеною і невизначеною характеристикою ролі (“лікар” – “добрий лікар”), з наявністю і відсутністю вимог до системи рольових дій; моделювали прояви гуманних почуттів засобами сценічного втілення образів (гра-драматизація, лялькові театралізовані вистави). Вихованню гуманних почуттів сприяло й використання у вільний час та на заняттях предметно-пізнавального змісту дидактичних вправ-ігор морально-етичного характеру. (додаток Б) Серед них “Чарівні окуляри”, “Детективи”, “Хвилі”, “Доліпи фігуру”, “Вгадай без слів”, “Оціни вчинок”, “Розкажи про себе”, “Оціни себе”, “Місток доброчинності”, “Чарівні замки”, “Лабіринт добрих справ”, “Тінь”, “Розмова через скло”.

Мета проведення цих ігор – скоротити дистанцію між дітьми, сприяти встановленню між ними взаєморозуміння, навчити помічати гарні риси тих, кого вони бачать щодня, доброзичливо ставитися до своїх товаришів, викликати бажання спілкуватися, співпрацювати з усіма однолітками, спонукати до проявів людяності, розвивати чуйність, співчутливість.

Ми переконалися, що процес виховання гуманних почуттів залежить від використання усіх можливих прийомів і засобів педагогічного впливу.

У старшому дошкільному віці особливого значення набуває навчальна діяльність. Насамперед , це навчання дітей усіх тих навичок моральної поведінки, про які говориться в програмі дошкільного закладу. Навчання дає змогу зосередитись на засвоєнні дітьми певного обсягу конкретних знань, що є фундаментом гуманної поведінки. А педагог може охопити всіх дітей увагою, цілеспрямовано впливати на всіх разом і на кожного зокрема.

Даючи дітям необхідні згідно програмових вимог знання, їх водночас ознайомлюють з правилами поведінки, взаємин з дорослими і ровесниками, вдома і у дитячому садку, на вулиці і в громадських місцях.

З цією метою ми широко використовували комплексні заняття, залучаючи такі засоби виховного впливу як гра, художня література, музика тощо. Основною метою їх проведення було прищеплення дітям знань та уявлень щодо гуманних почуттів та проявів у взаєминах з оточуючими, хоча звісно ми не ігнорували й навчальних завдань.

У педагогічній науці та практиці суспільного дошкільного виховання великого значення надається організації спільної діяльності дітей. Спостереження показують, що залучення дитини до роботи разом з ровесниками допомагає їй відчути і зрозуміти необхідність виконувати загальноприйняті норми та правила взаємодії, формує вміння підпорядковувати свої особисті цілі і наміри груповим заради успіху загальної справи. Спільні переживання зближують дітей, згуртовують їх навколо єдиної мети.

Емоційне піднесення сприяє розвиткові дружніх взаємин не лише в колективній діяльності, а у повсякденному спілкуванні.

Проте було б неправильно вважати, що залучення дітей до спільної діяльності само по собі забезпечує виникнення позитивних взаємин між ними, формування у них гуманних почуттів.

Хоча спільна діяльність дошкільників, особливо старших, і спрямована на досягнення певного результату роботи, однак головна її мета – засвоєння дітьми правил взаємодії з ровесниками, вправляння у позитивних формах спілкування з товаришами і турботливому ставленні до них.

Спільність повинна бути у всіх видах діяльності дітей: у грі, у праці, на заняттях. Проте аналіз навчально-виховного процесу в дошкільних закладах показує, що організовується спільна діяльність частіше в іграх дітей, під час праці, в ігрових куточках та куточках природи.

На заняттях навіть у старших групах спільна діяльність дітей практикується, як правило, дуже рідко. Ми намагалися виправити дане положення у власній експериментальній діяльності.

Організовуючи спільну діяльність дітей на практиці, з метою виховання у них в процесі її гуманних почуттів, ми керувалися наступними чинниками:

важливо, щоб діти володіли певними уміннями та навичками роботи з тим чи іншим матеріалом; без цього нівелюються виховні завдання, а спільна діяльність набуває рис навчальної;

потрібно, щоб зміст завдань, відібраних для колективного виконання, давав змогу об’єднувати дітей у невеликі підгрупи, учасники яких не тільки виявляли почуття симпатії у ставленні один до одного, а насамперед володіли певними вміннями і навичками, мали певний досвід взаємодії;

важливо будувати завдання спільної діяльності таким чином, коли успіх кожної дитини тісно пов’язаний з успіхом її товаришів; характерною ознакою цього процесу є кооперування: досягнення кінцевого продукту розподілено на послідовні операції між усіма членами групи.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Рекомендуємо почитати:

План-конспект сучасного комбінованого уроку на тему «Антарктида й Антарктика. 7 клас»
Мета: ознайомити учнів з поняттям «Антарктика», загальними відомостями про Антарктиду – льодовий материк планети, особливостями водних мас Південного океану; забезпечити розуміння своєрідно ...

Методичні рекомендації щодо проведення музичних ігор на уроках музики
Взаємозв'язок хорового співу і слухання музики можна забезпечити різними способами. Передусім, порівнянням музичного матеріалу для співу і слухання, взявши за основу настрій і характер у му ...

Реалізація принципу свідомості та активності навчання на практиці
Вимоги певних принципів реалізуються через систему правил. Правила – це регулятивні судження, заповіді, закони, що підпорядковують конкретні дії вчителя та учнів і без яких унеможливлюється ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net