Визначення рівня сформованості гуманних почуттів у дітей старшого дошкільного віку

Нова педагогіка » Виховання гуманних почуттів у дітей старшого дошкільного віку » Визначення рівня сформованості гуманних почуттів у дітей старшого дошкільного віку

Сторінка 3

Спочатку дітям розповідалась історія про двох хлопчиків, котрі розподілили поміж собою такі самі іграшки, причому один забрав собі обидві гарні, а товаришу залишив гірші. Далі дітей запитували, чи гарно вчинив хлопчик і як би вчинили вони на його місці.

Після моральної оцінки ситуації дітьми використовувався “рентген”. Одну дитину відсилали з кімнати, а іншу просили розподілити поміж нею і партнером іграшки, обіцяючи залишити їх для гри на весь день. Важливо було не заважати дитині своєю присутністю. Тому ми виходили з кімнати і спостерігали за поведінкою дитини тайкома через отвір у ширмі.

Наступна ситуація №3 передбачала виявлення у дітей почуття співпереживання. Використовуватися вже відомий нам метод “психологічного рентгену”. Двом дітям пропонувалось погратись цікавою електричною іграшкою (роботом, лялькою, що рухається і розмовляє). Наступного дня дітям давали цю ж іграшку, замінюючи попередньо батарейки на розряджені, які припиняли працювати невдовзі після початку. Звичайно діти безуспішно намагалися ввімкнути іграшку, і нам було неважко переконати їх у тому, що вони її зіпсували. Але спочатку, щоб не зрадити методу, ми переконувались, чи знають діти як поводитись у подібних випадках. Їм розповідали історію про двох хлопчиків, які зіпсували іграшку, спільно граючись. Потім один з них переклав провину за поломку на іншого. Ми запитували у дітей, чи правильно вчинив хлопчик, як слід було зробити і що вони б робили на його місці.

Після “поломки” в індивідуальних бесідах” ми з’ясовували з кожним окремо, як сталося, що іграшка не працює. Звичайно кожному в такій ситуації захочеться зняти з себе підозру, уникнути відповідальності, але це можна зробити тільки за рахунок партнера. Ось тут і з’ясовується, чи здатна дитина до співпереживання товаришу, який опинився в складному становищі, чи її цікавлять лише власні переживання.

Слід зауважити, що після “ремонту” іграшки, коли ми знімали з дітей провину, їхні судження різко змінювалися, набуваючи більш морального характеру. Більшість дітей готові були розділити провину на двох або й цілком взяти на себе відповідальність. Звичайно це свідчило про нестабільність гуманних почуттів дітей та ситуативність характеру їх вияву.

Ситуація №4 “Винагорода” була розрахована на виявлення у дітей здатності до співдії. Двох дітей просили вирізати прапорці, аби потім прикрасити ними групову кімнату. За виконання завдання – обіцяли винагороду (2 комплекти яскравих наклейок).

Перед виконанням завдання дітям давалась наступна інструкція: “Той з вас, хто швидше виріже прапорці, отримає право розподілити винагороду: взяти собі обидва комплекти наклейок або допомогти товаришу і розподілити винагороду”.

Аби діти не закінчили роботу одночасно (тоді дослід втратить сенс), ми давали дітям різну кількість прапорців: одній дитині три, іншій – п’ять. Далі ми залишали дітей і крадькома спостерігали за їхньою поведінкою. Звичайно попередньо дітям розповідалась схожа історія, в якій один із дітей закінчив свою роботу раніше і не допоміг товаришу, а винагороду забрав собі.

Щоб мати можливість діагностувати кожного з пари, дитині, якій в попередньому досліді дісталася більша кількість прапорців, в іншій парі отримувала меншу їх кількість і, звичайно, право розподілити винагороду: забрати собі два призи і не ділитися з партнером, забрати один комплект наклейок, а інший залишити товаришу або ж допомогти другу і розподілити винагороду разом.

Результати експерименту було зафісовано у таблицях 2.1 та 2.2 за наступною схемою:

“+” – дитина виявляє гуманні почуття як на рівні суджень, так і у поведінці;

“+/-” – виявляє гуманні почуття лише на рівні суджень;

“-“ – не виявляє гуманних почуттів.

Зафіксовані у таблицях результати оцінювалися за 3-бальною шкалою:

“+” – 3 бали;

“+/-” – 2 бали;

“-“ – 1 бал.

Таким чином максимально можлива оцінка за усі 4 експериментальні ситуації становила 12 балів, мінімальна – 4 бали. На основі підрахувань ми визначили критерії та рівні сформованості гуманних почуттів у дітей контрольної та експериментальної груп:

4 – 6 балів – недостатній рівень;

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Цілі та зміст навчання лексики. Активний, пасивний та потенціальний лексичний мінімум
Метою формування лексичної компетенції: формування лексичних навичок як важливого, невід’ємного компонента рецептивної та продуктивної мовленнєвої діяльності. Практична мета навчання інозем ...

Мовленнєві уміння першокласників та їх характеристика
Кожна людина користується рідною мовою, щоб передати свої думки і розуміння думок, висловлених іншими. Дитина, яка народилася, застає в готовому вигляді рідну мову. Але вона не тільки засво ...

Принципи фольклору
Слово folklore прийнято перекладати як «народна мудрість», а вживається воно зазвичай як «народна творчість». Але, вдумуючись у переклад – «народна мудрість», стикаєшся з глибинним змістом ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net