Трейдинг криптовалют на полном автомате по криптосигналам. Сигналы из первых рук от мощного торгового робота и команды из реальных профессиональных трейдеров с опытом трейдинга более 7 лет. Удобная система мгновенных уведомлений о новых сигналах в Телеграмм. Сопровождение сделок и индивидуальная помощь каждому. Сигналы просты для понимания как для начинающих, так и для опытных трейдеров. Акция. Посетителям нашего сайта первый месяц абсолютно бесплатно.
Обращайтесть в телеграм LegionCryptoSupport
Усе це ми намагалися врахувати під час вибору методу визначення стану сформованості гуманних почуттів у наших вихованців. До поширених в практиці наукових методів дослідження нами було висунуто ряд вимог:
значна достовірність отриманих результатів;
часова ємкість у реалізації даного методу на практиці;
можливість помістити дитину у ситуацію реального морального вибору, в якій вона могла би самостійно проявити активність гуманних почуттів (або виявити їх відсутність), бути суб’єктом їх вияву;
часткова, а бажано повна відсутність безпосереднього контролю дорослого (дослідника);
орієнтування під час дослідження, в першу чергу, на діяльнісний компонент поведінки дитини.
Даним вимогам, на нашу думку, найбільше відповідає метод експерименту.
З цією метою ми звернулися до експериментів Є. В. Суботського. Ним було запропоновано методику “психорентгену”, зміст якої побудовано таким чином, що спочатку дитина – суддя і свідок проблемної ситуації, яка вимагає морального вибору, а потім учасник схожих подій. Дослідження Є. В. Суботського довели, що існує два типи моральної поведінки. Один – дотримання норм з міркувань особистого інтересу. Страх перед покаранням, прагнення постати перед оточуючими в іншому світлі – ось мотиви такої моральної поведінки. Не буде цих мотивів, не буде зовнішнього контролю – і моральна норма втратить для людини своє значення. В основі поведінки другого типу – прагнення людини зберегти моральну самооцінку, зберегти у власних очах повагу до себе. Така поведінка не залежить від зовнішнього контролю. Перший тип моральної поведінки було названо прагматичним, другий безкорисливим.
Нами було змінено і адаптовано зміст, запропонованих Є. В. Суботським, експериментальних ситуацій у відповідності зі специфікою нашого дипломного дослідження. Сталими залишились умови проведення експерименту за методикою “психорентгену”, сутність якої ми прояснимо нижче, на прикладі ситуацій, що використовувались нами в ході констатуючого експерименту.
Отже, оцінку рівня сформованості гуманних почуттів у старших дошкільників контрольної й експериментальної груп ми здійснювали за результатами проявів їх у дітей в змодельованих експериментальних ситуаціях. Таких було чотири:
ситуація №1 – зорієнтована на виявлення оцінних суджень дитини (об’єктивної самооцінки та оцінки оточуючих);
ситуація №2 – на виявлення співчуття;
ситуація №3 – на виявлення співпереживання;
ситуація №4 – на здатність до співдії.
Оскільки гуманні почуття дитини зорієнтовані переважно на інших людей, близьке оточення, було важливо виявити здатність дитини об’єктивно оцінювати себе і інших, долати егоїстичні пориви у поведінці, бачити, так би мовити, світ очима інших. Саме на виявлення цього було організовано експериментальну ситуацію №1, названу нами “Оціни товариша”.
Поставимо експеримент. Запропонуємо дитині порівняти малюнки різних тварин (ведмедя, коня, півника, песика та ін.), але кожен малюнок було виконано у трьох варіантах. Одні малюнки точно відтворювали образ тварини, з усіма деталями й особливостями, інші були більш схематичні, нерозфарбовані, а треті взагалі нагадували наших тварин доволі приблизно.
Далі ми просили двох дітей позмагатися у малюванні тих самих тварин. Садовили їх за столик на такій відстані, аби вони могли бачити, але не могли чути один одного й давали необхідні матеріали для малювання. По закінченню роботи брали малюнок однієї дитини й несли іншій для порівняння: дорогою, однак, непомітно підмінювали його тим малюнком, який виконали самі і який в попередньому досліді дитиною було визнано кращим. Ось тут й ставало зрозумілішим, чи є у дитини бажання бути об’єктивною й визнати малюнок “суперника” кращим, чи вона діятиме з егоїстичних міркувань: “усе, що моє, - краще” й не вміє або не хоче радіти успіхам іншого. Ситуацію №2 – умовно названу “Розподіли іграшки” було використано з метою виявлення у дітей співчуття до однолітка. Двох дітей просили розподілити між собою чотири іграшки. Дві з них – яскраві, гарні (автомобіль з дистанційним керуванням та робот), а дві інші – маленькі, непоказні (гумовий ведмедик і пірамідка). Зрозуміло, кожному захочеться взяти собі кращі іграшки; безперечно й те, що партнерові це навряд чи сподобається. Тут і буде видно, чи є у дітей співчуття до ровесників та чи допоможе воно у дотриманні моральних вимог.
Рекомендуємо почитати:
Кафедра “Економіка підприємства”
Технологічний інститут Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Сєвєродонецьк) - вищий навчальний заклад ІV рівня акредитації, структурний підрозділ Східноукр ...
Методика експериментного дослідження у
системі робіт з розвитку зв'язного мовлення учнів
Мовна особистість свідомо, відповідно до своїх переконань та життєвих цінностей обирає мовою спілкування мову Вітчизни, досконало вивчає її, пишається нею як національним надбанням і ознако ...
Психолого-педагогічні особливості дітей молодшого шкільного
віку
Межі молодшого шкільного віку, що збігаються з періодом навчання в початковій школі, встановлюються в даний час з 6–7 до 9–10 років. Молодший шкільний вік називають вершиною дитинства. Дити ...
У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>