Визначення рівня сформованості гуманних почуттів у дітей старшого дошкільного віку

Усе це ми намагалися врахувати під час вибору методу визначення стану сформованості гуманних почуттів у наших вихованців. До поширених в практиці наукових методів дослідження нами було висунуто ряд вимог:

значна достовірність отриманих результатів;

часова ємкість у реалізації даного методу на практиці;

можливість помістити дитину у ситуацію реального морального вибору, в якій вона могла би самостійно проявити активність гуманних почуттів (або виявити їх відсутність), бути суб’єктом їх вияву;

часткова, а бажано повна відсутність безпосереднього контролю дорослого (дослідника);

орієнтування під час дослідження, в першу чергу, на діяльнісний компонент поведінки дитини.

Даним вимогам, на нашу думку, найбільше відповідає метод експерименту.

З цією метою ми звернулися до експериментів Є. В. Суботського. Ним було запропоновано методику “психорентгену”, зміст якої побудовано таким чином, що спочатку дитина – суддя і свідок проблемної ситуації, яка вимагає морального вибору, а потім учасник схожих подій. Дослідження Є. В. Суботського довели, що існує два типи моральної поведінки. Один – дотримання норм з міркувань особистого інтересу. Страх перед покаранням, прагнення постати перед оточуючими в іншому світлі – ось мотиви такої моральної поведінки. Не буде цих мотивів, не буде зовнішнього контролю – і моральна норма втратить для людини своє значення. В основі поведінки другого типу – прагнення людини зберегти моральну самооцінку, зберегти у власних очах повагу до себе. Така поведінка не залежить від зовнішнього контролю. Перший тип моральної поведінки було названо прагматичним, другий безкорисливим.

Нами було змінено і адаптовано зміст, запропонованих Є. В. Суботським, експериментальних ситуацій у відповідності зі специфікою нашого дипломного дослідження. Сталими залишились умови проведення експерименту за методикою “психорентгену”, сутність якої ми прояснимо нижче, на прикладі ситуацій, що використовувались нами в ході констатуючого експерименту.

Отже, оцінку рівня сформованості гуманних почуттів у старших дошкільників контрольної й експериментальної груп ми здійснювали за результатами проявів їх у дітей в змодельованих експериментальних ситуаціях. Таких було чотири:

ситуація №1 – зорієнтована на виявлення оцінних суджень дитини (об’єктивної самооцінки та оцінки оточуючих);

ситуація №2 – на виявлення співчуття;

ситуація №3 – на виявлення співпереживання;

ситуація №4 – на здатність до співдії.

Оскільки гуманні почуття дитини зорієнтовані переважно на інших людей, близьке оточення, було важливо виявити здатність дитини об’єктивно оцінювати себе і інших, долати егоїстичні пориви у поведінці, бачити, так би мовити, світ очима інших. Саме на виявлення цього було організовано експериментальну ситуацію №1, названу нами “Оціни товариша”.

Поставимо експеримент. Запропонуємо дитині порівняти малюнки різних тварин (ведмедя, коня, півника, песика та ін.), але кожен малюнок було виконано у трьох варіантах. Одні малюнки точно відтворювали образ тварини, з усіма деталями й особливостями, інші були більш схематичні, нерозфарбовані, а треті взагалі нагадували наших тварин доволі приблизно.

Далі ми просили двох дітей позмагатися у малюванні тих самих тварин. Садовили їх за столик на такій відстані, аби вони могли бачити, але не могли чути один одного й давали необхідні матеріали для малювання. По закінченню роботи брали малюнок однієї дитини й несли іншій для порівняння: дорогою, однак, непомітно підмінювали його тим малюнком, який виконали самі і який в попередньому досліді дитиною було визнано кращим. Ось тут й ставало зрозумілішим, чи є у дитини бажання бути об’єктивною й визнати малюнок “суперника” кращим, чи вона діятиме з егоїстичних міркувань: “усе, що моє, - краще” й не вміє або не хоче радіти успіхам іншого. Ситуацію №2 – умовно названу “Розподіли іграшки” було використано з метою виявлення у дітей співчуття до однолітка. Двох дітей просили розподілити між собою чотири іграшки. Дві з них – яскраві, гарні (автомобіль з дистанційним керуванням та робот), а дві інші – маленькі, непоказні (гумовий ведмедик і пірамідка). Зрозуміло, кожному захочеться взяти собі кращі іграшки; безперечно й те, що партнерові це навряд чи сподобається. Тут і буде видно, чи є у дітей співчуття до ровесників та чи допоможе воно у дотриманні моральних вимог.

Рекомендуємо почитати:

Особистість учня та вчителя іноземної мови
Провідна роль у здійсненні навчально-виховного процесу у школі завжди належала і належить вчителеві. Вчитель виступає як ініціатор цього процесу, організовує його та керує ним. Для нього ва ...

Сутність когнітивно-комунікативного підходу
Планування курсу вивчення іноземної мови (ІМ) включає необхідність вибору методу навчання. На сьогоднішній день поширений когнітивно-комунікативний метод навчання ІМ. В сучасній методиці по ...

Наочність в роботі з дітьми
Я.А.Коменський вивів досить суворі правила, яких потрібно дотримуватися вході організації наочного навчання: 1)розкривати сутність предмету, що показується систематично і по частинах, щоб н ...