Визначення рівня сформованості гуманних почуттів у дітей старшого дошкільного віку

Усе це ми намагалися врахувати під час вибору методу визначення стану сформованості гуманних почуттів у наших вихованців. До поширених в практиці наукових методів дослідження нами було висунуто ряд вимог:

значна достовірність отриманих результатів;

часова ємкість у реалізації даного методу на практиці;

можливість помістити дитину у ситуацію реального морального вибору, в якій вона могла би самостійно проявити активність гуманних почуттів (або виявити їх відсутність), бути суб’єктом їх вияву;

часткова, а бажано повна відсутність безпосереднього контролю дорослого (дослідника);

орієнтування під час дослідження, в першу чергу, на діяльнісний компонент поведінки дитини.

Даним вимогам, на нашу думку, найбільше відповідає метод експерименту.

З цією метою ми звернулися до експериментів Є. В. Суботського. Ним було запропоновано методику “психорентгену”, зміст якої побудовано таким чином, що спочатку дитина – суддя і свідок проблемної ситуації, яка вимагає морального вибору, а потім учасник схожих подій. Дослідження Є. В. Суботського довели, що існує два типи моральної поведінки. Один – дотримання норм з міркувань особистого інтересу. Страх перед покаранням, прагнення постати перед оточуючими в іншому світлі – ось мотиви такої моральної поведінки. Не буде цих мотивів, не буде зовнішнього контролю – і моральна норма втратить для людини своє значення. В основі поведінки другого типу – прагнення людини зберегти моральну самооцінку, зберегти у власних очах повагу до себе. Така поведінка не залежить від зовнішнього контролю. Перший тип моральної поведінки було названо прагматичним, другий безкорисливим.

Нами було змінено і адаптовано зміст, запропонованих Є. В. Суботським, експериментальних ситуацій у відповідності зі специфікою нашого дипломного дослідження. Сталими залишились умови проведення експерименту за методикою “психорентгену”, сутність якої ми прояснимо нижче, на прикладі ситуацій, що використовувались нами в ході констатуючого експерименту.

Отже, оцінку рівня сформованості гуманних почуттів у старших дошкільників контрольної й експериментальної груп ми здійснювали за результатами проявів їх у дітей в змодельованих експериментальних ситуаціях. Таких було чотири:

ситуація №1 – зорієнтована на виявлення оцінних суджень дитини (об’єктивної самооцінки та оцінки оточуючих);

ситуація №2 – на виявлення співчуття;

ситуація №3 – на виявлення співпереживання;

ситуація №4 – на здатність до співдії.

Оскільки гуманні почуття дитини зорієнтовані переважно на інших людей, близьке оточення, було важливо виявити здатність дитини об’єктивно оцінювати себе і інших, долати егоїстичні пориви у поведінці, бачити, так би мовити, світ очима інших. Саме на виявлення цього було організовано експериментальну ситуацію №1, названу нами “Оціни товариша”.

Поставимо експеримент. Запропонуємо дитині порівняти малюнки різних тварин (ведмедя, коня, півника, песика та ін.), але кожен малюнок було виконано у трьох варіантах. Одні малюнки точно відтворювали образ тварини, з усіма деталями й особливостями, інші були більш схематичні, нерозфарбовані, а треті взагалі нагадували наших тварин доволі приблизно.

Далі ми просили двох дітей позмагатися у малюванні тих самих тварин. Садовили їх за столик на такій відстані, аби вони могли бачити, але не могли чути один одного й давали необхідні матеріали для малювання. По закінченню роботи брали малюнок однієї дитини й несли іншій для порівняння: дорогою, однак, непомітно підмінювали його тим малюнком, який виконали самі і який в попередньому досліді дитиною було визнано кращим. Ось тут й ставало зрозумілішим, чи є у дитини бажання бути об’єктивною й визнати малюнок “суперника” кращим, чи вона діятиме з егоїстичних міркувань: “усе, що моє, - краще” й не вміє або не хоче радіти успіхам іншого. Ситуацію №2 – умовно названу “Розподіли іграшки” було використано з метою виявлення у дітей співчуття до однолітка. Двох дітей просили розподілити між собою чотири іграшки. Дві з них – яскраві, гарні (автомобіль з дистанційним керуванням та робот), а дві інші – маленькі, непоказні (гумовий ведмедик і пірамідка). Зрозуміло, кожному захочеться взяти собі кращі іграшки; безперечно й те, що партнерові це навряд чи сподобається. Тут і буде видно, чи є у дітей співчуття до ровесників та чи допоможе воно у дотриманні моральних вимог.

Рекомендуємо почитати:

Хімічний експеримент як засіб формування в учнів аналітичного мислення
Уміння міркувати. Готуючи учнів до розв'язування експериментальних задач, варто звернути увагу на розвиток уміння міркувати. Наприклад, при розв'язуванні задачі про те, щоб із магній оксиду ...

Сутність та етапи формування українського національного одягу
Одяг народу тісно пов'язаний з його історією. Відродження народних строїв веде до воскресіння глибинних пластів пам'яті. Ми пізнаємо, як жили і працювали наші предки, як вбиралися в будні і ...

Експериментальне вивчення рівня патріотизму у дітей
Дослідження було проведено в дошкільному навчальному закладі № 4 «Дюймовочка» м. Дубна в групі дітей старшого дошкільного віку. В дослідженні брали участь 17 дітей. Мета констатуючого експе ...