Визначення рівня сформованості гуманних почуттів у дітей старшого дошкільного віку

Нова педагогіка » Виховання гуманних почуттів у дітей старшого дошкільного віку » Визначення рівня сформованості гуманних почуттів у дітей старшого дошкільного віку

Сторінка 1

Відомо, що гуманні почуття формуються і розвиваються в процесі реальних взаємовідносин дитини з дорослими й однолітками. І якщо молодші дошкільники ще недостатньо усвідомлюють, чому вони ставляться по-різному до хороших чи поганих вчинків, то старші – уже керуються певними мотивами. Серед них є такі, які пов’язані з суспільним значенням того чи іншого вчинку.

Старші дошкільники виявляють більш мотивовані й стійкі симпатії один до одного, між ними встановлюються дружні взаємини: дитина надає перевагу розмові, грі, знайомству з однолітком, що їй сподобався. Діти-друзі виявляють чуйність, турботу і взаємодопомогу, прагнення долати особисті бажання на користь іншого. “З ним гратися цікаво”; “Він добрий, сміливий”; “Він сильний і нікого не боїться”; “Не жадібний, дозволяє гратися своїми іграшками” – часто такі мотиви висувають старші дошкільники, коли їх запитують, чому вони товаришують з тією чи іншою дитиною. Дружба часто виникає із бажання наслідувати того чи іншого однолітка: “Бути таким самим сміливим, як Олег”, “Вміти вигадувати цікаві ігри, як Максим”, “Знати багато віршів, як Ганнуся”.

Виховне значення дружніх взаємин велике. Спілкуючись, діти на практиці закріплюють й утверджують думку про те, що означає вчинити добре і погано. Виручити, допомогти, поспівчувати, заспокоїти, виявити увагу, поділитися, поступитися своїми інтересами заради друга – добре. Схитрувати, образити, приховати, відступитися від дотримання правил, бути жадібним – підлягає осуду. Таким чином в старшому дошкільному віці система особистих взаємин дітей вже багато в чому визначається їхніми власними ціннісними орієнтаціями. Звичайно, ця система певним чином втілює і характер ціннісних орієнтацій дорослих – вихователів і батьків. Але старший дошкільник вже переважно орієнтується на моральні якості ровесника, які мають значення не тільки особисто для нього, але й для оточуючих. В цьому знаходить своє віддзеркалення соціальний розвиток дитини, виникнення в неї внутрішньої спільності з групою.

Дослідження вітчизняних психологів довели, що система особистих взаємин, заснованих на почуттях симпатії, антипатії, наданні переваги, прив’язаності і т.п., домінує в дошкільному віці і відіграє провідну роль як в становленні дитячого колективу, доброзичливих взаємин між його членами, впливає на емоційний клімат групи, настрій дітей, так і у формуванні особистості кожної дитини.

При педагогічно правильному керівництві взаєминами емоційної прив’язаності складаються сприятливі обставини для перенесення перших проявів гуманних почуттів на більш широке коло дітей.

Доброзичливе ставлення до однолітків виявляється тоді, коли сформована спрямованість на іншу дитину, розвинута здатність розуміти її емоційний стан. Від того, наскільки успішно здійснюється даний процес в дошкільному віці, багато в чому залежить подальший моральний розвиток особистості. Тому так важливо, аби спрямованість на іншого, а не на себе, якомога раніше увійшла в свідомість дитини. Саме ці почуття роблять дитину по-справжньому людяною, доброю, чуйною, безкорисливою.

Набуття дитиною таких важливих якостей як уміння керувати своєю поведінкою і способами спілкування, здатність вибирати адекватну альтернативу власних дій та вчинків, орієнтуватися у нових обставинах, відчувати своє місце серед інших людей, слугує її соціальному розвиткові. А механізм такого розвитку складають два компоненти: когнітивний (здатність пізнавати людей, їхню поведінку, взаємини) та поведінковий (мотиви та навички взаємодії у різних ситуаціях спільної діяльності). Моральною складовою їх є гуманність, яка в дошкільному віці виступає емоційним чинником – тобто співпереживання, співчуття, співдії. Ці почуття визначають вміння дитини діяти на основі гуманного ставлення до людей.

Визначення рівня сформованості перерахованих гуманних почуттів, тобто співпереживання, співчуття і співдії, й стало метою проведення нами констатуючого експерименту дипломного дослідження.

Доведено, що дошкільний період визначальний для формування складових морального вибору в поведінці дитини. Як свідчать наукові дослідження, досягнувши 5-річного віку, дитина вступає в початкову фазу ціннісного орієнтування, вона усвідомлює цінність власного “Я” та “Я” інших людей. В цей же час у дитини з’являються нові мотиви поведінки, вдосконалюються вольові дії та саморегуляція поведінки, вдосконалюються процеси мислення, формуються перші етичні інстанції, Я-образ та самооцінка. Водночас розширюється коло і зростає значення контактів із соціальним оточенням, особливо з однолітками. Їхні взаємини набувають нового змісту й нерідко регулюються загально прийнятими моральними нормами та правилами поведінки. Тому дошкільник дедалі частіше постає перед моральним вибором – опиняється між двох полюсів. До якого з них попрямує дитина? Чи буде цей вибір правильним у конкретному випадку і в майбутньому, значною мірою залежить від дорослих, хоча, безумовно, не можна недооцінювати чи переоцінювати власні можливості наших вихованців. Якщо постійно регламентувати й контролювати поведінку дитини, вказувати їй, як повестися, вирішувати за неї, що добре, а що погано, можна розвинути в малюка невпевненість, боязкість, пасивність або так званий моральний формалізм. Останній проявляється в тому, що 5-6-річна дитина в присутності дорослих дотримується прийнятих правил поведінки, знає їх і безпомилково називає, а лишившись на одинці із собою, без контролю, здійснює вчинки, які аж ніяк не можна назвати гарними.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Самостійна робота як засіб формування наукового світогляду учнів початкової школи
В умовах, коли якість навчання майбутніх випускників школи набуває особливого значення, проблема самостійності і самостійної навчально-cвітоглядної діяльності учнів у навчальному процесі по ...

Діагностика розвитку творчих здібностей у молодших школярів на уроках праці
У цьому розділі ми розглянемо простий тест, завдяки якому можна дослідити рівень розвитку творчих здібностей молодших школярів (тест оснований на розробці Х. Зиверта). Його виконання повинн ...

Використання відеоспостереження з метою формування вмінь педагогичного менеджменту у майбутніх учителів іноземних мов
Постановка проблемки … В умовах ринкової економіки конкурентноздатність на освітянському ринку праці забезпечується широким спектром професійних якостей викладача, що включають управлінську ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net