Педагогічні шляхи виховання гуманних почуттів у старших дошкільників

Нова педагогіка » Виховання гуманних почуттів у дітей старшого дошкільного віку » Педагогічні шляхи виховання гуманних почуттів у старших дошкільників

Заработок на криптовалютах по сигналам. Больше 100% годовых!

Заработок на криптовалютах по сигналам

Трейдинг криптовалют на полном автомате по криптосигналам. Сигналы из первых рук от мощного торгового робота и команды из реальных профессиональных трейдеров с опытом трейдинга более 7 лет. Удобная система мгновенных уведомлений о новых сигналах в Телеграмм. Сопровождение сделок и индивидуальная помощь каждому. Сигналы просты для понимания как для начинающих, так и для опытных трейдеров. Акция. Посетителям нашего сайта первый месяц абсолютно бесплатно.

Обращайтесть в телеграм LegionCryptoSupport

Сторінка 5

Прикладом соціальної мотивації спільної діяльності старших дошкільників може бути виготовлення подарунка ровесникові, який у цей час не ходить у садок через хворобу; мамі, бабусі, сестричці до дня народження або 8 Березня; братикові до Дня Захисника Вітчизни; знайомому малюкові тощо. Діяльність, спрямована такими мотивами значно активізує вияв гуманних почуттів, об’єднує навколо спільної мети.

Дуже важливо стимулювати гуманні прояви дитини, що адресовані оточуючим: вихователю, його помічникові, медсестрі, іншим дорослим та одноліткам. Мета стратегії вихователя – вказівкою, зауваженням, порадою, схваленням підтримати дитину, пробудити її кращі якості та почуття.

Оцінка вихователем вчинків дитини має значний вплив на її емоційний стан. У більшості дітей позитивні оцінки вихователя підвищують тонус нервової системи, збільшують ефективність виконуваної діяльності. Водночас негативні оцінки, якщо вони повторюються, створюють пригнічений настрій, гальмують фізичну, розумову діяльність . Особливо шкідливим є загострення уваги лише на недоліках у поведінці дітей. Коли дитина порушує правила співробітництва, постає необхідність в оцінках, які відбивають негативні сторони її поведінки. Але слід пам’ятати, що основним тлом при цьому має виступати позитивне ставлення до дитини .

У цьому віці дійовим засобом впливу на дітей залишається заохочення. Похвала переконує дитину в правильності її вчинків. Позитивна оцінка вихователем спонукає дітей здійснювати морально цінні вчинки. В оцінюючих судженнях вихователя має відображатися насамперед позитивне в діях дітей. Оцінка вихователя стає дієвішою, якщо він передає в ній свою доброзичливість, задоволення не тільки словами, а й мімікою, інтонацією, поглядом. Важливо, щоб вихователь насичував своє ставлення гуманними проявами до дітей, помічав їхні добрі справи, не залишав без уваги прояви ними доброти, чуйності; на гарний вчинок дитини реагував позитивною оцінкою, схваленням, посмішкою, похвалою. Його щира радість за щонайменший успіх дитини посилює позитивні емоції. Якщо оцінні судження висловлюються в присутності інших дітей, це додає радісних переживань тим, чия поведінка заслуговує схвалення, й, водночас, опосередковано впливає на однолітків. Однак, аж ніяк не слід протиставляти поведінку різних дітей, бо це принижує гідність одних і може викликати зверхність у інших .

Не менш важлива й роль самооцінки у вихованні в дітей доброзичливого відношення до ровесників. У старшого дошкільника самооцінка відображає вже достатньо широке коло знань про себе, свої вміння і навички, а також включає й безпосередньо почуття самоцінності (“я хороший”), засноване на ототожненні себе з ідеалізованим образом, що володіє найбільш цінними моральними якостями.

Психологи одностайні у тому, що дошкільники достатньо об’єктивно можуть оцінити конкретні результати в різних видах своєї продуктивної діяльності, але значно переоцінюють свої особистісні якості, тобто оцінка себе як особистості у дітей, як правило, завищена. Водночас, дослідження науковців (М. І. Лісіна, Л. Н. Проколієнко, В. К. Котирло) показують, що самооцінка – стрижневий структурний компонент самосвідомості – в старшому дошкільному віці стає одним з ведучих мотивів, тобто збудників активності дитини. Відтак важливою умовою підвищення ролі самооцінки у виховному процесі являється формування ціннісного ставлення дитини до себе як до суб’єкта гуманних відносин, тобто відносин, які передбачають позитивну, емоційно забарвлену взаємодію між дітьми на основі довіри, прихильності один до одного й супроводжуються почуттями радості з приводу успіхів іншого, співчуття до нього, проявами вдячності, а також задоволення з приводу спілкування й співучасті в діяльності.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Рекомендуємо почитати:

Традиції та новаторство у творчості А. Шенберга та Ч. Айвза
Не менш цікаво і, мабуть, ще більш наочно виявились тенденції до об'єднання в музиці західних країн вже у перших (і більш справжніх, як авангардисти) її новаторів у XX столітті - Шенберга і ...

Методики соціально-педагогічної діяльності з формування статевої культури підлітків у школі, що забезпечать реалізацію розробленої технології "Як обрати безпечний спосіб поведінки"
Робота соціального педагога у напрямі розвитку емпатіїї та самооцінки (у сфері формування статевої культури) передбачає ряд зустрічей з підлітками. Першу зустріч бажано починати із ознайомл ...

Роль гуртків образотворчої діяльності в колекційному навчанні дітей з особливими потребами
Хочеться відмітити важливу роль гуртків образотворчого мистецтва у колекційному вихованні дітей з особливими потребами. Так, наприклад, у вихованні дітей з церебральним паралічем провідну р ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.edudirect.net