Педагогічні шляхи виховання гуманних почуттів у старших дошкільників

Нова педагогіка » Виховання гуманних почуттів у дітей старшого дошкільного віку » Педагогічні шляхи виховання гуманних почуттів у старших дошкільників

Сторінка 2

Виховання словом – найскладніше й найважче зі всього, що є в педагогіці. Слово вихователя як інструмент впливу на душу вихованця іншим не замінити. Особистість вихователя розкривається перед дитиною в єдності слова й поведінки. Вихователь в слові виявляє себе, свою культуру, свою моральність, своє ставлення до вихованця. Головне, що визначає ефективність слова вихователя, - його щирість .

Видатні педагоги минулого і сучасності надавали і надають великого значення вмінню вихователя виражати свої почуття та розмовляти з дітьми.

Особливо важливо підняти культуру педагогічного спілкування, тактика якого – співробітництво. Педагог при цьому повинен виходити з інтересів дитини й перспективи її розвитку. Така позиція реалізується в процесі взаємодії, коли дитина не тільки об’єкт, на який впливає педагог, а й сама учасник процесу виховання і навчання.

Влада педагога над дітьми має бути мудрою. Не можна забувати, що дитина дуже вразлива, що до неї треба ставитися бережливо. Грубе слово, сказане дорослим, необдуманий вчинок, несправедливе покарання можуть завдати їй глибокої, а іноді невиліковної рани. В зв’язку з цим педагог повинен тримати під контролем своє спілкування з дітьми, не дозволяти собі зверхності, байдужості щодо них, тактовно керувати спілкуванням між собою вихованців.

Такий підхід до справи виховання і навчання сприятиме розв’язанню завдань морального виховання, в якому провідна роль належить спілкуванню. Крім того, спілкування дітей як з дорослими, так і з ровесниками у різних видах діяльності та в повсякденному житті сприяє вихованню у дошкільників гуманних почуттів і доброзичливих взаємин.

Спілкування дорослого з дітьми – найважливіший шлях виховання гуманних почуттів, отримання дітьми уявлень про моральні норми поведінки. Під впливом спілкування з дорослими у навчальній та інших видах діяльності у дітей формуються поняття про оточуючий світ, про суспільні моральні вимоги, а також певне ставлення до фактів, явищ і норм моралі, розуміння прекрасного і негідного у вчинках і поведінці людей, тобто розвиваються гуманні почуття й формуються морально-етичні оцінки. Самостійне спілкування дітей один з одним ставить їх перед необхідністю прийняти загальні для усіх вимоги, дозволяє відчути значення цих вимог у спільній діяльності. У спілкуванні діти за власним бажанням чи спонуканням однолітків втілюють моральні цінності, засвоєні ними за допомогою дорослих. Так, гуманний досвід і знання суспільства, доведені до дітей, поступово стають їхнім досягненням. Розглянута етапність введення в досвід дітей морального змісту спілкування (педагог-діти, діти-діти) забезпечує належну самостійність міжособистісного спілкування дошкільників.

Вітчизняні психологи розглядають спілкування як соціальне явище. О. В. Запорожець, М. І. Лісіна дійшли висновку, що дитина відчуває потребу у спілкуванні і прагне до взаєморозуміння з дорослим як з авторитетним носієм суспільного й морального досвіду. Разом з тим у виховному процесі дошкільних закладів часто зустрічається підтвердження відкритої Д. Узнадзе “основної складності виховання” – зіткнення педагогічних цілей з актуальними потребами підлітка, а в нашому випадку – дошкільника. Ш. Амонашвілі переконливо показав, що принциповий шлях до подолання труднощів у вихованні – у спілкуванні, заснованому на взаємозацікавленій співпраці педагога з дітьми. Ще один можливий аспект вирішення даної проблеми – в такій організації педагогічного процесу дошкільного закладу, яка поєднує виконання соціальних задач й задоволення актуальних, життєво важливих потреб дошкільників. Мова йде про спілкування у грі. Спілкування між дітьми, здавалося б, виникає саме собою. Однак розвивати його тривало як самостійну діяльність старші дошкільники ще не здатні. Тому доцільно включити спілкування в контекст іншої діяльності. Найбільш сприятливою виявляється гра, оскільки вона, невимушено вволікаючи дитину у міжособистісне спілкування, дозволяє самостійно підтримувати його, виявляючи гуманні почуття й взаємини.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Рекомендуємо почитати:

Особливості оволодіння писемним мовленням молодшими школярами з тяжкими порушеннями мовлення
Процес оволодіння письмом, як відомо, забезпечується сформованістю навички моделювання звукової структури слова, символізації та графомоторної навички. За ступенем значущості ці навички в п ...

Активні та інтерактивні методи навчання
Розвиток науки і техніки сприяв появі нових форм навчальної комунікації, новітнім методам розв'язання освітніх завдань. З огляду на це роль учителя як авторитарного транслятора готових ідей ...

Методи дослідження рівня фізичного здоров'я дітей молодшого шкільного віку
Для визначення рівня соматичного здоров'я використовувались тести, розроблені Г.А. Апанасенко. Вони засновані на фізіологічних закономірностях, які дозволяють оцінити резерви енергетики у л ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net