Зміст виховання гуманних почуттів у дітей старшого дошкільного віку

Однак, як виявилося, навіть дотримання дітьми правил моральної поведінки не є гарантією сформованості у них гуманізму. Дії і вчинки їхні у взаєминах з однолітками нерідко позбавлені тієї чуттєвої основи, яка необхідна для співпереживання негараздів чи радощів товаришів. Спілкуванню ж дошкільника з дорослим взагалі властива однонаправленість емоційних проявів: дитина виступає не стільки суб’єктом емоційної співдії іншій людині, скільки об’єктом прикладання почуттів з боку дорослого, що не створює передумов для формування у неї гуманних почуттів.

Наявність гуманних почуттів – критерій морального розвитку особистості. В свою чергу, моральна вихованість неодмінно спирається на здатність людини до співпереживання, співчуття й співдії іншій людині.

Тут немов би перетинаються два впливи: інтимні переживання дитини і її моральні уявлення, що складаються під впливом соціальних вимог. Емоційна сфера не підлягає прямому педагогічному регламентуванню (хоча, природно, відчуває його вплив на собі), але моральний розвиток особистості є об’єктом педагогічного впливу . Останній обов’язково включає виховання у дитини-дошкільника гуманних почуттів, а саме:

виховання співпереживання емоційним настроям (горю, невдачі, радості, успіху) інших людей (близьких дорослих, вихователів, однолітків);

виховання співчуття людям, у яких сталася неприємність;

виховання співдії іншій людині.

Виховання кожного з перерахованих гуманних почуттів не можна здійснювати ізольовано, усі вони перебувають у нерозривній єдності, є взаємообумовленими та розвиваються паралельно. Неможливо виховати у дитини здатність радіти за успіхи товариша, не сформувавши вміння висловлювати співчуття чужому горю. Відповідно співпереживання та співчуття не можуть виражатися ізольовано від акту допомоги, співдії іншій людині.

Важливою умовою спілкування і сумісного життя є вміння дітей уважно ставитись до бажань ровесників та дорослих, рахуватися з ними, погоджувати певним чином свою поведінку. Дітей треба вчити враховувати, наскільки конкретні обставини дозволять здійснювати їхні бажання.

Дітям важко побачити важке положення однолітка, зрозуміти інтереси і бажання іншого. Уявлення про доброзичливу поведінку, отримані в попередніх групах, у старшому дошкільному віці закріплюються, ускладнюються й поповнюються новими:

Будь уважний до іншого:

перш, ніж щось робити, подивись – чи не заважаєш ти іншому;

про новачків і гостей слід піклуватися, аби їм було приємно: познайомитись, запропонувати цікаву іграшку, запросити до гри;

якщо товаришу дуже потрібна якась річ, а ти можеш без неї обійтись, запропонуй її сам;

товаришу слід приходити на допомогу.

Будь привітним:

грайся дружно, не наполягай тільки на своєму, приймай пропозиції інших, рахуйся з товаришами;

ніколи не ображай своїх товаришів (не кричи, не говори грубо, не вигадуй прізвиськ, не штовхай, не смійся над ними, якщо вони щось роблять не так);

не сварися з товаришем, намагайся вирішувати суперечки справедливо; цікавими іграшками слід ділитися, привабливі ролі у грі розподіляти по черзі;

завжди намагайся зробити іншому приємне (виготовити товаришу, котрий захворів, іграшку, саморобку, малюнок);

Рекомендуємо почитати:

Розвиток ідей трудового виховання в працях К.Д. Ушинського
Упродовж всієї історії людства праця була засобом формування у кожної особистості найкращих якостей. Українська народна педагогіка праці відводила головну роль у процесі створення матеріаль ...

Формування дидактичних одиниць навчального матеріалу
Проведений аналіз інформаційного поля навчального матеріалу дозволяє виділити дидактичні одиниці. Кожній дидактичній одиниці можна дати характеристику за ступенем новизни для студентів, рів ...

Сукупність сформованості навчальних умінь у дітей експериментальної групи
У нашій роботі учасниками дослідження стали діти середньої групи, 5-ти років у кількості 30 чоловік (19 дівчаток і 11 хлопчиків). Дослідницькою базою є дитячий садок загально-розвиваючого т ...