Робота із колективом у системі В.А.Караковського

Нова педагогіка » Педагогічні технології авторської школи В. Караковського » Робота із колективом у системі В.А.Караковського

Сторінка 2

• робота в постійних і тимчасових органах самоврядування;

• виконання колективних, групових та індивідуальних доручень;

• чергування по школі, класу, спец посту;

• діяльність рад класів;

• діяльність чергових командирів;

• участь у роботі табірних зборів;

• робота педкласу.

Помітно поліпшилися процеси самоврядування в шкільному і класних колективах. Для залучення до діяльності самоврядування якнайбільшого числа учнів у класах ввели посаду чергового командира. Він обирається більшістю голосів відкритим, прямим голосуванням на загальних зборах класного колективу. Термін роботи його - один місяць. Після закінчення цього терміну клас обговорює діяльність командира, оцінює її і обирає нового на наступний термін. Права та обов'язки чергового командира визначені спеціальним Положенням. На час своєї роботи черговий командир входить до складу ради загону чи комсомольського бюро.

Вигадуючи структуру шкільного самоврядування, відмовилися від громіздкої мережі штабів і комісії, а пішли шляхом різноманітних, гнучких, тимчасово діючих ініціативних груп.

Tpі-чотири рази на рік в школі збирається Велика рада. У неї входить учнівський, піонерський і комсомольський актив 5-11 класів з класними керівниками (вони входять в актив класу), рада піонерської дружини, комітет комсомолу і все «доросле» керівництво школи (директор, його заступники, секретар партбюро, голова профспілкового комітету, секретар учительської комсомольської організації). Обговорюючи принципово важливі питання життєдіяльності шкільного колективу, використовували такі прийоми, як розмову у колі, мозкову атаку, групову дискусію, прийом моделювання.

Зовсім особливе місце у виховній системі нашої школи займають триденний табірний збір активу, що остаточно оформився в кращих своїх рисах і набрав чинності саме на другому етапі розвитку системи.

Отже, на другому етапі йде бурхливий розвиток шкільного колективу, ускладнення його діяльності, ускладнення внутрішньоколективних відносин. В цей час можливе деяке ослаблення класних колективів, так як рамки класу для багатьох хлопців стають тісними. Але це явище тимчасове і легко регульоване саме в рамках системи. У педагогічному середовищі все більше принципової спільнодумності: вчителі до цього часу встигають оцінити об'єктивні гідності впорядкованої виховної діяльності в школі. Вони починають усвідомлювати роль взаємної залежності та взаємної відповідальності в досягненні спільних успіхів. На третьому етапі розвитку системи значно ускладнили її цільову установку: тепер вчителі були в силах вийти на особистість, приділити основну увагу особистісному підходу у вихованні. Це змусило звернутися до педагогічної та психологічної науки, розпочати формування психологічної служби в колективі. Але мабуть, найголовніше - з'єднання виховання та навчання в дійсно єдиний, цілісний процес. Тепер вчителям були по плечу складні дидактичні завдання, адже до цього часу під навчальний процес була підведена могутня виховна база.

Школа, що зважилися на створення гуманної, демократичної системи, повинна бути готова до руйнування помилкового благополуччя. Найперше і найважче, що доводиться робити, - міняти педагогічні орієнтири, перебудовувати професійні цінності. У школі починає формуватися нова цільова установка, нова сукупність принципів, ідей, положень. Сформулюємо їх.

1. Навчання та виховання повинні висвітлюватися високою метою. З усіх показників оцінки школи головним слід вважати самопочуття в ній людини. Школа відмінна, якщо в ній добре кожній дитині і дорослому.

2. Виховання і навчання ефективні там, де є постійна зацікавленість дорослих у дитині. Для педагога особистість школяра - головна цінність і основний об'єкт його турботи.

3. Висока вимогливість до учня повинна органічно включати в себе повагу до її людської гідності. Виховання і навчання без поваги - придушення.

4. Навчання і виховання взаємопов'язані вони взаємно проникаючи одне в інше, збагачують одна одну. Навчаючи, виховувати, виховуючи, навчати - в цьому цілісність навчально-виховного процесу.

5. Навчання та виховання - це не однонаправлена дія, а взаємодія педагога і вихованця, засноване на взаєморозумінні, це творча співдружність однодумців.

6. Навчання і виховання ефективні, якщо вони доцільні й непересічні. Творчість вчителя - найважливіша ознака педагогічної культури.

Страницы: 1 2 3 4 5

Рекомендуємо почитати:

Розвиток творчих здібностей у молодших школярів – як психолого-педагогічна проблема
Творчість – процес діяльності людини, у наслідок чого з’являються нові матеріальні та духовні цінності. Творчість відрізняється від виготовлення унікальністю результату. Творчість в даній с ...

План-конспект сучасного комбінованого уроку на тему «Антарктида й Антарктика. 7 клас»
Мета: ознайомити учнів з поняттям «Антарктика», загальними відомостями про Антарктиду – льодовий материк планети, особливостями водних мас Південного океану; забезпечити розуміння своєрідно ...

Обґрунтування та розробка та методики організації самостійної роботи студентів при викладанні дисципліни «Деталі машин»
Сучасний стан розвитку суспільства характеризується процесом його активної інформатизації. Цей глобальний соціальний процес є домінуючим видом діяльності у сфері суспільного виробництва, де ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net