Робота із колективом у системі В.А.Караковського

Нова педагогіка » Педагогічні технології авторської школи В. Караковського » Робота із колективом у системі В.А.Караковського

Сторінка 1

Шкільний колектив

Велика увага приділялася створенню шкільного різновікового колективу, взявши чіткий орієнтир на його випереджувальний розвиток відносно інших, у тому числі і первинних колективів. На першому етапі це було об'єктивною необхідністю. Звичайно, можливий і інший шлях: створювати міцні первинні колективи, поступово об'єднуючи їх в загальношкільні. Але ж поки всі класи стануть хорошими колективами, може пройти так багато часу (а скоріше, цього взагалі не дочекатися), а до шкільного колективу справа вже й не дійде. Тоді й доведеться його ліпити як механічну спільність. Крім того, відомо, що первинні колективи мають деяку замкнутість і ревниво ставляться до спілкування своїх членів з представниками інших класів. Створення шкільного колективу «зверху» не означає, що формування первинних колективів відкладається до часу, поки не згуртується вся школа. Їх розвиток іде паралельно, одночасно, але головним орієнтиром і суб'єктом їх розвитку є загальношкільний колектив. Вхідні в колектив школи в якості складових компонентів різні за типом, розміром і довготривалостю дитячі об'єднання в системі існують не самі по собі, не розрізнено, а доповнюють один одного, взаємодіють, підпорядковуючись загальним цілям і завданням. І в цьому випадку можна говорити про школу як про систему колективів. Розвиток головного колективу і йде від простої сукупності - до системи.

Тільки за цієї умови може виникнути згуртований різновіковий загальношкільний колектив, який, на глибоке переконання Караковського, є ядром шкільної виховної системи.

Визначивши цілі, завдання майбутньої системи, сформулювавши педагогічні принципи і позиції, необхідно звернутися до пошуків системоутворюючої діяльності. Хотілося б, щоб вона збіглася з основною діяльністю учня, з навчальною.

Але до цього готові не були: непопулярність навчання в свідомості більшості хлопців, вузька спеціалізація і роз'єднаність вчителів-предметників, замкнуті осередки кабінетної системи, орієнтація на знання та навички, лобові прийоми у вирішенні вчених завдань - все це не могло сприяти інтеграції виховних впливів. Тоді звернулися до сфери дозвілля. Тут всі були приблизно в рівних умовах, тут не так сильна влада «обязаловки», а за умови достатньої різноманітності і права вибору виникали досить комфортні умови для розкріпачення особистості.

Крім того, багаторічною практикою доведено, що власне виховна діяльність має в порівнянні з іншими видами роботи найбільшим інтеграційним потенціалом. Неодмінні риси кожної ключової справи - колективна розробка, колективне планування, колективне проведення і колективний аналіз результатів. На всіх етапах дорослі і діти виступають разом, як рівні партнери, що створює атмосферу загальної захопленості і відповідальності.

Другий етап пов'язаний з відпрацюванням змісту діяльності і структури системи як цільової установки. Висувається перетворення в основному створеного колективу на інструмент масового виховання. Система ніби «стягує себе у вузли»: повторення справ і ситуацій, визнаних колективом, народжує традиції, колективні звички.

Самоврядування у шкільному колективі

Самоврядування - неодмінна ознака колективу, його функція. Якщо немає колективу - марно говорити про самоврядування.

Отже, самоврядування - не мета, а засіб виховання. Це вища форма керівництва дитячим колективом. В самоврядуванні головне не органи, а діяльність, спрямована на вдосконалення життя колективу

У ставленні до самоврядування добре проявляється культура педагога, стиль його відносин з хлопцями. Тут переважає не прямий, не лобовий вплив вчителя, вихователя, а його прихована позиція, сила його реального авторитету, такт і розум.

Не можна переносити на органи учнівського самоврядування структури дорослих, не властиві віку і психології школярів бюрократичні форми управління.

Кожен колектив конкретної школи сам визначає, які органи самоврядування йому потрібні. Є органи постійні, є і тимчасові, є такі, що створюються для підготовки і проведення всього однієї справи. Добре, якщо склад органів оновлюється, а самі вони досить гнучкі і рухливі.

Види діяльності самоврядування:

• участь у плануванні, розробці, проведенні та аналізі ключових справ шкільного колективу;

• участь у роботі педради;

Страницы: 1 2 3 4 5

Рекомендуємо почитати:

Експериментальна перевірка ефективності використання етнопедагогіки на уроках математики в початкових класах
З метою перевірки гіпотези дипломного дослідження, яка ґрунтується на припущення, що вивчення математики в початкових класах здійснюватиметься більш ефективно з використанням основ етнопеда ...

Шляхи формування виховуючого колективу
Виховне значення колективу, його впливу на особистість учня досить суттєве. Оскільки кожен учень щодня перебуває в класі, то й клас (свідомо чи несвідомо) впливає на нього. Шкільній колекти ...

Вимоги та стандарти вивчення учнів
Система освіти в Україні традиційно була централізованою. Сучасне її реформування вимагає перегляду підходів до визначення освітніх стандартів. Вони мають відображати нове бачення суспільно ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net