Самостійна робота як засіб формування наукового світогляду учнів початкової школи

Нова педагогіка » Самостійна робота як засіб формування наукового світогляду учнів початкової школи

Сторінка 10

Складність змісту самостійних робіт підвищується в процесі опанування певного змісту навчальних завдань, а також під час оволодіння певними прийомами роботи (читання, тексту і його аналіз; усвідомлення правила і його застосування; розуміння певної математичної властивості і розв'язування прикладів на її основі та ін.). Форму і зміст самостійних тренувальних завдань слід урізноманітнювати так, щоб у сприйманні матеріалу брали участь різні види пам'яті - зорова, слухова, рухова. Необхідно уникати перевантаження якогось одного виду сприймання. (Ця вимога стосується не тільки організації самостійної роботи, а й усього процесу навчання).

Формування наукового світогляду на уроках природознавства учнів початкової школи

Під час проведення спостереження. Вивчення фізичних властивостей природних тіл (води, кам'яного вугілля) і постановки дослідів учні пересвідчуються в матеріальності природних об'єктів, що вони існують об'єктивно: перебувають в певному стані, мають масу, колір, запах, займають місце, змінюються).

Для формування наукового світогляду необхідні такі умови: добір найважливіший фактор матеріалу, застосування різних прийомів і методів, що сприяють розкриттю причини - наслідки зв'язків, створення логічних ситуацій, що викликають інтерес до природи, врахування індивідуальної особливості учня і їх рівня розвитку, залучення учнів до суспільно-корисної роботи.

В зміст курсу шкільного природознавства закладені великі можливості для вирішення завдань при формування наукового світогляду.

Формування наукового світогляду сприяє зміст програми і підручники по природознавству, в основі яких лежить сезонний принцип вивчення об'єктів природи. Повідомляючи дітям елементарні дані про живу і неживу природу, про працю людей, вчитель показує, як взаємопов'язані об'єкти природи, який вплив на природу здійснює діяльність людини.

Уже в І класі при вивченні теми "Наша школа" проводиться урок на пришкільній ділянці, де учні знайомляться з змінами в житті рослин восени, а пізніше переконуються, що з наступанням холодів жовтіють і опадають листки на деревах, зникають комахи, багато птахів відлітає на Південь. В процесі дальшого спілкування з природою, спостережень за об'єктами, природи і т.д. в дітей накопичуються знання про те, що з наступанням тепла з'являються листочки, зеленіє і росте трава.

В ІІ кл. спостереження за об'єктами живої природи продовжується. На основі матеріалів експертизи, коротких записів в "Щоденнику спостережень" встановлюються взаємозв'язки в живій і неживій природі.

На конкретних прикладах виясняється, які сезонні зміни характерні для рослин і тварин в певну пору року.

Знання про зміни в природі учні краще засвоюють в процесі проведення безпосередніх спостережень за рослинами і тваринами. При цьому дуже важливо вчити дітей самостійно виражати свої думки, пояснювати спостережуване явище.

Розуміння взаємозв'язків в житій і неживій природі накопичується поступово. В ІІІ класі при вивчення природознавства учні використовують знання, які вже мають, одержані в процесі спостереження об'єктів природи. Наприклад в темі "Літні і осінні зміни в природі" на конкретних предметах вивчають зовнішні ознаки рослин, учні знайомляться з будовою рослин, його залежність живих об'єктів природи від погодних умов (початок листопада, дозрівання плодів і нас., наявність комах, поведінка птахів і ін. тварин) і на цій основі встановлюють багатосторонні зв'язки живої і неживої природи.

Страницы: 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

Рекомендуємо почитати:

Індивідуальна робота вчителя-вихователя у навчально-виховному процесі. Робота з важковиховуваними учнями
Вихідним елементом виховання колективу і особистості є індивідуальна робота з учнями, яка повинна проводитися з усіма учнями. Суть - чітка диференціація засобів і методів впливу у відповідн ...

Кількісний і якісний аналіз експериментального дослідження
Оцiнити ефективнiсть i результативнiсть розробленого комплесу діагностичних завдань для виявлення особливостей адаптації дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення до навчання у ...

До проблеми формування рецептивних граматичних навичок читання англійською мовою
Розглядається проблема формування рецептивних граматичних навичок читання на базі зорових і мовленнєво-рухових аналізаторів, становлення динамічних стереотипів, взаємодія буквенно-графічних ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net