З історії риторики як навчальної дисципліни

Нова педагогіка » Риторика української мови в загальноосвітньому і вищому навчальному закладах » З історії риторики як навчальної дисципліни

Сторінка 2

У Середні віки риторика була знаряддям церкви, однак з появою університетів започатковується університетське красномовство, все ж засноване на релігійних догмах. Лекції не були схожими на сучасні і набували вигляду коментованого читання церковних книжок, яких у той час бракувало і широкій студентській аудиторії вони були не доступними. Пізніше в університетах починають викладати “7 вільних мистецтв”, до яких входила і риторика, яку вивчали на молодшому факультеті разом з читанням і письмом.

В Україні риторика як навчальна дисципліна здобула свого розквіту у стінах Києво-Могилянській академії, навчальний курс у якій тривав 12 років. На 6 році навчання студенти вчилися створювати і проголошувати промови, захоплювати і переконувати слухача живим словом, пізнавали секрети красномовства.

Професори академії вважали, що завдяки красномовству людина, навіть незнатна за походженням, може прославитися і досягти найвищих почестей. Риторичні курси у цьому закладі сповнені практичних рекомендацій, як складати різноманітні промови, дають величезну кількість допоміжного матеріалу, зокрема збірок промов, призначених для студентів з метою наслідування. Риторики вчать складати промови посольські (для послів), прощальні (для студентів, які прощаються з батьками перед від’їздом за кордон для навчання), і зустрічні (виголошують після повернення з навчання). Даються практичні настанови: як славити воїнів, героїв, козаків, полководців, царя, короля, суддю, виночерпія і т. д., що слід говорити на похоронах лицарів, воїнів, а також при врученні подарунків; як прощатися з другом; як вітати начальника, гостя, царя; як дякувати за добродійство тощо.

Особлива увага приділялася творчим роботам різних жанрів і диспутам. За гарно виконану роботу студенти могли одержати свічку, шапку, сорочку, хліб тощо. Риторика поряд з вертепними драмами була улюбленим предметом учнів, тому що вона подавала різні готові зразки високомовних речень, порівнянь, прикладів з історії та ін Використовуючи цей матеріал, оратор міг без великих зусиль скласти промову на визначену тему.

Кожний ритор читав свій навчальний курс, який складався з теоретичної частини (лекції, трактати) і практичної (диспутації, діалоги). Кажуть, що в архівах академії збереглося 183 таких рукописних риторик. Основу їх склали давньогрецька і давньоримська риторики, візантійські гомілетики (церковне проповідництво Василя Великого, Іоанна Златоуста, Григорія Богослова), західноєвропейська риторика середньовіччя, епохи Відродження, французька, іспанська, польська риторики з помітним впливом барокової культури.

Найбільшим майстром риторичного красномовства Києво-Могилянської академії вважали Феофана Прокоповича, випускника академії, а пізніше її ректора, який залишив значну риторичну спадщину. Однією з найяскравіших праць є “ Про риторичне мистецтво ”, у якій він звертається до української молоді: “ Молоді оратори! Поступивши до школи красномовства, знайте, що ви прагнете до такої почесної справи, яка сама по собі справді корисна, що її належить викладати не лише для вашого добра, а й на благо релігії і Батьківщини… Бо це є та цариця душ, княгиня мистецтв, яку всі вибирають з уваги на її достоїнство, численні бажають з огляду на її користь…[1]”.

Стефан Яворський також був викладачем риторики у Києво-Могилянській академії, його перу належить підручник з риторики “Риторична рука” в якій він виклав теоретичні засади риторики стосовно п’яти її розділів (п’яти пальців “риторичної руки”): інтенція, диспозиція, елокуція, меморія, акція. У автора – це, відповідно, винахід, розміщення, вітійство (тропи і фігури), пам'ять і виголошення.

Найдавнішим відомим підручником, складеним українським автором, за яким читалася риторика в Києво-Могилянській академії, був курс професора Йосифа Кононовича-Горбацького, прочитаний ним у 1635 р. Написано його латинською мовою за зразком твору римського філософа, письменника й оратора І ст. до н. е. Марка Тулія Ціцерона “Поділи ораторські”. У своєму курсі риторики Й. Кононович-Горбацький на перше місце ставить не форму, а зміст: практичність промови, здатність її автора відгукнутись на актуальні проблеми сучасності. В основу теорії красномовства Й. Кононович-Горбацький кладе ораторську практику, обґрунтовуючи свою думку цитатою з Ціцерона про те, що не красномовство народилося з теорії, а теорія з красномовства. Першочерговою метою оратора автор вважає вміння переконувати. При цьому оратор повинен викликати довір'я слухачів і схвилювати їх, тобто вплинути на розум і почуття. Багато місця відводить учений питанню, чи потрібна ораторові майстерність. На його думку, найбільшого ефекту може досягти той оратор, у якого природні здібності поєднуються з умінням, набутим у процесі навчання й практики, тобто з майстерністю.

Страницы: 1 2 3 4

Рекомендуємо почитати:

Погляди вчених на проблему прав дітей
Нині в Україні спостерігається спалах інтересу до такої незвичної для вітчизняного суспільно-гуманітарного контексту проблеми, як права дитини. Висунення на передній план політичного, педаг ...

Аналіз програми шкільного курсу природознавства в 3-4 класах як навчального предмету
У 3-4 класах предмет "Я і Україна" може реалізовуватись за такими варіантами: "Природознавство" як окремий предмет, який охоплює такі змістові лінії: Нежива природа; Жив ...

Психологічні особливості розвитку математичного мислення молодших школярів під час розв’язування простих задач
Одним із завдань навчання математиці у початкових класах є забезпечення рівня математичної культури, необхідного для повноцінної участі школярів у навчальній діяльності. Математика є унікал ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net