З історії риторики як навчальної дисципліни

Нова педагогіка » Риторика української мови в загальноосвітньому і вищому навчальному закладах » З історії риторики як навчальної дисципліни

Сторінка 1

Риторична компетенція набувається при вивченні студентами риторичних дисциплін. Тому підвищується роль риторики як лінгвопедагогічної дисципліни, яка поглиблює професійно значущі знання і вміння студентів, розширює змістову сторону їх мовленнєвої культури, привчає дотримуватися етичних норм у мовленнєвій діяльності. На важливість викладання риторики вказує і те, що на сучасному етапі розвитку суспільства система освіти потребує високоосвічених спеціалістів, які не лише мають гарні знання, але й вміють їх презентувати, застосувати на практиці. Для цього майбутні педагоги мають володіти ораторським мистецтвом, тобто вміти красномовно говорити. У багатьох вищих навчальних закладах, старших класах гімназій, ліцеїв, загальноосвітніх шкіл вводиться курс риторики. Але це не означає, що викладання риторики в Україні лише починається. Правильніше сказати, що воно відновлюється. Адже здавна в системі української освіти риторика була однією з основних гуманітарних дисциплін, про що йтиметься пізніше. На сучасному етапі риторична підготовка студентів відбувається в основному у педагогічних закладах освіти. Щоб зрозуміти особливості сучасного стану викладання риторики, виявити доцільність риторичної підготовки та її місце у системі наук, доцільно, на нашу думку, звернутися до історії ораторського мистецтва як навчальної дисципліни.

Свій початок риторика як навчальна дисципліна бере у Стародавній Греції, коли у суспільстві виникає потреба у красномовстві, а отже й зростає попит на риторів-учителів красномовства та на риторичні школи. Особливо у ті часи цінували тих, хто вміє себе захищати, добре говорити, гідно триматися перед публікою. Першим з великих ораторів Афін був Перікл, який керував Афінами впродовж 40 років, завдяки хисту красномовства.

Проте риторика починається не стільки з самого красномовства, як з того періоду, коли настає усвідомлення, що ораторському мистецтву можна і треба вчитися. Риторикою починають займатися філософи-софісти (вчителі майстерності). Вважають, що риторика зародилася в Сицилії, де поет Емпедокл очолив демократичний рух проти тиранів, виступав у ролі судового оратора. Його послідовниками були Корак, Лісій і Горгій. Корак відкрив школу, у якій підготував хрестоматію зразків, які можна вставляти в промову. Його учень Лісій продовжив цю ідею і створив теоретичний посібник техне, в якому були поради щодо побудови промови. Сам оратор написав понад 400 промов, з яких збереглося кілька десятків. Учень Горгія Ісократ був майстром урочистих, святкових промов. Він відкрив у Афінах школу красномовства (392 р. до н.е.). Працював у ній майже 40 років, розробляв техніку красномовства, дбав про образне оформлення промов. Його школа була першим навчальним закладом, який готував висококваліфікованих ораторів – професіоналів, політиків. Тут вивчалося право, політика, філософія, мистецтво.

Проти вчення софістів уперше виступив Сократ, який зайняв почесне місце в історії ораторського мистецтва. Свої бесіди він будував у формі запитань і відповідей. Його вважали наймудрішою людиною, але він говорив про себе: ”Я знаю, що нічого не знаю”. Зі спогадів сучасників відомо, що оратор був бідним, не мав взуття, ходив босим, носив бідняцький одяг, але гроші за навчання не брав. Платний учитель нагадував йому продажну жінку, яка зобов’язана дарувати кохання тому, хто заплатив. Сократ не хотів витрачати час на платних учнів, він проводив бесіди лише з тими, у кого “працювала” душа і розум.

Основним методом навчання у римських риторичних школах було заучування кращих промов видатних грецьких та римських ораторів та декламація їх. Навчальні посібники теж являли собою збірники декламацій (тексти зразків з техніки риторики) та риторичні задачники з різноманітними завданнями з побудови промов.

Страницы: 1 2 3 4

Рекомендуємо почитати:

Основні принципи і завдання безперервної освіти
В основі функціонування безперервної освіти лежать такі принципи, що визначають його специфіку: гуманізму, демократизму, мобільності, випередження, відкритості, безперервності. Принцип гума ...

Формування пізнавальних процесів як наукова проблема
Одним із найважливіших завдань, які суспільство ставить перед загальноосвітньою школою є розвиток пошукової навчально-пізнавальної діяльності підростаючого покоління. Практичне розв'язання ...

Слухання музики та його Значення у вихованні естетичного ставлення дітей молодшого шкільного віку до дійсності
Уміння слухати і чути музику не є вродженою рисою. Пізнавально-творчі можливості учнів розвиваються у спілкуванні з музикою, в процесі цілеспрямованого аналізу музичних творів. Адже власна ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net