Види та загальна характеристика активного відпочинку

У роботу з дітьми в сучасних дошкільних навчальних закладах впроваджують такі види активного відпочинку:

− фізкультурні розваги;

− спортивні свята;

− Дні здоров’я.

У програмі виховання дітей дошкільного віку „Малятко” та інструктивно-методичних рекомендаціях Міністерства освіти і науки України №1/9-438 від 27.08.04 „Організація фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному навчальному закладі” визначено тривалість, періодичність та особливості організації активного відпочинку з дітьми дошкільного віку.

Як видно із таблиці 1.2.1. фізкультурні розваги з дітьми проводяться 1-2 рази на місяць, починаючи з першої молодшої групи. Їх тривалість поступово збільшується залежно від віку дітей:

- 15-20 хвилин для дітей першої молодшої групи;

- 20-30 хвилин для дітей другої молодшої групи;

- 30-35 хвилин для дітей середньої групи;

- 35-40 хвилин для дітей старшої групи.

Цей вид активного відпочинку проводиться у другій половини дня в приміщенні чи на свіжому повітрі (в залежності від сезону та погоди).

Спортивні свята організовують 2-3 рази на рік з дітьми середнього та старшого дошкільного віку. Проводять їх у другій половині дня в спортивному залі чи на майданчику.

День здоров’я проводиться з дітьми всіх вікових груп один раз на місяць. Цей захід триває на протязі всього дня у вигляді активної діяльності дітей переважно на свіжому повітрі (залежно від пори року та погоди). Навчальні заняття у цей день не проводяться. Зміст діяльності дошкільнят визначається вихователем.

Фізкультурна розвага

– одна з найбільш ефективних форм активного відпочинку. Вона підвищує інтерес до занять, здійснює сприятливий вплив на організм дитини, закріплює рухові вміння та навички, розвиває фізичні якості (спритність, швидкість), сприяє вихованню колективізму, дружби; розвиває витримку, увагу, сміливість, організованість, наповнює життя малюка емоційною, веселою руховою діяльністю.

Фізкультурна розвага розвиває мислення, уяву, цілеспрямованість; культуру почуттів (наприклад, привчає дитину стримувати свої почуття і бажання, виявляти рішучість), розвиває у дітей вміння рухатися під музику, музичний слух, пам’ять.

Під час розваги дитина поводиться більш безпосередньо, ніж під час фізкультурних занять. Розкутість і природність використання рухових вмінь та навичок забезпечує виразність, артистизм, естетичність її рухів. Помірне м’язове навантаження – кращий спосіб формування розкутості та краси рухів, воно покращує самопочуття і піднімає настрій.

Спортивна розвага не вимагає спеціальної підготовки. Вона будується на знайомому дітям матеріалі. Головне завдання педагога при проведенні цієї форми відпочинку: створити бадьорий, радісний настрій; стимулювати активність кожної дитини з врахуванням індивідуальних можливостей - диференційованого підходу до оцінки результатів їх дій; надати можливість відчути приємне задоволення від виконання рухів, радість від успіхів товаришів. Під час дозвілля педагог приймає саму активну участь: він віддає команди до початку та закінчення гри або рухового завдання, підводить підсумки, є головним суддею змагання, своїм зацікавленим відношенням до подій створює емоційну атмосферу.

Важливу роль у підтриманні радісного настрою, створенні позитивних емоцій відіграє атрибутика: емблеми, медалі, вимпели, табло та інше.

Спортивні розваги проводять з дошкільниками всіх вікових груп. Програма спортивного дозвілля для дітей молодшого дошкільного віку будується на простих іграх, наприклад: „Хто швидше принесе іграшки?”, „Хто краще виконає завдання клоуна?” і т.п. Вихователь залучає дітей до посильної участі в колективних та індивідуальних рухових діях, збагачує їх яскравими враженнями.

Рекомендуємо почитати:

Характер текстів для читання та система вправ для навчання техніки читання учнів початкової школи при вивченні турецької мови
Для формування адекватних умінь читання велике значення має характер текстів для читання, їх зміст, інформативність, цікава фабула і т. ін. Від якості текстового матеріалу залежить мотиваці ...

Розробка власного сценарію виховної години у формі гри-вікторини, спрямованої на формування патріотизму та національної свідомості учнів
Визначення стану сформованості громадянської самосвідомості у середньому по Україні показало, що більшість старшокласників знаходилися на низькому (відповідно - 58,1%) та середньому (відпов ...

Методологічні основи процесу навчання. Рушійні сили процесу навчання
Методологічні основи процесу навчання – наукова теорія пізнання, яка передбачає єдність історичного та логічного в пед процесах, методологічний аналіз основних дидактичних понять. Процес на ...