Види та загальна характеристика активного відпочинку

У роботу з дітьми в сучасних дошкільних навчальних закладах впроваджують такі види активного відпочинку:

− фізкультурні розваги;

− спортивні свята;

− Дні здоров’я.

У програмі виховання дітей дошкільного віку „Малятко” та інструктивно-методичних рекомендаціях Міністерства освіти і науки України №1/9-438 від 27.08.04 „Організація фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному навчальному закладі” визначено тривалість, періодичність та особливості організації активного відпочинку з дітьми дошкільного віку.

Як видно із таблиці 1.2.1. фізкультурні розваги з дітьми проводяться 1-2 рази на місяць, починаючи з першої молодшої групи. Їх тривалість поступово збільшується залежно від віку дітей:

- 15-20 хвилин для дітей першої молодшої групи;

- 20-30 хвилин для дітей другої молодшої групи;

- 30-35 хвилин для дітей середньої групи;

- 35-40 хвилин для дітей старшої групи.

Цей вид активного відпочинку проводиться у другій половини дня в приміщенні чи на свіжому повітрі (в залежності від сезону та погоди).

Спортивні свята організовують 2-3 рази на рік з дітьми середнього та старшого дошкільного віку. Проводять їх у другій половині дня в спортивному залі чи на майданчику.

День здоров’я проводиться з дітьми всіх вікових груп один раз на місяць. Цей захід триває на протязі всього дня у вигляді активної діяльності дітей переважно на свіжому повітрі (залежно від пори року та погоди). Навчальні заняття у цей день не проводяться. Зміст діяльності дошкільнят визначається вихователем.

Фізкультурна розвага

– одна з найбільш ефективних форм активного відпочинку. Вона підвищує інтерес до занять, здійснює сприятливий вплив на організм дитини, закріплює рухові вміння та навички, розвиває фізичні якості (спритність, швидкість), сприяє вихованню колективізму, дружби; розвиває витримку, увагу, сміливість, організованість, наповнює життя малюка емоційною, веселою руховою діяльністю.

Фізкультурна розвага розвиває мислення, уяву, цілеспрямованість; культуру почуттів (наприклад, привчає дитину стримувати свої почуття і бажання, виявляти рішучість), розвиває у дітей вміння рухатися під музику, музичний слух, пам’ять.

Під час розваги дитина поводиться більш безпосередньо, ніж під час фізкультурних занять. Розкутість і природність використання рухових вмінь та навичок забезпечує виразність, артистизм, естетичність її рухів. Помірне м’язове навантаження – кращий спосіб формування розкутості та краси рухів, воно покращує самопочуття і піднімає настрій.

Спортивна розвага не вимагає спеціальної підготовки. Вона будується на знайомому дітям матеріалі. Головне завдання педагога при проведенні цієї форми відпочинку: створити бадьорий, радісний настрій; стимулювати активність кожної дитини з врахуванням індивідуальних можливостей - диференційованого підходу до оцінки результатів їх дій; надати можливість відчути приємне задоволення від виконання рухів, радість від успіхів товаришів. Під час дозвілля педагог приймає саму активну участь: він віддає команди до початку та закінчення гри або рухового завдання, підводить підсумки, є головним суддею змагання, своїм зацікавленим відношенням до подій створює емоційну атмосферу.

Важливу роль у підтриманні радісного настрою, створенні позитивних емоцій відіграє атрибутика: емблеми, медалі, вимпели, табло та інше.

Спортивні розваги проводять з дошкільниками всіх вікових груп. Програма спортивного дозвілля для дітей молодшого дошкільного віку будується на простих іграх, наприклад: „Хто швидше принесе іграшки?”, „Хто краще виконає завдання клоуна?” і т.п. Вихователь залучає дітей до посильної участі в колективних та індивідуальних рухових діях, збагачує їх яскравими враженнями.

Рекомендуємо почитати:

Проектування технологій поетапного формування навчальної діяльності
При складанні плану уроку однією з необхідних умов є правильний і коректний підбір методів і засобів навчання залежно від етапу заняття і тих умінь, які необхідно сформувати у майбутніх фах ...

Роль і місце інтерактивного навчання у процесі формування мовленнєвої компетенції з діалогічного мовлення у 5 класі
Оскільки результатом навчання учнів іноземної мови є формування у них навичок і умінь користування мовою як засобом спілкування, ключовим тут є принцип комунікативної спрямованості, головна ...

Значення і мовні особливості монологічного мовлення
Нині в загальноосвітній середній школі навчанню монологічного мовлення не завжди приділяється достатньо уваги. Така позиція є помилковою, оскільки саме цей аспект навчання дисциплінує мисле ...