Формування в школярів вмінь і навичок у процесі гурткової роботи

Нова педагогіка » Гурткова робота у початкових класах у системі трудового навчання і виховання » Формування в школярів вмінь і навичок у процесі гурткової роботи

Сторінка 1

В’язання - вид народного декоративного мистецтва. Виготовлення в’язаного полотна, окремих виробів вигинанням безперервної цілісної нитки у петлях, що по різному переплітаються між собою, мистецтво, що прийшло до нас з сивої давнини.

Хто і коли придумав першу петлю ніхто не знає, але вже давно відомо, що народилась ця чудо - петелька задовго до нашої ери.

Історія розповідає, що люди володіли технікою в’язання в давні часи. В Єгипті в одній із гробниць археологи знайшли в’язані дитячі мештики. Як встановили вчені знахідка відноситься до 3 тис. н.е.

Найкращими майстрами по в’язанні вважалися араби. Складні багатокольорові узори вони придумували вже 2 тис. років тому. А вже на початку нашої ери техніка в’язання і принципи складання узорів знаходились на високому рівні. Вважалось, що в Європу в’язання дійшло через єгипетських поселень. Як місіонери вони бували в Іспанії, Франції, Італії, Англії, часто брали із собою в’язані вироби, які приваблювали увагу.

В Шотландії з’являється традиційний головний убір - в’язаний берет. Поступово в’язання стало відомо в усій Європі.

Цікаво, що в’язання спочатку було виключно чоловічим ремеслом і чоловіки боролись із жіночою конкуренцією.

В 1589 році у ручному в’язанні пройшли зміни: англійський священик Вільям Лі винайшов ручний в’язальний верстат з гачковими голками, який збільшив швидкість в’язання в 10 разів.

Мистецтво в’язання гачком на початку ХІХ століття було витонченим і ювелірним. Для навчання молоді в окремих містах, зокрема у Львові, у 20роках були створені школи-майстерні. Талановиті майстрині створювали вишукані в художньому відношенні серветки, головні убори, скатертини.

Творчо переосмислюючи традиційні принципи декоративного вирішення виробів майстрині розробляли сучасні зразки оригінальних виробів, оздоблювали їх різноманітними китицями, крученими або плетеними шнурами та інше.

Інструменти та матеріали

Приступаючи до в’язання перш за все необхідно підібрати гачок та нитки.

В’язальні гачки бувають металеві, пластмасові, дерев’яні, гачки із кістки, короткі та довгі, різної товщини - від 0,8мм до 6 мм. Для роботи їх підбирають за товщиною до ниток. Гачки розрізняють за номером. Номер гачка - це його діаметр в міліметрах. Наприклад, діаметр гачка № 2 дорівнює 2 мм. Чим грубіша нитка має бути в роботі тим більший беруть номер гачка. Кращими вважають стальні гачки, тому, що вони не гнуться в процесі роботи і нитка по них ковзає дуже легко. Для товстої пряжі можна використовувати дерев’яні і кісткові гачки.

Довжина гачка від 12 до 15 см. Гачки мають бути відполіровані в заглибинах по боках головки. На відстані 2-3 см від головки на стержні гачка є плоска частина, що під час роботи його зручно тримати в руці. Головка гачка має бути добре заточена, але так, щоб колола вказівний палець лівої руки.

Пряжа

Для в’язання гачком придатна пряжа будь-якої якості, головне, щоб вона відповідала призначенню майбутнього виробу. Шерстяну пряжу перед використанням треба випрати, висушити і перемотати в клубок. Прати пряжу слід в пральному порошку або в рідині для шерстяних виробів. Температура води для прання і полоскання має бути однакова (40-45 С). Випрану пряжу прополіскують до чистої води, причому в останню воду додають оцет з розрахунку 1-2 столові ложки на 3 літри води. Пряжу віджимають кілька разів, обтрушують і вішають на пластмасові плечика для одягу (викручувати не можна). Сушити потрібно далеко від вогню і не на сонці.

Для в’язання гачком придатна пряжа всіх видів, що є в продажі. Придатна також пряжа, що була в ужитку, яку попередньо підготовляють: виріб перуть, сушать і змотують в клубки. Перемотуючи, одночасно сортують довгі нитки в один клубок ( незв’язуючи їх вузликом), короткі у другий і зовсім короткі у третій. Залишки складають у поліетиленовий мішечок.

Щоб в’язати гачком без вузликів роблять так: залишають кінець робочої нитки (2-3 см) вводять гачок в елемент нижнього ряду, витягують петлю з приєднаної нитки і залишають кінчик в 2 або 3 см. Продовжують роботу приєднаною ниткою, проклавши обидва кінці вздовж нижнього ряду (по ходу в’язання). Пров’язуючи стовпчик ряду, що пров’язується, ці кінчики ниток зв’язують і це абсолютно непомітно в роботі, а вузликів не має. Таким способом можна приєднувати нитки іншого кольору.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Роль соціального педагога в соціальній адаптації підлітків
Проблемне поле професійної діяльності соціальних педагогів досить складне: – проблеми дітей, що не знаходять собі місця в нормальному соціумі, дезадаптовані стосовно норм соціального життя ...

Міккелі-Політехнік
Асоціація «Гольфстрім» запрошує отримати вищу освіту в «Міккелі Політехнік». Цей вуз знаходиться в місті Міккелі, яке знаходиться на півдні Фінляндії. Міккелі Політехнік пропонує більш широ ...

Комплексний підхід до розвитку творчої діяльності студента
Комплексний підхід до розвитку творчої діяльності студентів являє собою цілісну систему діалектичне взаємозалежних науково-педагогічних принципів, методів і засобів виховання їхньої активно ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net