Дослідницька перевірка педагогічних умов диференційованого підходу до організації навчання

Аналіз контрольних робіт свідчить про ефективність дослідно-експериментальної роботи, так як результати говорять про активізацію мислительної діяльності учнів, підвищення їх знань.

Аналіз спостереження за учнями показав зміни в різних групах учнів (тобто в рівнях успішності учнів). (Див. Таблицю 4).

Таблиця 4

Такий перерозподіл учнів у групах, "міграція" їх із груп із більш низьким рівнем успішності у групи з більш високим її рівнем свідчить про зростання загального рівня успішності учнів 9-го класу з біології, що підтверджує нашу гіпотезу про залежність успішності учнів від диференціації навчання. Проведені нами факультативні і додаткові заняття підвищили зацікавленість учнів до уроків біології, сприяли формуванню у них пізнавальних інтересів. Підвищилася активність учнів, їх самостійність при виконанні завдань; до роботи учні стали підходити більш творчо.

Результати констатуючого експерименту дозволили говорити про те, що не у всіх учителів є чітке уявлення про сутність диференційованого навчання, відсутня методична література по даному питанню та не виконуються інші умови, за яких можна було б здійснювати диференційований підхід до навчально-виховного процесу. Багато вчителів не вбачають залежності між використанням диференційованого навчання та успішністю учнів.

Наше ж дослідження підтвердило цю залежність. В основу формуючого експерименту була покладена система уроків із біології для 9 класу з використанням принципів диференційованого навчання. При проведенні дослідно-експериментальної роботи враховувалися індивідуальні особливості учнів (швидкість орієнтації у поставленому запитанні, спосіб проникнення у проблему, глибина розуміння програмового матеріалу, рівень працездатності й самостійності, старанність у навчанні, пізнавальні інтереси, вольові якості учнів тощо). Такий підхід, як свідчать результати роботи, сприяв підвищенню успішностіучнів.

Здійснити диференціацію навчального процесу, зробити його доступним і результативним для всіх учнів, досягнути цього, як показало наше дослідження, можна тільки тоді, коли вчитель знає рівень підготовки учнів, рівень працездатності, старанності у навчанні, особливості сприймання учнями матеріалу.

Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи говорить про те, що диференційований підхід полегшує засвоєння програмового матеріалу менш підготовлених учнів, розвиває їх пізнавальний інтерес, творчу ініціативу. Учень стає активним учасником навчально-виховного процесу. Запропонована нами методика дозволяє:

- індивідуалізувати процес навчання, будувати його в залежності від індивідуального темпу навчання кожного учня;

- диференційовано вирішувати проблему розумового розвитку учнів;

- ефективно організувати самостійну роботу учнів.

Наше дослідження дозволило виділити умови, при яких диференційоване навчання буде ефективним:

- знання й врахування вчителем індивідуальних особливостей кожного учня, загальної готовності учнів до майбутньої діяльності;

- уміння передбачати труднощі, які можуть виникнути в учнів під час засвоєння матеріалу;

- необхідність поєднувати індивідуальні та колективні методи навчання;

- систематичність здійснення диференційованого підходу:

- обов'язкове здійснення зворотного зв'язку між учнями й учителем.

З метою підвищення рівня знань учнів по біології нами запропоновані розробки уроків, які повинні допомагати вчителю в роботі. Ці розробки були апробовані і показали досить хороші результати.

З упевненістю можна сказати, що розробка проблеми диференційованого навчання це розробка реальних шляхів удосконалення учбового процесу, використання внутрішніх і зовнішніх ресурсів. Отже, диференційований підхід у навчально-виховному процесі хоч і передбачає деякі труднощі у його реалізації (затрати більших зусиль, часу, матеріальних благ тощо), проте є оправданим, адже він сам є необхідною умовою оптимізації й гуманізації навчально-виховного процесу.

Рекомендуємо почитати:

Реалізація принципу свідомості та активності навчання на практиці
Вимоги певних принципів реалізуються через систему правил. Правила – це регулятивні судження, заповіді, закони, що підпорядковують конкретні дії вчителя та учнів і без яких унеможливлюється ...

Стан і розвиток індивідуального підходу до учнів в історії педагогічної думки
В період з 1958 по 1988 рр. диференціація навчання співпадає з фуркацією, тобто під диференціацією розуміють розділення навчальних планів з метою такої спеціалізації учнів, яка сумісна з зб ...

Методи і прийоми формування пізнавальних інтересів у першокласників
На основі аналізу теоретичних основ процесу формування пізнавальних інтересів в учнів 1 класу та практики роботи сучасної початкової школи ми виявили можливості вдосконалити цей процес. Вра ...