Історія та розвиток яворівської забавки

Нова педагогіка » Методи ознайомлення учнів з яворівським та петриківським розписом » Історія та розвиток яворівської забавки

Сторінка 1

Це унікальний випадок у народному декоративному мистецтві України. Яворівська забавка (саме забавка, а не іграшка, оскільки походить від забавляти, бавити, заспокоювати) — іграшки, що майструються в основному з осики (здавна вважається, що вона має властивість відганяти усе лихе) та прикрашаються традиційним яворівським розписом — «вербівкою». Всі малюнки, а це квіти і листочки, виконуються у вигляді вербових гілок. Мистецтво створення забавки передаються з покоління в покоління в родині Станьків дотепер.

Для розпису ще на зорі Яворівської забавки використовувалося три кольори: зелений (що символізує траву та листя), червоний (плоди та ягоди), синій (небо та воду), а на початку 20 століття почав використовуватися четвертий колір - жовтий (сонце).

Яворівські забавки не шкодять здоров'ю дітей. А все завдяки тому, що ці забавки зроблені з виключно з деревини, а розписуються лише безпечними акриловими фарбами, що замінили рослинні барвники.

Достовірних відомостей про те, коли на Яворівщині з'явились забавки не збереглось. Проте дослідники, виходячи із давніх традицій обробки дерева, самобутності конструкційних, орнаментальних, колористичних вирішень, які є неповторними в інших етнографічних районах України, дають підстави твердити про глибоку закоріненість та місцеве походження цього виду художньої творчості.

У Яворові кустарне виробництво дерев'яних забавок започатковане у XVIII столітті, і найбільшого піднесення досягло у середині XIX століття. Яворівські столярі виготовляли різноманітні візочки з драбинками або з профільованими і розмальованими побічницями, з одним або двома силуетно вирізаними кониками на його передній частині основи.(дод.3) Користувалися популярністю іграшкові меблі (столи, скрині, стільці, лави-ліжка — бамбетлі), іграшкові музичні інструменти: скрипки, сопілки, пищики, тарахкальця, тріскачки і под. Яворівські різьбярі виготовляли на продаж анімалістичні фігурки, переважно коників.

У 20—30-х роках XX ст. під впливом фабричних іграшок у Яворові крім традиційних забавок починають виготовляти автомобілі й літаки. У розписі рослинні барвники повністю замінені яскравими акриловими фарбами. Майстри додатково вводять жовтий колір — у вигляді прямих і хвилястих смуг, що оживлює тло, надає цільності орнаментальній композиції.

Оригінальні столярні забавки узагальненої силуетної форми, динамічної конструкції майстрів Василя Прийми, Степана Тиндика і Степана Фірчука експонувалися на виставках, а згодом закуплені музеями.

Ще іншого розвитку набуває місцеве деревообробництво, коли в 30-х роках різьбяр Й. Станько, експериментуючи з орнаментом Яворівських мальованих скринь, іграшок та вивчаючи композиційно-елементарні основи закопанських мотивів, започаткував «яворівську різьбу» на фарбованій і полірованій поверхнях виробів і не тільки дрібних шкатулках, скринях тощо. В 50-х роках це вперше застосували в декоруванні меблів. У 1946 році на основі артілі з виробництва дитячих іграшок ім. Тараса Шевченка відкрито яворівську професійну школу художніх ремесел із терміном навчання три роки, яка за короткий час нараховувала 105 учнів. При школі працювали відомі місцеві майстри. Водночас до закладу були направлені випускники Київського художнього училища. В 1961 році художнє-ремісниче училище було перейменовано у професійно-технічне училище №14.

Яворівський осередок іграшки – це яскрава сторінка історії, один з визначних центрів народного мистецтва України і Європи. Його майстри своєю працею зробили унікальний вклад у скарбницю національної і світової культури.

Різновидом українського народного мистецтва є художній розпис – окремий вид декоративно-ужиткового мистецтва, технологічна та орнаментаційна система оздоблення будівель, ужиткових речей і предметів розмалюванням. За матеріалом, або об’єктом декорування, розпис диференціюють на розпис кераміки, скла, дерева, тканини, металу, настінний розпис, художній декоративний розпис і писанкарство. Декоративний розпис передбачає сюжетні зображення й орнаменти, які створюються засобами живопису на стінах та інших частинах архітектурних споруд, а також на ужиткових предметах. Протягом багатьох століть у різних регіонах країни формувалися місцеві школи декоративного розпису зі своїм характером виконання орнаментальних мотивів.

Страницы: 1 2

Рекомендуємо почитати:

Походження гендерних стереотипів
Вже в 3 роки діти з упевненістю відносять себе до чоловічої або жіночої статі. В цей час діти починають помічати, що чоловіки і жінки поводяться по-різному, займаються різною діяльністю і ц ...

Стан використання міжпредметних зв’язків в процесі трудового навчання
Трудове навчання має тісний зв’язок з шкільними предметами, які передбаченні навчальним планом школи. На уроках праці учні мають можливість застосовувати на практиці знання й уміння, набуті ...

Рекомендації, як результат проведеної дослідницької роботи
Велике і різнобічний вплив народних свят на особистість дитини дозволяє використовувати їх як сильне педагогічний засіб. Сама дитина при цьому відчуває задоволення, радість. Тематика та змі ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net