Формування мовно-мовленнєвих компетентностей у майбутніх учителів початкових класів у процесі вивчення курсу «Українська мова за професійним спрямуванням»

Нова педагогіка » Підготовка майбутнього вчителя початкової школи до формування мовленнєвих компетентностей на уроках української мови » Формування мовно-мовленнєвих компетентностей у майбутніх учителів початкових класів у процесі вивчення курсу «Українська мова за професійним спрямуванням»

Сторінка 1

У шкільній освіті сьогодні відбувається переорієнтування на гостру потребу комунікативно-діяльнісної спрямованості вивчення мови. „Головне завдання української мови . – підготовка мовно грамотної людини з високим рівнем комунікативної компетентності, що ґрунтується на системі знань про мову та її граматичну будову, самобутньої мовної особистості, яка має значний словниковий запас, засвоїла основні норми літературного мовлення, здатна вільно виражати свої думки та почування в усній і писемній формі, у будь-якому стилі та жанрі, що якнайкраще відповідають ситуації спілкування .”. Цій же меті підпорядковане викладання навчальної дисципліни „Українська мова за професійним спрямуванням”, яку запроваджено на першому курсі замість раніше виучуваної „Української ділової мови”. Такі зміни є соціально виправданими, оскільки значний акцент робиться ще й на фаховій підготовці молодих спеціалістів. На факультеті підготовки вчителів початкових класів „Українська мова за професійним спрямуванням” є ніби пропедевтичним курсом у системі циклу лінгвістичних дисциплін, які тут викладаються (сучасна українська літературна мова, лінгвістика тексту, основи культури і техніки мовлення, методика викладання української мови у початкових класах, актуальні проблеми сучасного мовознавства, загальне мовознавство). Це зумовило деяку специфіку у змісті цього курсу (на відміну від інших факультетів, де „Українська мова за професійним спрямуванням” є єдиною мовознавчою дисципліною впродовж усього навчання у ВНЗ). Ще однією особливістю підготовки майбутніх вчителів є те, що для них однаково важливими є знання з мови, математики, природознавства, музики, образотворчого мистецтва, художньої праці, фізкультури, тобто з тих навчальних дисциплін, які вивчаються у початкових класах. Усі ці моменти ми намагалися врахувати при розробленні комплексу навчально-методичних матеріалів з цього курсу.

У шкільній практиці запроваджено новий структурний компонент викладання мови – внутрішньопредметні зв’язки вивчення кожної теми з лексикою, фразеологією, морфологією, синтаксисом, культурою мовлення і стилістикою, а також текстом. „Завдяки цьому мовна змістова лінія за своїм функціональним призначенням зближується з мовленнєвою, що сприяє досягненню основної мети вивчення української мови в загальноосвітній школі – забезпечення належного рівня комунікативної компетенції особистості”.

У процесі вивчення курсу „Українська мова за професійним спрямуванням” ми теж намагалися на кожному занятті формувати у студентів такі компетентності, як мовну, мовленнєву і комунікативну з орієнтацією на фахову підготовку майбутніх педагогів. Кожне заняття складалося з таких змістових блоків: орфографічно-пунктуаційний практикум, термінологія, ділове мовлення, розвиток зв’язного мовлення. Орфографічно-пунктуаційний практикум мав на меті актуалізувати опорні знання студентів, закріпити й удосконалити їх; збагатити словниковий запас майбутніх педагогів, засвоїти мовні норми з усіх розділів граматики, доповнити знання новою інформацією з різних джерел, у тому числі й з електронних носіїв, навчити студентів користуватися довідковою літературою, каталогами тощо. Різноманітні мовні тренінги були спрямовані на вироблення у майбутніх педагогів мовних і мовленнєвих орфографічних та пунктуаційних умінь і навичок.

Опрацювання термінологічного блоку мало свої особливості, оскільки вчитель початкових класів мусить бути компетентний у різних галузях знань (навчальних дисциплінах, які вивчаються у початковій школі). З цією метою ми намагалися проводити тематичні заняття, приурочені тій чи іншій галузі знань. Окрім роботи з текстами відповідної тематики, студентам пропонувалося дати тлумачення слів-термінів, написати словникові статті до запропонованих лексем, за словником іншомовних слів установити їх лексичне значення, згрупувати іншомовні слова-терміни відповідно до галузей знань, у яких вони використовуються. Як індивідуальне завдання пропонувалося студентам укласти словнички термінологічної лексики за підручниками початкових класів.

Страницы: 1 2

Рекомендуємо почитати:

Казка - учбовий матеріал для дітей різного віку
Казка відома дітям з дошкільних років. Її привабливість – у сюжетності, таємничості, фантастичності. Неможливо уявити дитяче мислення без казки, живої, яскравої, яка засвоюється свідомістю, ...

Місце та роль класної самостійної роботи у навчанні лексики
Одним з важливих етапів уроку, які дозволяють вчителю цілеспрямовано та систематично впливати на інтереси дітей є самостійна робота учнів. У методичній літературі, незважаючи на неоднаковіс ...

Педагогічні умови використання самостійної роботи учнів у навчальному процесі
Ефективність самостійної учбової діяльності забезпечується дотриманням певних умов. Самостійна робота як робота за завданням, може успішно здійснюватися тільки тоді, коли учень чітко усвідо ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net