Соціокультурна складова у змісті початкового курсу Української мови

Нововведення швидко завоювало популярність серед киян. А невдовзі трамваї почали курсувати по вулицях багатьох міст Європи і Росії. Українські інженери почали диктувати моду в трамвайній справі. У столиці України вперше у світі було пущено здвоєний трамвай, а пізніше – тролейбус. Три підряд зчеплені вагони теж уперше з’явились у Києві.

(З газети)

З великим інтересом молодші школярі сприймають народознавчий матеріал

. Тому вивчення мовних знань радимо здійснювати на текстах, у яких йдеться про українські національні обереги, народні звичаї, традиції, обряди тощо. Їх опрацювання сприятиме формуванню в учнів національної свідомості, допоможе збагнути глибину свого національного коріння, пробудить інтерес до української народної культури і бажання примножувати її, прищепить любов і повагу до своїх предків, гордість за свій народ. Пропонуємо декілька зразків таких текстів.

1. В Україні був звичай, а в деяких родинах, селах є й сьогодні: на щастя дарувати рушник. Він залишався у дітей і переходив до наступних поколінь, як сімейна реліквія. Реліквія – це все те, що переходить до дітей і внуків на згадку про батьків. Родинною реліквією були також вишита сорочка, скатертина, скриня, фотографії.

2. Споконвіку батько в сім’ї вважався господарем. На нього покладалися обов’язки піклуватися про родину, годувати її та захищати. Батьків приклад, батькове слово, батьків наказ були законом для дітей. Тому батька поважали в сім’ї, він був авторитетом.

3. Одне з найвеличніших свят календаря, яким започатковується рік, є Різдво Христове, що в народі йменується просто Різдвом. Розпочинається воно опівночі після Святвечора між 6 і 7 січня. У давнину це була Коляда – свято народження Сонця. З прийняттям християнства його було приурочено до дня народження Ісуса Христа.

Першими про народження Христа сповіщали діти. Вони йшли до односельців і вітали їх зі святом Різдва, співали колядки, а ті пригощали колядників ласощами, грішми. У день Різдва люди віталися по особливому:

– Христос рождається!

– Славімо його!

4. Івана Купала святкують 7 липня. Основні символи свята, навколо яких у давнину відбувалися дійства, були купальське вогнище – символ Сонця і Купало – солом’яне опудало, вдягнуте у жіночу сорочку. Голову йому квітчали стрічками, а на шию чіпляли намисто.

На свято Івана Купала дівчата й хлопці виходили зі співами за село, обкладали Купало соломою та кропивою і запалювали. Коли вогнище спалахувало, вони бралися за руки й перестрибували через вогонь. Якщо пара не роз’єднувала рук, то це був знак, що хлопець з дівчиною одружаться.

По всій Україні вірили в цілющу силу трав, зібраних уранці на Івана Купала.

Важливе місце на уроках української мови повинна займати робота над збагаченням мовлення учнів початкових класів малими фольклорними формами

– лічилками, примовками, мирилками, які діти молодшого шкільного віку залюбки вивчають напам’ять і використовують під час рухливих ігор, розваг. У процесі педагогічних спостережень і бесід з учнями 1-4 класів нами було з’ясовано, що діти знають і використовують в іграх здебільшого російські лічилки та мирилки, бо не знають українських. Тому пропонуємо під час вивчення теоретичних знань з мови використовувати такі перлинки української усної народної творчості:

Лічилки

1. Приступаємо до гри!

М’яч один, а нас аж три.

Грав я сам, і грали вдвох.

А тепер пограєм втрьох!

2. Раз, два – дерева!

Три, чотири – вийшли звірі!

П’ять, шість – пада лист!

Сім, вісім – птахи в лісі!

Дев’ять, десять – он сунички

підвели червоні личка!

3. Один, один, одиничка –

до вікна летить синичка.

Та синичка лиш одна.

– Дзінь, дзінь, дзінь, –

біля вікна.

Один, один, одиничка –

полетіла синичка.

4. Еники, беники, їли вареники.

Еники, беники, квас,

вийшов старенький Тарас.

Примовки

1. Лякаючи мурашок, примовляють:

Мурашки, мурашки,

ховайте подушки,

таргани прийдуть

і вас обкрадуть.

2. Після купання приказують:

Вода, вода холодная,

стечи з мене, нагрій мене.

А з кого не стече,

того сонце спече.

3. Коли бачать у небі журавлів, примовляють:

Журавлі, журавлики,

колесом-лесом!

Ваші діти журавлята

за лісом, за лісом.

4. Як попаде щось в око, примовляють:

Порошко, порошко,

вийди на дорожку,

дам тобі горошку.

Мирилки

1. Мирись, мирись, мирись

Рекомендуємо почитати:

Закон збереження енергії
Не дивлячись на те, що поняття «енергія» не нове, єдиної думки про визначення його не існує. Професор А.Б. Млодзеевський, талановитий викладач і відомий фізик, не одноразово зазначав, що з ...

Структура діяльності викладача в навчальному процесі
Процес оволодіння знаннями, вміннями і навичками становить пізнавальну діяльність студентів, якою керує викладач. Роль керівника навчального процесу не обмежується поясненням нового навчаль ...

Формування дидактичних одиниць навчального матеріалу
Проведений аналіз інформаційного поля навчального матеріалу дозволяє виділити дидактичні одиниці. Кожній дидактичній одиниці можна дати характеристику за ступенем новизни для студентів, рів ...