Соціокультурна складова у змісті початкового курсу Української мови

Нововведення швидко завоювало популярність серед киян. А невдовзі трамваї почали курсувати по вулицях багатьох міст Європи і Росії. Українські інженери почали диктувати моду в трамвайній справі. У столиці України вперше у світі було пущено здвоєний трамвай, а пізніше – тролейбус. Три підряд зчеплені вагони теж уперше з’явились у Києві.

(З газети)

З великим інтересом молодші школярі сприймають народознавчий матеріал

. Тому вивчення мовних знань радимо здійснювати на текстах, у яких йдеться про українські національні обереги, народні звичаї, традиції, обряди тощо. Їх опрацювання сприятиме формуванню в учнів національної свідомості, допоможе збагнути глибину свого національного коріння, пробудить інтерес до української народної культури і бажання примножувати її, прищепить любов і повагу до своїх предків, гордість за свій народ. Пропонуємо декілька зразків таких текстів.

1. В Україні був звичай, а в деяких родинах, селах є й сьогодні: на щастя дарувати рушник. Він залишався у дітей і переходив до наступних поколінь, як сімейна реліквія. Реліквія – це все те, що переходить до дітей і внуків на згадку про батьків. Родинною реліквією були також вишита сорочка, скатертина, скриня, фотографії.

2. Споконвіку батько в сім’ї вважався господарем. На нього покладалися обов’язки піклуватися про родину, годувати її та захищати. Батьків приклад, батькове слово, батьків наказ були законом для дітей. Тому батька поважали в сім’ї, він був авторитетом.

3. Одне з найвеличніших свят календаря, яким започатковується рік, є Різдво Христове, що в народі йменується просто Різдвом. Розпочинається воно опівночі після Святвечора між 6 і 7 січня. У давнину це була Коляда – свято народження Сонця. З прийняттям християнства його було приурочено до дня народження Ісуса Христа.

Першими про народження Христа сповіщали діти. Вони йшли до односельців і вітали їх зі святом Різдва, співали колядки, а ті пригощали колядників ласощами, грішми. У день Різдва люди віталися по особливому:

– Христос рождається!

– Славімо його!

4. Івана Купала святкують 7 липня. Основні символи свята, навколо яких у давнину відбувалися дійства, були купальське вогнище – символ Сонця і Купало – солом’яне опудало, вдягнуте у жіночу сорочку. Голову йому квітчали стрічками, а на шию чіпляли намисто.

На свято Івана Купала дівчата й хлопці виходили зі співами за село, обкладали Купало соломою та кропивою і запалювали. Коли вогнище спалахувало, вони бралися за руки й перестрибували через вогонь. Якщо пара не роз’єднувала рук, то це був знак, що хлопець з дівчиною одружаться.

По всій Україні вірили в цілющу силу трав, зібраних уранці на Івана Купала.

Важливе місце на уроках української мови повинна займати робота над збагаченням мовлення учнів початкових класів малими фольклорними формами

– лічилками, примовками, мирилками, які діти молодшого шкільного віку залюбки вивчають напам’ять і використовують під час рухливих ігор, розваг. У процесі педагогічних спостережень і бесід з учнями 1-4 класів нами було з’ясовано, що діти знають і використовують в іграх здебільшого російські лічилки та мирилки, бо не знають українських. Тому пропонуємо під час вивчення теоретичних знань з мови використовувати такі перлинки української усної народної творчості:

Лічилки

1. Приступаємо до гри!

М’яч один, а нас аж три.

Грав я сам, і грали вдвох.

А тепер пограєм втрьох!

2. Раз, два – дерева!

Три, чотири – вийшли звірі!

П’ять, шість – пада лист!

Сім, вісім – птахи в лісі!

Дев’ять, десять – он сунички

підвели червоні личка!

3. Один, один, одиничка –

до вікна летить синичка.

Та синичка лиш одна.

– Дзінь, дзінь, дзінь, –

біля вікна.

Один, один, одиничка –

полетіла синичка.

4. Еники, беники, їли вареники.

Еники, беники, квас,

вийшов старенький Тарас.

Примовки

1. Лякаючи мурашок, примовляють:

Мурашки, мурашки,

ховайте подушки,

таргани прийдуть

і вас обкрадуть.

2. Після купання приказують:

Вода, вода холодная,

стечи з мене, нагрій мене.

А з кого не стече,

того сонце спече.

3. Коли бачать у небі журавлів, примовляють:

Журавлі, журавлики,

колесом-лесом!

Ваші діти журавлята

за лісом, за лісом.

4. Як попаде щось в око, примовляють:

Порошко, порошко,

вийди на дорожку,

дам тобі горошку.

Мирилки

1. Мирись, мирись, мирись

Рекомендуємо почитати:

Самостійна робота як засіб формування наукового світогляду учнів початкової школи
В умовах, коли якість навчання майбутніх випускників школи набуває особливого значення, проблема самостійності і самостійної навчально-cвітоглядної діяльності учнів у навчальному процесі по ...

Орієнтування в туристичному поході
Орієнтуватися – це означає вміти визначити своє місцеположення на місцевості, в просторі по відношенню до сторін горизонту й предмета-орієнтира, видимого з точки місця знаходження. Орієнтув ...

Методика творчої самостійності студентів
Метою, системо-утворювальним фактором експериментальної педагогічної системи підготовки фахівця середньої ланки є формування творчої самостійності студента в аспекті його відповідності вимо ...