Реалізація компетентнісного підходу в навчанні молодших школярів української мови

Сучасне суспільство вимагає виховання самостійних, ініціативних, відповідальних громадян, здатних ефективно взаємодіяти у виконанні соціальних, виробничих і економічних завдань. Виконання цих завдань потребує розвитку особистісних якостей і творчих здібностей людини, умінь самостійно здобувати нові знання та розв’язувати проблеми, орієнтуватися в житті суспільства. Саме ці пріоритети лежать в основі реформування сучасної загальноосвітньої школи, головне завдання якої – підготувати компетентну особистість, здатну до знаходження правильних рішень у конкретних навчальних, життєвих, а в майбутньому і професійних ситуаціях. Тому актуальним завданням сучасної школи є реалізація компетентнісного підходу в навчанні, який передбачає спрямованість освітнього процесу на формування і розвиток ключових компетенцій особистості. Результатом такого процесу має бути сформованість загальної компетентності людини, яка включає сукупність ключових компетенцій і є інтегрованою характеристикою особистості.

Зазначимо, що компетенція і компетентність – два різних поняття. Компетенція – це суспільна норма, вимога, яка включає знання, уміння, навички, способи діяльності, певний досвід. Компетенція сама по собі не є характеристикою особистості. Нею вона стає в процесі засвоєння і рефлексії учня, перетворюючись у компетентність.

Компетентність – це здатність застосовувати набуті знання, вміння, навички, способи діяльності, власний досвід в нестандартних ситуаціях з метою розв’язання певних життєво важливих проблем. Компетентність є особистісним утворенням, яке проявляється в процесі активних самостійних дій людини.

Запровадження компетентнісного підходу в навчанні передбачає реформування освіти за такими основними напрямами

:

– уточнення мети (цілей) навчання;

– удосконалення змісту навчання;

– оновлення навчально-методичного забезпечення навчального процесу (створення нових підручників, посібників, дидактичного матеріалу, мультимедійних засобів тощо);

– добір ефективних методів, прийомів навчання і форм організації навчальної діяльності;

– підготовка вчителя до реалізації компетентнісного підходу в навчанні.

Метою навчанняукраїнської мови в умовах компетентнісного підходу є формування предметних компетенцій, змістове наповнення яких випливає зі змісту ключових.

Нагадаємо, що ключові компетенції формуються в процесі реалізації цілісного змісту освіти загальноосвітньої школи, а предметні – передбачені змістом конкретного предмета і набуваються впродовж конкретного року або ступеня навчання.

Формування ключових компетенцій реалізується в освітніх галузях і навчальних предметах. При цьому кожний предмет забезпечує реалізацію тих складових змісту ключових компетенцій, для формування яких має необхідні умови. З огляду на свою специфіку, предмет українська мова спроможний забезпечити формування і розвиток таких ключових компетенцій як: комунікативна, соціальна, загальнокультурна, уміння вчитись.

Для забезпечення ключової комунікативноїкомпетенції в учнів необхідно сформувати готовність до спілкування з іншими людьми. З цією метою у процесі навчання української мови школярі повинні оволодіти:

– різними видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо);

– мовою як засобом спілкування.

Ключова соціальна

компетенція передбачає здатність діяти в життєвих ситуаціях відповідно до соціальних норм і правил. Для цього на уроках української мови в учнів треба формувати здатність:

– продуктивно співпрацювати з різними партнерами в групі та команді;

– виконувати різні соціальні ролі;

– брати на себе відповідальність за прийняті рішення та їх виконання.

Загальнокультурнаключова компетенція

стосується сфери розвитку культури особистості в усіх її аспектах. Реалізація цієї компетенції в процесі навчання української мови передбачає передусім формування:

– культури міжособистісних відносин;

– толерантної поведінки;

– моральних якостей;

а також ознайомлення з:

– культурною спадщиною українського народу;

– найважливішими досягненнями національної науки й культури;

– визначними подіями та постаттями в історії України.

Ключова компетенція уміння вчитись

проявляється у здатності учня організовувати і контролювати свою навчальну діяльність. Ця компетенція реалізується на уроках української мови шляхом формування мотивації навчання і здатності:

– організовувати свою працю для досягнення результату;

– виконувати розумові операції й практичні дії;

– володіти уміннями й навичками самоконтролю та самооцінки.

На основі визначеної мети компетентнісно орієнтованого навчання української мови і відібраного змісту тих ключових компетенцій, формування яких спроможний забезпечити цей предмет,

можна визначити предметні компетенції

. Їх ми виділяємо чотири, а саме: мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна.

Рекомендуємо почитати:

Загальні особливості педагогічної взаємодії. Зміст поняття "педагогічне спілкування"
Взаємодія - процес безпосереднього або опосередкованого впливу об’єктів (суб’єктів) один на одного, який породжує їх взаємозалежність і зв’язок. Взаємодію слід розглядати як форму організац ...

Особливості оволодіння писемним мовленням молодшими школярами з тяжкими порушеннями мовлення
Процес оволодіння письмом, як відомо, забезпечується сформованістю навички моделювання звукової структури слова, символізації та графомоторної навички. За ступенем значущості ці навички в п ...

Діяльність класного керівника у здійсненні статевого виховання підлітків
Статеве виховання підлітків важливий аспект у всебічноому розвитку дитини. Завданням школи є – закласти основи, розставити деякі загальнозначущі орієнтири, уникаючи безтактності та нав'язли ...