Реалізація компетентнісного підходу в навчанні молодших школярів української мови

Сучасне суспільство вимагає виховання самостійних, ініціативних, відповідальних громадян, здатних ефективно взаємодіяти у виконанні соціальних, виробничих і економічних завдань. Виконання цих завдань потребує розвитку особистісних якостей і творчих здібностей людини, умінь самостійно здобувати нові знання та розв’язувати проблеми, орієнтуватися в житті суспільства. Саме ці пріоритети лежать в основі реформування сучасної загальноосвітньої школи, головне завдання якої – підготувати компетентну особистість, здатну до знаходження правильних рішень у конкретних навчальних, життєвих, а в майбутньому і професійних ситуаціях. Тому актуальним завданням сучасної школи є реалізація компетентнісного підходу в навчанні, який передбачає спрямованість освітнього процесу на формування і розвиток ключових компетенцій особистості. Результатом такого процесу має бути сформованість загальної компетентності людини, яка включає сукупність ключових компетенцій і є інтегрованою характеристикою особистості.

Зазначимо, що компетенція і компетентність – два різних поняття. Компетенція – це суспільна норма, вимога, яка включає знання, уміння, навички, способи діяльності, певний досвід. Компетенція сама по собі не є характеристикою особистості. Нею вона стає в процесі засвоєння і рефлексії учня, перетворюючись у компетентність.

Компетентність – це здатність застосовувати набуті знання, вміння, навички, способи діяльності, власний досвід в нестандартних ситуаціях з метою розв’язання певних життєво важливих проблем. Компетентність є особистісним утворенням, яке проявляється в процесі активних самостійних дій людини.

Запровадження компетентнісного підходу в навчанні передбачає реформування освіти за такими основними напрямами

:

– уточнення мети (цілей) навчання;

– удосконалення змісту навчання;

– оновлення навчально-методичного забезпечення навчального процесу (створення нових підручників, посібників, дидактичного матеріалу, мультимедійних засобів тощо);

– добір ефективних методів, прийомів навчання і форм організації навчальної діяльності;

– підготовка вчителя до реалізації компетентнісного підходу в навчанні.

Метою навчанняукраїнської мови в умовах компетентнісного підходу є формування предметних компетенцій, змістове наповнення яких випливає зі змісту ключових.

Нагадаємо, що ключові компетенції формуються в процесі реалізації цілісного змісту освіти загальноосвітньої школи, а предметні – передбачені змістом конкретного предмета і набуваються впродовж конкретного року або ступеня навчання.

Формування ключових компетенцій реалізується в освітніх галузях і навчальних предметах. При цьому кожний предмет забезпечує реалізацію тих складових змісту ключових компетенцій, для формування яких має необхідні умови. З огляду на свою специфіку, предмет українська мова спроможний забезпечити формування і розвиток таких ключових компетенцій як: комунікативна, соціальна, загальнокультурна, уміння вчитись.

Для забезпечення ключової комунікативноїкомпетенції в учнів необхідно сформувати готовність до спілкування з іншими людьми. З цією метою у процесі навчання української мови школярі повинні оволодіти:

– різними видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо);

– мовою як засобом спілкування.

Ключова соціальна

компетенція передбачає здатність діяти в життєвих ситуаціях відповідно до соціальних норм і правил. Для цього на уроках української мови в учнів треба формувати здатність:

– продуктивно співпрацювати з різними партнерами в групі та команді;

– виконувати різні соціальні ролі;

– брати на себе відповідальність за прийняті рішення та їх виконання.

Загальнокультурнаключова компетенція

стосується сфери розвитку культури особистості в усіх її аспектах. Реалізація цієї компетенції в процесі навчання української мови передбачає передусім формування:

– культури міжособистісних відносин;

– толерантної поведінки;

– моральних якостей;

а також ознайомлення з:

– культурною спадщиною українського народу;

– найважливішими досягненнями національної науки й культури;

– визначними подіями та постаттями в історії України.

Ключова компетенція уміння вчитись

проявляється у здатності учня організовувати і контролювати свою навчальну діяльність. Ця компетенція реалізується на уроках української мови шляхом формування мотивації навчання і здатності:

– організовувати свою працю для досягнення результату;

– виконувати розумові операції й практичні дії;

– володіти уміннями й навичками самоконтролю та самооцінки.

На основі визначеної мети компетентнісно орієнтованого навчання української мови і відібраного змісту тих ключових компетенцій, формування яких спроможний забезпечити цей предмет,

можна визначити предметні компетенції

. Їх ми виділяємо чотири, а саме: мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна.

Рекомендуємо почитати:

Роль педагогічної літератури у професійному становленні вчителя. К.Д. Ушинський, В.О. Сухомлинський про значення педагогічної літератури у професійній підготовці вчителя-вихователя
У праці Ушинського „ Про користь педагогічної літератури” можна виділити такі основні моменти: „ .Педагог повинен багато вчитися розуміти душу вихованця і багато думати про мету, предмет і ...

Особливості використання галицького побутового костюма на уроках образотворчого мистецтва
Національний одяг як компонент декоративно-прикладного мистецтва включає в себе численні види художньої практики, які можуть стати предметом вивчення на уроках образотворчого мистецтва. Це ...

Дослідження рівня обізнаності молоді щодо особливостей створення та функціонування прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу в Україні
У ході дипломного дослідження з метою з’ясування рівня обізнаності молоді щодо особливостей створення та функціонування прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу в Україні нами про ...