Пошук шляхів вдосконалення дидактичної гри як методу навчання молодших школярів: актуальні проблеми і знахідки

«Ланцюжок»

Мета. Вдосконалювати вміння дітей ділити слово на склади.

Ігрова дія. Вчитель показує учням ланцюжок (на малюнку або справжній), звертаючи увагу на те, як одне кільце з’єднане з іншим. Потім пропонує створити ланцюжок зі слів так, щоб вони з’єднувались однаковими складами.

Правила гри: клас ділиться на команди (за рядами). Кожній команді вчитель пропонує перше слово, а далі учні самостійно продовжують складати ланцюжок: миша – шапка – картина і т.д. На кожне правильне слово, яке називає команда, вчитель малює на дошці кільце ланцюжка. Якщо хтось помиляється або довго розмірковує, ланцюжок рветься. Перемагає команда, в якої він розірветься найменшу кількість разів.

«Чарівна паличка»

Мета. Формувати в учнів уміння розрізняти окремі звуки у слові.

Обладнання: паличка зі сріблястого або золотистого паперу (чарівна).

Ігрова дія. Зла чаклунка зачарувала деякі предмети в нашому класі. Щоб їх розчарувати, потрібно правильно промовити всі звуки в назві цього предмета.

Правила гри: вчитель торкається якогось предмета в класі чарівною паличкою, а учні хором або по одному називають послідовно всі звуки в назві цього предмета.

«Впіймай звук»

Мета. Розвивати в учнів фонематичний слух, формувати вміння розрізняти м’які та тверді приголосні звуки.

Обладнання: фішки на позначення твердих та м’яких приголосних для кожного учня.

Ігрова дія. На початку слів «заховалися» неслухняні звуки. Спробуйте дізнатися, який саме звук «заховався», твердий чи м’який.

Правила гри: вчитель називає слова: лялька, листя, сонце, сто, ніс, носоріг, тінь, тин тощо, а учні визначають, який звук на початку слова, і піднімають відповідні фішки.

«Лото в парах»

Мета. Формувати в учнів уміння виконувати звуковий аналіз слова.

Обладнання: предметні малюнки, фішки з умовним позначенням звуків для кожного учня.

Ігрова дія. Зараз кожний з вас стане шифрувальником і спробує зашифрувати слова за допомогою фішок.

Правила гри: на партах дітей розміщені предметні малюнки та фішки. Один учень кладе малюнок на парту, інший називає його та викладає з фішок звукову модель. Потім учні міняються ролями. Під час гри вчитель ходить між рядами та контролює правильність виконання завдання.

В навчанні грамоти можна використовувати також і наступні ігрові ситуації:

«Скільки речень?»

Учитель читає речення. Учні на пальцях показують, скільки речень у цьому тексті. Виграє той, хто менше припуститься помилок.

«Скільки слів у реченні?»

Учитель читає речення. Учасники гри на пальцях або картками з цифрами показують, скільки в ньому слів. Виграє той, хто менше припуститься помилок.

«Злови п’ять слів»

Учитель називає п’ять слів (наприклад: олівець, зошит, ручка, вчитель, навчання) з тим, щоб учні зловили ці слова (плеснули у долоні) у реченнях, які він буде проказувати.

Речення можуть бути наступні:

1) Приведи усе до ладу, щоб були готові зрання: олівець, ручка і зошит – все, що треба для навчання.

2) Бути чемним і привітним – пам’ятай це всюди й завше. Як до класу входить вчитель, привітай, із місця вставши.

3) Сяє зірка на копрі. Ми з Олегом – шахтарі.

4) Засиніли проліски у ліску, у ліску.

(Гра розвиває увагу, привчає прислухатися до слів у реченні)

«Живі слова»

До дошки викликаю трьох учнів (це діти, які будуть виконувати роль слів), а іншим даю завдання скласти речення, в якому стільки слів, скільки дітей стоїть біля дошки.

За малюнком діти складають речення, наприклад: «їжак несе яблуко». У викликаного учня запитуємо, в ролі якого слова він буде виступати (або діти самі собі вибирають слова із складеного речення). Класу даємо завдання поставити слова в такому порядку, щоб вийшло складене речення.

Потім діти, які виконують роль слів, називають кожен своє слово по порядку, і всі чують речення, яке склали колективно.

Пропонуємо також систему фонетичних ігор та вправ (за Н. Седж) .

«Хто що почує?»

Дидактична задача: дати уявлення про звуки навколишнього світу.

Обладнання: ширмочка, дзвоник, барабан, стакан, каструлька, дерев’яна ложка або який-небудь інший предмет з дерева, чайна ложечка.

Зміст. Вчитель або хтось з дітей за ширмочкою, що стоїть на столі, дзвонить в дзвоник, стукає ложечкою по скляному, металевому або дерев’яному предмету, барабанить і т.д. Діти говорять, що вони чують («дзвін», «стукіт», «грім»), і по звуку визначають предмет.

Рекомендуємо почитати:

Етапи та вправи для навчання граматики у школі
Етапи формування активного граматичного мінімуму 1. Ознайомлення учнів з новою граматичною структурою (ГС) 1. Демонстрація вчителем нової ГС в ситуації – пояснення функції нової ГС 2. Перев ...

Ігри
Гра “Один, два, не зіб’юсь" Виходять учасники. По черзі рахують, починаючи з 1, а замість числа, кратного 3, говорять “не зіб’юсь”. Переможцем буде той, хто назве більше натуральне чис ...

Індивідуальна робота вчителя-вихователя у навчально-виховному процесі. Робота з важковиховуваними учнями
Вихідним елементом виховання колективу і особистості є індивідуальна робота з учнями, яка повинна проводитися з усіма учнями. Суть - чітка диференціація засобів і методів впливу у відповідн ...