Функції Інтернету як фактора актуалізації комунікативного потенціалу особистості

Нова педагогіка » Інтернет як засіб наукового та навчального спілкування » Функції Інтернету як фактора актуалізації комунікативного потенціалу особистості

Сторінка 1

Перші дослідження процесів спілкування в структурі масової комунікації пов’язуються з працями X. Ласуелла (1948) і К. Ховланда (1953). Були виділені основні елементи структури комунікації: комунікатор (активний початок), повідомлення (засіб впливу) і реципієнт-глядач (пасивна ланка). Основною метою комунікації була визнана зміна соціальних установок, думок, суджень, уявлень реципієнта за допомогою певним чином організованого повідомлення і поведінки комунікатора. Основними методами дослідження були контент-аналіз повідомлення, інтерв'ю, спостереження за процесом спілкування. Передбачалося, що знання комунікативної установки людини дозволить передбачити його поведінку в реальному житті.

Розглянемо процес комунікації з точки зору сучасних моделей прийому і переробки інформації людиною. Так, передбачається, що сприйняття сигналів, що діють на органи почуттів, забезпечується дворівневим процесом: аналізом сенсорних змінних (форми, довжини хвиль, контрастності, тривалості, просторових характеристик і інш.) і аналізом несенсорних змінних, під якими розуміються особистісні установки, відношення до ситуації прийому інформації, індивідуально-типологічні особливості людини, на основі яких вона приймає рішення про характер інформації, що надходить. В моделі комунікації, що пропонує І.І. Васильєва (1985), імпліцитно міститься подібна парадигма. В структурі комунікативного процесу виділяється п'ять елементів: комунікатор ® реципієнт ® комунікативна ситуація (поле) ® власна інформація про комунікативне поле ® засоби передачі інформації . При цьому сам зміст інформації розглядається в трьох аспектах: когнітивному, особистісному (що вказує на характеристики комунікатора як партнера по спілкуванню) і регулятивному (що організовує процес взаємодії).

Значний інтерес має концепція «взаємної зумовленості», запропонована В. Шрамом, який виділяє в феномені “комунікація” два процеси, що розрізняються за структурою - створених комунікатором і реципієнтом; він пропонує вивчати взаємозв'язок механізмів породження повідомлення і глядацької поведінки. На думку автора, така постановка проблеми припускає розробку нових концептуальних засобів і методів дослідження. Наприклад, масова комунікація сприяє зміні смаків і установок, що призводить до зміни поведінки глядачів і їхніх потреб в інформації, що, в свою чергу, зумовлює зміни в програмній політиці ЗМК.

Л.В. Матвєєва наводить гіпотетичну модель комунікативного акту. Вона вважає, що на телебаченні модель комунікативного акту варто будувати в координатах простору і часу, в яких цей акт реально існує. Тоді структуру процесів комунікації можна уявити як трирівневу систему, що нагадує вкладених один в одного “матрьошок”. На першому рівні взаємодіють: а) соціальний замовник, що має уяву про партнера по спілкуванню (аудиторії), про характер бажаних змін у партнері в результаті впливу (мета взаємодії), про засоби, за допомогою яких можуть бути досягнуті бажані результати; б) глядач (як сукупний соціальний суб'єкт), що має потребу у визначеному роді інформації (яку можна одержати, вступаючи у взаємодію з телебаченням), що ставиться до телебачення як до джерела такої інформації, потенційно готовий до змін.

На другому рівні взаємодіють: а) автори ТВ-продукції, що здійснюють переформулювання мети комунікативного акту, що мають образ (портрет) глядача, до якого буде звернене телеповідомлення; що вибирають засоби форми побудови телеповідомлень; прогнозуючі ефект взаємодії; б) глядач (як сукупний соціально-психологічний суб'єкт), що володіє груповими нормами, ціннісними орієнтаціями, професійними і демографічними характеристиками, образом колективного комунікатора.

Страницы: 1 2 3

Рекомендуємо почитати:

Сутність та етапи формування українського національного одягу
Одяг народу тісно пов'язаний з його історією. Відродження народних строїв веде до воскресіння глибинних пластів пам'яті. Ми пізнаємо, як жили і працювали наші предки, як вбиралися в будні і ...

Тренування логічного мислення
Логічне мислення формується на основі наочно-образного і є вищою стадією мислення взагалі. Процес досягнення цієї стадії доволі тривалий і складний. Пояснюється це тим, що повноцінний розви ...

Методи педагогіки та форми організації навчання
Метод від (греч. meethodos - буквально: шлях до чого-небудь) означає спосіб діяльності, спрямованої на досягнення визначеної мети. Методом педагогіки називають спосіб упорядкованої взаємоза ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net