Функції Інтернету як фактора актуалізації комунікативного потенціалу особистості

Нова педагогіка » Інтернет як засіб наукового та навчального спілкування » Функції Інтернету як фактора актуалізації комунікативного потенціалу особистості

Сторінка 1

Перші дослідження процесів спілкування в структурі масової комунікації пов’язуються з працями X. Ласуелла (1948) і К. Ховланда (1953). Були виділені основні елементи структури комунікації: комунікатор (активний початок), повідомлення (засіб впливу) і реципієнт-глядач (пасивна ланка). Основною метою комунікації була визнана зміна соціальних установок, думок, суджень, уявлень реципієнта за допомогою певним чином організованого повідомлення і поведінки комунікатора. Основними методами дослідження були контент-аналіз повідомлення, інтерв'ю, спостереження за процесом спілкування. Передбачалося, що знання комунікативної установки людини дозволить передбачити його поведінку в реальному житті.

Розглянемо процес комунікації з точки зору сучасних моделей прийому і переробки інформації людиною. Так, передбачається, що сприйняття сигналів, що діють на органи почуттів, забезпечується дворівневим процесом: аналізом сенсорних змінних (форми, довжини хвиль, контрастності, тривалості, просторових характеристик і інш.) і аналізом несенсорних змінних, під якими розуміються особистісні установки, відношення до ситуації прийому інформації, індивідуально-типологічні особливості людини, на основі яких вона приймає рішення про характер інформації, що надходить. В моделі комунікації, що пропонує І.І. Васильєва (1985), імпліцитно міститься подібна парадигма. В структурі комунікативного процесу виділяється п'ять елементів: комунікатор ® реципієнт ® комунікативна ситуація (поле) ® власна інформація про комунікативне поле ® засоби передачі інформації . При цьому сам зміст інформації розглядається в трьох аспектах: когнітивному, особистісному (що вказує на характеристики комунікатора як партнера по спілкуванню) і регулятивному (що організовує процес взаємодії).

Значний інтерес має концепція «взаємної зумовленості», запропонована В. Шрамом, який виділяє в феномені “комунікація” два процеси, що розрізняються за структурою - створених комунікатором і реципієнтом; він пропонує вивчати взаємозв'язок механізмів породження повідомлення і глядацької поведінки. На думку автора, така постановка проблеми припускає розробку нових концептуальних засобів і методів дослідження. Наприклад, масова комунікація сприяє зміні смаків і установок, що призводить до зміни поведінки глядачів і їхніх потреб в інформації, що, в свою чергу, зумовлює зміни в програмній політиці ЗМК.

Л.В. Матвєєва наводить гіпотетичну модель комунікативного акту. Вона вважає, що на телебаченні модель комунікативного акту варто будувати в координатах простору і часу, в яких цей акт реально існує. Тоді структуру процесів комунікації можна уявити як трирівневу систему, що нагадує вкладених один в одного “матрьошок”. На першому рівні взаємодіють: а) соціальний замовник, що має уяву про партнера по спілкуванню (аудиторії), про характер бажаних змін у партнері в результаті впливу (мета взаємодії), про засоби, за допомогою яких можуть бути досягнуті бажані результати; б) глядач (як сукупний соціальний суб'єкт), що має потребу у визначеному роді інформації (яку можна одержати, вступаючи у взаємодію з телебаченням), що ставиться до телебачення як до джерела такої інформації, потенційно готовий до змін.

На другому рівні взаємодіють: а) автори ТВ-продукції, що здійснюють переформулювання мети комунікативного акту, що мають образ (портрет) глядача, до якого буде звернене телеповідомлення; що вибирають засоби форми побудови телеповідомлень; прогнозуючі ефект взаємодії; б) глядач (як сукупний соціально-психологічний суб'єкт), що володіє груповими нормами, ціннісними орієнтаціями, професійними і демографічними характеристиками, образом колективного комунікатора.

Страницы: 1 2 3

Рекомендуємо почитати:

Стан і розвиток індивідуального підходу до учнів в історії педагогічної думки
В період з 1958 по 1988 рр. диференціація навчання співпадає з фуркацією, тобто під диференціацією розуміють розділення навчальних планів з метою такої спеціалізації учнів, яка сумісна з зб ...

Планування навчального проекту. Завдання і види планування
Увесь матеріал навчальної теми вже поділено в календарно-тематичному плані на двогодинні заняття так, щоб не було уроків повністю присвячених викладанню теоретичного матеріалу. Теоретичний ...

Логарифмічні нерівності
Розв’язуючи логарифмічні нерівності, доцільно використати загальну схему рівносильних перетворень нерівностей. Ця схема іноді дає надмірну систему обмежень, яку можна суттєво спростити. Для ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.edudirect.net