Феномен спілкування, комунікації як предмет психолого-педагогічного аналізу

Нова педагогіка » Інтернет як засіб наукового та навчального спілкування » Феномен спілкування, комунікації як предмет психолого-педагогічного аналізу

Сторінка 3

1) наявність специфічної (самостійної або підпорядкованої) мети;

2) наявність специфічної мотивації;

3) нормативність, що виявляється у факті соціального контролю за перебігом і результатом акту спілкування;

4) результативність як міра збігу досягнутого результату з метою.

Дещо іншої позиції дотримується Б.Ф. Ломов, який вважає за необхідне розглядати процес спілкування як окремий вид діяльності. Діяльність і спілкування, за Б.Ф. Ломовим, - дві сторони "способу життя". На думку вченого, "соціальна обумовленість способу життя індивіда розкривається через аналіз спілкування більш безпосередньо та повно, ніж через аналіз його діяльності", тому, що діяльність - це вплив індивідуального суб'єкта на об'єкт, а спілкування - вводить в цей процес соціальну детермінанту, включаючи відносини типу "суб'єкт-суб'єкт". На його погляд, спілкування - це відкрита і динамічна система, яка включає розподіл функцій між його партнерами, зміну ролей під час вирішення задач, взаємної дії, корекцію, контроль, компенсацію, тобто це не пряма дія, а взаємодія.

С.Д. Максименко розглядає спілкування як взаємодію двох (або більше) людей, спрямовану на узгодження та об'єднання їх зусиль з метою налагодження взаємостосунків та досягнення спільного результату. Відповідно у діяльності спілкування автори виділяють три взаємозв'язані сторони: комунікативну - обмін інформацією між партнерами по спілкуванню; інтерактивну - організацію взаємодії між ними, тобто обмін не лише знаннями та ідеями, але й діями; перцептивну - процес сприймання один одного учасниками спілкування та встановлення на цій основі взаєморозуміння.

Поділяючи підхід до спілкування як особливого виду діяльності, М.І. Лісіна вводить термін "комунікативна діяльність": «Необхідно накласти на комунікативну діяльність загальну сітку, що використовується для вивчення будь-яких видів діяльності, та наповнити її конкретним із змістом». Дослідниця відокремлює такі основні структурні компоненти спілкування:

предмет спілкування - інша людина, партнер по спілкуванню як суб'єкт;

2) потреба в спілкуванні - це прагнення людини до пізнання та оцінки інших людей, а через них - до самопізнання і самооцінки. У цьому випадку спілкування спрямоване на іншу людину як на свій предмет і, оскільки воно є двостороннім процесом, взаємодією, то той, хто пізнає, і сам стає об'єктом пізнання;

3) комунікативні мотиви - це те, для чого починається спілкування;

4) дія спілкування - це одиниця комунікативної діяльності, цілісний акт, передбачений для іншої людини та спрямований на неї як на свій об'єкт - треба відзначити, що цілі (мотиви) та завдання спілкування можуть не збігатися між собою;

5) засоби спілкування – це те, за допомогою чого здійснюється спілкування;

6) продукти спілкування - такі матеріальні та духовні утворення, що з'являються в результаті спілкування.

У структурі спілкування дослідниця виокремлює такий ієрархічний ряд, як: суб'єкти спілкування; соціальні норми спілкування; комунікативні потреби; комунікативна мета; ціннісні орієнтації; установки; знакові системи, в межах яких проходить спілкування; емоції; емпатія; рефлексія; наслідування; психічне зараження; навіювання; переконання. На думку М.І. Лісіної, кожне із перерахованих явищ буде входити до структури спілкування, якщо будуть виконані певні умови їх взаємозв'язку [там само]. Зауважимо, що в умовах навчально-виховного процесу викладачі і учні прагнуть до взаємодії за умови, коли зміст та структура спілкування наповнюються особистісним смислом.

Страницы: 1 2 3 4 5

Рекомендуємо почитати:

Стильові напрямки початку ХХ століття: імпресіонізм, експресіонізм, фонізм
Нове в мистецтві зрідка є наслідком зовнішніх і випадкових стимулів. Якщо такі і визначають, на перший погляд, виникнення тих чи інших течій, то ретроспективний аналіз виявляє їхні глибокі ...

Графічне інтегрування
Задача графічного інтегрування полягає в наступному: за графіком неперервної функції потрібно побудувати графік її первісної функції. (3.1) Іншими словами, потрібно побудувати таку криву , ...

Особливості дітей-сиріт
Україна — молода незалежна держава, що свідомо обрала шлях реалізації прав дітей, які опинилися в несприятливих умовах. Соціальна політика нашої держави в галузі дитинства покликана сприяти ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net