Феномен спілкування, комунікації як предмет психолого-педагогічного аналізу

Нова педагогіка » Інтернет як засіб наукового та навчального спілкування » Феномен спілкування, комунікації як предмет психолого-педагогічного аналізу

Сторінка 3

1) наявність специфічної (самостійної або підпорядкованої) мети;

2) наявність специфічної мотивації;

3) нормативність, що виявляється у факті соціального контролю за перебігом і результатом акту спілкування;

4) результативність як міра збігу досягнутого результату з метою.

Дещо іншої позиції дотримується Б.Ф. Ломов, який вважає за необхідне розглядати процес спілкування як окремий вид діяльності. Діяльність і спілкування, за Б.Ф. Ломовим, - дві сторони "способу життя". На думку вченого, "соціальна обумовленість способу життя індивіда розкривається через аналіз спілкування більш безпосередньо та повно, ніж через аналіз його діяльності", тому, що діяльність - це вплив індивідуального суб'єкта на об'єкт, а спілкування - вводить в цей процес соціальну детермінанту, включаючи відносини типу "суб'єкт-суб'єкт". На його погляд, спілкування - це відкрита і динамічна система, яка включає розподіл функцій між його партнерами, зміну ролей під час вирішення задач, взаємної дії, корекцію, контроль, компенсацію, тобто це не пряма дія, а взаємодія.

С.Д. Максименко розглядає спілкування як взаємодію двох (або більше) людей, спрямовану на узгодження та об'єднання їх зусиль з метою налагодження взаємостосунків та досягнення спільного результату. Відповідно у діяльності спілкування автори виділяють три взаємозв'язані сторони: комунікативну - обмін інформацією між партнерами по спілкуванню; інтерактивну - організацію взаємодії між ними, тобто обмін не лише знаннями та ідеями, але й діями; перцептивну - процес сприймання один одного учасниками спілкування та встановлення на цій основі взаєморозуміння.

Поділяючи підхід до спілкування як особливого виду діяльності, М.І. Лісіна вводить термін "комунікативна діяльність": «Необхідно накласти на комунікативну діяльність загальну сітку, що використовується для вивчення будь-яких видів діяльності, та наповнити її конкретним із змістом». Дослідниця відокремлює такі основні структурні компоненти спілкування:

предмет спілкування - інша людина, партнер по спілкуванню як суб'єкт;

2) потреба в спілкуванні - це прагнення людини до пізнання та оцінки інших людей, а через них - до самопізнання і самооцінки. У цьому випадку спілкування спрямоване на іншу людину як на свій предмет і, оскільки воно є двостороннім процесом, взаємодією, то той, хто пізнає, і сам стає об'єктом пізнання;

3) комунікативні мотиви - це те, для чого починається спілкування;

4) дія спілкування - це одиниця комунікативної діяльності, цілісний акт, передбачений для іншої людини та спрямований на неї як на свій об'єкт - треба відзначити, що цілі (мотиви) та завдання спілкування можуть не збігатися між собою;

5) засоби спілкування – це те, за допомогою чого здійснюється спілкування;

6) продукти спілкування - такі матеріальні та духовні утворення, що з'являються в результаті спілкування.

У структурі спілкування дослідниця виокремлює такий ієрархічний ряд, як: суб'єкти спілкування; соціальні норми спілкування; комунікативні потреби; комунікативна мета; ціннісні орієнтації; установки; знакові системи, в межах яких проходить спілкування; емоції; емпатія; рефлексія; наслідування; психічне зараження; навіювання; переконання. На думку М.І. Лісіної, кожне із перерахованих явищ буде входити до структури спілкування, якщо будуть виконані певні умови їх взаємозв'язку [там само]. Зауважимо, що в умовах навчально-виховного процесу викладачі і учні прагнуть до взаємодії за умови, коли зміст та структура спілкування наповнюються особистісним смислом.

Страницы: 1 2 3 4 5

Рекомендуємо почитати:

Готовність дітей з тяжкими порушеннями до оволодіння самостійним писемним мовленням
Під мовленнєвою готовністю дітей до оволодіння самостійним писемним мовленням вчені (А. Богуш, М. Вашуленко, В. Гербова, Л. Дейниченко, А. Іваненко, Н. Орланова) розуміють сформованість нав ...

Психологічні передумови формування в учнів основної школи англомовної граматичної компетенції
Психологія відіграє важливе значення у навчанні ІМ у школі. Вона тісно пов’язана з методикою викладання ІМ і сприяє підвищенню якості освіти і викладання. Старанне та ретельне вивчення псих ...

Постановка задачі наближеного інтегрування
Під чисельним інтегруванням розуміють наближене обчислення визначених інтегралів. Якщо для функції , визначеної на відрізку , можно знайти первісну функцію, то визначений інтеграл розрахову ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net