Феномен спілкування, комунікації як предмет психолого-педагогічного аналізу

Нова педагогіка » Інтернет як засіб наукового та навчального спілкування » Феномен спілкування, комунікації як предмет психолого-педагогічного аналізу

Сторінка 1

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про неоднозначність трактування сутності спілкування, комунікації як феномену психологічної науки. Проблема cпілкyвaння дo ocтaнньoгo часу виступала як предмет дослідження загальної та соціальної психології. Визначені Державною національною Програмою "Освіта" (Україна XXI століття) пріоритети вимагають розгляду процесу спілкування, комунікації у площині педагогічної та вікової психології, оскільки процес спілкування відіграє важливу роль у психологічному розвитку загалом і в становленні і розвитку особистості зокрема.

Спілкування як одна із базових психологічних категорій активно розробляється психологією як на філософсько-методологічному (Бодальов, 1982; Леонтьєв, 1976; Ломов, 1986), так і на соціально-психологічному (Андрєєва, 1980; Донцов, 1978; Хараш, 1978; і інш.) рівнях.

Уявлення про місце спілкування у психологічному розвитку були розроблені Л.С. Виготським (1983) і А.Н. Леонтьевим (1977). Їхні дослідження показали, що розвиток індивідуальних психічних функцій, мотиваційної структури особистості здійснюється виключно в рамках взаємодії з іншими людьми. З відомого положення Л. С. Виготського про те, що “будь-яка функція культурного розвитку дитини з'являється на сцені двічі, у двох планах”, спершу — соціальному – між людьми як категорія інтерпсихічна, потім психологічному – всередині дитини як категорія «інтрапсихічна», звідки і випливає, що спілкування є не тільки засобом, тлом, на якому відбувається становлення індивідуальної свідомості, але і його змістом. На це ж вказують і інші автори (Войскунський, 1990; Петренко, 1988; Соколова, 1976; Столін, 1983).

Зважаючи на мету і завдання даного дослідження, доцільним, вважаємо, зупинитися на філософських та психолого-педагогічних підходах до проблеми спілкування, комунікації та їх психологічній структурі.

Можливо, першим, хто поставив питання про виключну роль діалогової форми спілкування, був Сократ. В сократівському діалозі співрозмовники рівноправні, тобто немає вчителя, котрий «навчає» - передає учню певну суму знань, і немає учня, який несе у своїй голові цей набір знань, як у порожній «посудині». Отже, за Сократом, в діалозі є дві особи, для яких істина і знання являють собою проблему і пошук. Істина не передається, а відкривається у свідомості учасників діалогу. Мистецтво запитувати Сократ розглядав як засіб, за допомогою якого можна допомагати "народженню" істини (думки) у співрозмовника, розвивати його творчі здібності. Платон у «Федрі» устами Сократа говорить, що книга не тільки не може відтворити справжній діалог й замінити його, а навіть є перешкодою на шляху спілкування людей. Тексти книг дають людям можливість більше знати, повторюючи те, що було сказано в друкованих творах. Крім того, письмові твори, на думку Сократа, загрожують самому існуванню спілкування, роблячи його зайвим настільки, наскільки вони претендують на заміщення діалогу, без якого не можливе живе спілкування, що є засобом набуття нових знань, розвитку наукових пошуків .

Спроби аналізу феномена спілкування як самостійного предмету дослідження з'являються приблизно в першій половині XX століття. Мотивом поглибленої уваги дослідників до проблеми природи та особливостей спілкування послугувало розрізнення понять мови і мовлення. Так, Ф.де Соссюр протиставив "мову" (langue) та "мовлення" (раго1е), відтак і можливість аналізу проблеми спілкування як соціального і індивідуального явища, вказуючи на необхідність вивчення мови в єдності з процесом спілкування. Він піддавав критиці мовознавців за те, що вони розглядають мову поза врахування соціального аспекту.

Страницы: 1 2 3 4 5

Рекомендуємо почитати:

Природоохоронна самоосвіта учнів
Природоохоронна самоосвіта - це засіб поглиблення знань учнів, їх творчих здібностей, дослідництва, формування умінь і навичок самостійно вирішувати різні проблеми захисту природи. Найкраще ...

Характеристика навчально-виховного процесу в професійно-технічних закладах швейного профілю
Навчально-виховний процес, який заснований на взаємодії викладання та навчання, який спрямований на пробудження, формування інтелектуальних якостей духовно розвиненої особистості – специфіч ...

Вулична соціальна робота
Вулиці повинні бути безпечними та спокійними. Такими, щоб кожен з нас міг спокійно відпустити свою дитину на вулицю і не хвилюватись ні за здоров'я, ні за життя. Аналіз статистичних даних з ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net