1-й крок. Максимально привабливо організовувати перші зустрічі з учнями, а в подальшій роботі підтримувати атмосферу цікавості (залучати безпосередньо-спонукальні мотиви).
Емоції, які викликало в першокласника перше відвідання школи, формують його ставлення до навчання. Тому тут важливе все: від кольору стін школи, до того чи показали малюкам, де туалет.
Не можна переоцінити й важливість першої зустрічі дитини з учителем взагалі чи зустрічі з новим учителем: адже учень нерідко починає добре вчити матеріал, бо йому подобається вчитель, але з часом зацікавлюється предметом — спрацьовує механізм зсуву мотиву на мету. З точки зору діяльнісного підходу, в процесі опредметнювання потреби вона швидко фіксується на першому ж об'єкті, який її задовольняє. Тому і школа, і предмет може стати інструментом формування й розвитку пізнавальної мотивації учня, якщо відповідатиме його базовим потребам. Важливим є й загальне ставлення учня до педагога. Вчителю, який не викликає симпатії, складно переконати учня. І навпаки — розбіжності зменшуються, якщо це розбіжності з людиною, котра викликає симпатію. Тому так важливо намагатися підтримувати віру й повагу до себе та інтерес до предмета, (школи) всіма доступними засобами. Цікавитися тим, чи сподобався учням урок, частіше дякувати за співпрацю в проведенні ефективних уроків. Дізнаватися, про, ставлення дітей до вашої школи, заходів, її організаційних засад.
2-й крок. Дізнаватися, чи є серед родинних цінностей дітей пізнавальні.
Досліджено, що діти, чиї батьки поділяють цінності, прийняті в школі, мають потужну мотивацію до навчання, й навпаки. Хоча в нашій соціокультурі знання традиційно визнано цінністю, в частини сімей на сучасному етапі дане твердження — це швидше гасло, а не констатація наявності роботи в даному напрямі. Соціометричний і освітній рівень членів родини учня, особисті бесіди і спостереження нададуть відомості, необхідні для корекційної роботи.
3-й крок. Навчити учнів здійснювати інтроспекцію ступеня задоволеності своїх потреб, зокрема пізнавальних.
Для цього можна запропонувати їм техніку аналізу та конкретизації задоволеності потреб. Завдання — обвести кружком цифру, яка відповідає вибору:
мої потреби зовсім не задоволено:
більшість моїх потреб не задоволено;
мої потреби в основному не задоволено;
у чомусь потреби задоволено, а в чомусь ні;
в основному задоволено;
більшість моїх потреб задоволено;
цілком задоволено.
Подумати над результатами разом з дітьми. Пошукати причини негараздів з тими, хто помітив перші три цифри. Ймовірними чинниками, що обумовлять такі відповіді, можуть бути: неадекватність самооцінки і рівня зазіхань дитини; несформованість світогляду, мети і спрямувань; негативізм, незадоволення своєю особою, складні сімейні обставини тощо.
Незадоволеність базових потреб заважатиме створенню пізнавальної мотивації. Задоволеність — сприятиме.
4-й крок. Сприяти усвідомленню учнем його наявних мотивів.
Ознайомлення з результатами тестування мотивів І обговорення отриманих даних з учнями допоможе їм усвідомити свої навчальні мотиви, поглибити інтроспекцію, зрозуміти динаміку, порівняти результати. Дасть матеріал для роздумів про напрями корекційної праці не тільки учителям і батькам, а й точок прикладання зусиль самої дитини.
• Оскільки неусвідомлені мотиви добре виявляються в ситуації конфлікту мотивів, то для виявлення та усвідомлення дитиною латентних мотивів можна створювати відповідні педагогічні ситуації.
• Потрібно дізнаватися, про що мріють діти. Мрія, — вправа з будівництва мотиву. Важливо тільки щоб з роками мрії-фантазі перетворювалися на мрії-плани.
• Педагоги мають допомогти учневі усвідомити свої мрії на вечорах-фантазіях, у творах вправлятися з дітьми в мріях; пропонувати записувати, як вони збираються здійснювати їх
Рекомендуємо почитати:
Метод прогнозування
Прогнозування — передбачення ситуацій (обставин, процесів, явищ, подій), які раніше не мали місця, але можливі в перспективі. Прогнозування здійснюють в усіх сферах діяльності (сімейно-побу ...
Творче використання досвіду В.О. Сухомлинського в умовах діяльності
сучасного дошкільного закладу та початкової школи
На зламі століть в умовах трансформації українського суспільства здійснюються активні пошуки нових перспективних підходів до удосконалення системи освіти як інтелектуальної основи духовного ...
Основні принципи навчання біології
Принципи навчання -— це провідні положення, нормативні вимоги до організації та здійснення навчально-виховного процесу, які мають характер загальних указівок, правил і норм, що випливають з ...
У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>