Організації коригувальних впливів на пізнавальну мотивацію учня

1-й крок. Максимально привабливо організовувати перші зустрічі з учнями, а в подальшій роботі підтримувати атмосферу цікавості (залучати безпосередньо-спонукальні мотиви).

Емоції, які викликало в першокласника перше відвідання школи, формують його ставлення до навчання. Тому тут важливе все: від кольору стін школи, до того чи показали малюкам, де туалет.

Не можна переоцінити й важливість першої зустрічі дитини з учителем взагалі чи зустрічі з новим учителем: адже учень нерідко починає добре вчити матеріал, бо йому подобається вчитель, але з часом зацікавлюється предметом — спрацьовує механізм зсуву мотиву на мету. З точки зору діяльнісного підходу, в процесі опредметнювання потреби вона швидко фіксується на першому ж об'єкті, який її задовольняє. Тому і школа, і предмет може стати інструментом формування й розвитку пізнавальної мотивації учня, якщо відповідатиме його базовим потребам. Важливим є й загальне ставлення учня до педагога. Вчителю, який не викликає симпатії, складно переконати учня. І навпаки — розбіжності зменшуються, якщо це розбіжності з людиною, котра викликає симпатію. Тому так важливо намагатися підтримувати віру й повагу до себе та інтерес до предмета, (школи) всіма доступними засобами. Цікавитися тим, чи сподобався учням урок, частіше дякувати за співпрацю в проведенні ефективних уроків. Дізнаватися, про, ставлення дітей до вашої школи, заходів, її організаційних засад.

2-й крок. Дізнаватися, чи є серед родинних цінностей дітей пізнавальні.

Досліджено, що діти, чиї батьки поділяють цінності, прийняті в школі, мають потужну мотивацію до навчання, й навпаки. Хоча в нашій соціокультурі знання традиційно визнано цінністю, в частини сімей на сучасному етапі дане твердження — це швидше гасло, а не констатація наявності роботи в даному напрямі. Соціометричний і освітній рівень членів родини учня, особисті бесіди і спостереження нададуть відомості, необхідні для корекційної роботи.

3-й крок. Навчити учнів здійснювати інтроспекцію ступеня задоволеності своїх потреб, зокрема пізнавальних.

Для цього можна запропонувати їм техніку аналізу та конкретизації задоволеності потреб. Завдання — обвести кружком цифру, яка відповідає вибору:

мої потреби зовсім не задоволено:

більшість моїх потреб не задоволено;

мої потреби в основному не задоволено;

у чомусь потреби задоволено, а в чомусь ні;

в основному задоволено;

більшість моїх потреб задоволено;

цілком задоволено.

Подумати над результатами разом з дітьми. Пошукати причини негараздів з тими, хто помітив перші три цифри. Ймовірними чинниками, що обумовлять такі відповіді, можуть бути: неадекватність самооцінки і рівня зазіхань дитини; несформованість світогляду, мети і спрямувань; негативізм, незадоволення своєю особою, складні сімейні обставини тощо.

Незадоволеність базових потреб заважатиме створенню пізнавальної мотивації. Задоволеність — сприятиме.

4-й крок. Сприяти усвідомленню учнем його наявних мотивів.

Ознайомлення з результатами тестування мотивів І обговорення отриманих даних з учнями допоможе їм усвідомити свої навчальні мотиви, поглибити інтроспекцію, зрозуміти динаміку, порівняти результати. Дасть матеріал для роздумів про напрями корекційної праці не тільки учителям і батькам, а й точок прикладання зусиль самої дитини.

• Оскільки неусвідомлені мотиви добре виявляються в ситуації конфлікту мотивів, то для виявлення та усвідомлення дитиною латентних мотивів можна створювати відповідні педагогічні ситуації.

• Потрібно дізнаватися, про що мріють діти. Мрія, — вправа з будівництва мотиву. Важливо тільки щоб з роками мрії-фантазі перетворювалися на мрії-плани.

• Педагоги мають допомогти учневі усвідомити свої мрії на вечорах-фантазіях, у творах вправлятися з дітьми в мріях; пропонувати записувати, як вони збираються здійснювати їх

Рекомендуємо почитати:

Поняття про методи навчання
Метод - шлях до чогось, спосіб пізнання. Метод навчання - шлях навчально - пізнавальної діяльності учнів до результатів, визначених завданнями навчання. Процес навчання реалізується шляхом ...

Готовність дітей з тяжкими порушеннями до оволодіння самостійним писемним мовленням
Під мовленнєвою готовністю дітей до оволодіння самостійним писемним мовленням вчені (А. Богуш, М. Вашуленко, В. Гербова, Л. Дейниченко, А. Іваненко, Н. Орланова) розуміють сформованість нав ...

Математичне моделювання при розв’язуванні задач
Моделювання як спосіб пізнання та дослідження застосовується у шкільному навчанні вже у 1 класі при вивченні предметів природничого циклу, праці, творчості. З переходом учнів до основної шк ...