Етапи та зміст уроку

Проміжні цілі

Параметри розвитку пізнавальних психічних процесів учнів на уроці

Оцінка ефективності. розвитку пізнавальних психічних процесів учнів на уроці

Відчуття

Сприймання

Мислення

Уява

Пам’ять

1

2

3

4

5

6

7

8

Основні завдання шкільної географічної освіти на сучасному етапі

Основні педагогічні інновації курсу шкільної

географії

Технологія реалізації

Мета географічної освіти в сучасній школі — формування у свідомості учнів системи поглядів, принципів, норм поведінки щодо географічного середовища. Головні завдання шкільного курсу:

Формування в учнів цілісного географічного образу України, Європи, планети Земля.

Розуміння ролі географічних знань у вирішенні економічних і соціальних проблем.

Розвиток геопросторового мислення.

Розвиток критичного мислення.

Розвиток творчого мислення, формування власної точки зору.

Виховання національно свідомого громадянина, дбайливого господаря.

Вироблення в учнів умінь практично застосовувати здобуті географічні знання.

Усвідомлення особистої причетності до подій, що відбуваються у навколишньому світі

1. Суб'ект-суб'єктний підхід (перетворення учня з об'єкта на суб'єкт навчання):

зацікавленість учня в засвоєнні матеріалу; розуміння ролі географічних знань у вирішенні економічних та соціальних проблем;

бачення учнем практичної значимості матеріалу;

усвідомлення та прийняття учнем навчальної мети діяльності;

володіння навичками організації роботи, орієнтації в матеріалі, планування діяльності.

Виділення в темі та уроці часу на мотиваційний етап.

Формування пізнавальних мотивів шляхом збудження пізнавального інтересу, цікавості, здивування.

Підбір робочого матеріалу, що є особистісно вартісним і цікавим для учня, через усвідомлення значимості практичних результатів діяльності.

Залучення учнів до планування роботи (темпи, завдання, шляхи досягнення, очікувані результати).

Тестові перевірки з діагностичною метою виявлення рівня підготовки учня до конкретної діяльності.

Само- та взаємокорекція у випадку виявлення прогалин та помилок

2. Знання — через дію:

знання та навички отримуються як результат власної діяльності;

висування та практична перевірка гіпотез

Виділення частини навчального заняття на самостійну навчально-пізнавальну діяльність з використанням інтерактивних методик ("навчаючи — учуся", "диспут", "дебати", "ажурна пилка").

Підтримання мотивації на всіх етапах навчально-пізнавальної діяльності шляхом схвалення успіхів учнів, використання їхніх намірів, пошуку нестандартних рішень, урахування інтересів і схильностей учнів

Особистісно орієнтоване навчання:

урахування піддготовки учня;

визначення індивідуально прийнятних способів процесуальних та розумових дій для кожного учня;

розкриття творчості у відповідних сферах діяльності

Використання прийомів емоційної та пізнавальної емпатії.

Розкриття особистості в комунікаційно-діалогових методиках.

Засвоєння особистістю навичок плідної співпраці в групах.

Внутрішня рефлексія результатів та шляхів їх досягнення.

Залучення особистого досвіду учнів

Перевага процесуальних і розумових навичок над чистими знаннями:

розвиток геопросторового мислення;

розвиток аналітичного мислення;

розвиток критичного мислення;

формування дослідницьких навичок

Виконання суспільно значимих для регіону проектів.

Критичне конструювання, виявлення помилок і невідповідностей у географічних гіпотезах тощо.

Навички статистичного, порівняльного, картографічного характеру.

Висування виважених і аргументованих рішень

5. Усвідомлення особистої причетності до подій у навколишньому світі

Усвідомлення взаємозалежності діяльності людини і природи.

Формування особистісних рис громадянина України.

Усвідомлення себе частиною родини, народу, людства