Активні та інтерактивні методи навчання

зупинка дорефлексійної діяльності. Будь-яка попередня діяльність має бути завершена чи призупинена. Якщо виникли труднощі в розв'язанні проблеми, то після рефлексії її розв'язання може бути продовжене;

відновлення послідовності виконаних дій. Усно чи письмово відтворюється все, що зроблено, зокрема й те, що, на перший погляд, здається дріб'язковим;

вивчення відтвореної послідовності дій з точки зору її ефективності, продуктивності, відповідності поставленим завданням тощо. Параметри для аналізу рефлексійного матеріалу вибирають із запропонованих учителем;

виявлення й формулювання результатів рефлексії. Таких результатів може бути виявлено декілька видів: предметна продукція діяльності – ідеї, пропозиції, закономірності, відповіді на запитання тощо; способи використані або створені в процесі діяльності; гіпотези стосовно майбутньої діяльності.

Важливим чинником, що впливає на ефективність рефлексії в навчанні, є різноманітність її форм і прийомів, їх відповідність віковим та іншим особливостям дітей. Рефлексія не повинна бути лише вербальною – це можуть бути малюнки, схеми, графіки тощо.

Рефлексія тісно пов'язана з іншою важливою для технологічного уроку дією – постановкою мети. Формулювання учнем мети свого навчання передбачає її досягнення й наступну рефлексію – усвідомлення способів досягнення мети. В цьому випадку рефлексія не лише підсумок, а й старт для нової освітньої діяльності та її нової мети.

Можлива рефлексія стосовно самої рефлексії, спрямована на вдосконалення процесу самопізнання.

Після окремих вправ, фрагментів уроку можна:

а)проводити усне обговорення за запитаннями: з якою метою ми робили цю вправу? Які думки вона у вас викликала? Які почуття? Чого ви особисто навчилися? Чого хотіли б навчитись у подальшому?

б)оформити аркуш оцінювання вміння висловлюватися, наприклад за такою формою:

Ім'я, прізвище

Критерії оцінки (0 — потребує вдосконалення; 1 — задовільно; 2 — дуже добре, чудово) відображені в таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Критерії оцінки вміння висловлюватися

в)запропонувати підсумкові формули незакінченого речення (може бути усним, письмовим), наприклад: "Для мене сьогодні важливим було .", "Сьогодні я навчився .", "Мені хотілося в майбутньому навчитись .";

г)писати невеличке есе з чітким викладом особистої позиції;

д) провести невелику дискусію, що відбиває тему уроку.

Очевидно, що ключовою функцією підсумків уроку буде повернення до результатів навчання й можливість переконатися, що учні їх досягли.

Стадіями підсумкового етапу уроку будуть: 1) встановлення фактів (що відбулося?); 2) аналіз причин (чому це відбулося?); 3) планування дій (що нам робити далі?).

На першій стадії вчитель має: використовувати відкриті запитання: як? чому? що?; запрошувати учнів до вираження почуттів; наполягати на описовому, а не оцінному характері коментарів; запрошувати їх говорити про зроблене, а не про те, що могло бути зроблене.

На другій стадії вчитель має: запитувати про причини: чому? як? хто? чому цього немає? що було б, якщо?; стимулювати учнів до пошуку альтернативних теорій чи є інша можливість?; запрошувати їх наводити приклади: де ще відбувалося щось подібне?; наводити думки незалежних експертів.

Рекомендуємо почитати:

Історія зародження та розвиток етнопедагогіки
Щоб народ не зник, кожне наступне його покоління повинно виховуватися в народному дусі, на основі національних духовних і культурних традицій. Власне, справжнє виховання є глибоко національ ...

Навчання монологічного мовлення при вивченні турецької мови учнями початкової школи
Кожен із видів мовлення (діалогічне чи монологічне) має певні, властиві тільки йому, характерні риси, які слід враховувати при навчанні цих видів мовленнєвої діяльності на уроках турецької ...

Завдання по взаємоаналізу дій учнів
Інший діючий засіб виховання пізнавальної активності — завдання по взаємоаналізу дій учнів. Найбільше реальний спосіб організації навчальної діяльності учнів у даному випадку — змінний: одн ...