Активні та інтерактивні методи навчання

зупинка дорефлексійної діяльності. Будь-яка попередня діяльність має бути завершена чи призупинена. Якщо виникли труднощі в розв'язанні проблеми, то після рефлексії її розв'язання може бути продовжене;

відновлення послідовності виконаних дій. Усно чи письмово відтворюється все, що зроблено, зокрема й те, що, на перший погляд, здається дріб'язковим;

вивчення відтвореної послідовності дій з точки зору її ефективності, продуктивності, відповідності поставленим завданням тощо. Параметри для аналізу рефлексійного матеріалу вибирають із запропонованих учителем;

виявлення й формулювання результатів рефлексії. Таких результатів може бути виявлено декілька видів: предметна продукція діяльності – ідеї, пропозиції, закономірності, відповіді на запитання тощо; способи використані або створені в процесі діяльності; гіпотези стосовно майбутньої діяльності.

Важливим чинником, що впливає на ефективність рефлексії в навчанні, є різноманітність її форм і прийомів, їх відповідність віковим та іншим особливостям дітей. Рефлексія не повинна бути лише вербальною – це можуть бути малюнки, схеми, графіки тощо.

Рефлексія тісно пов'язана з іншою важливою для технологічного уроку дією – постановкою мети. Формулювання учнем мети свого навчання передбачає її досягнення й наступну рефлексію – усвідомлення способів досягнення мети. В цьому випадку рефлексія не лише підсумок, а й старт для нової освітньої діяльності та її нової мети.

Можлива рефлексія стосовно самої рефлексії, спрямована на вдосконалення процесу самопізнання.

Після окремих вправ, фрагментів уроку можна:

а)проводити усне обговорення за запитаннями: з якою метою ми робили цю вправу? Які думки вона у вас викликала? Які почуття? Чого ви особисто навчилися? Чого хотіли б навчитись у подальшому?

б)оформити аркуш оцінювання вміння висловлюватися, наприклад за такою формою:

Ім'я, прізвище

Критерії оцінки (0 — потребує вдосконалення; 1 — задовільно; 2 — дуже добре, чудово) відображені в таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Критерії оцінки вміння висловлюватися

в)запропонувати підсумкові формули незакінченого речення (може бути усним, письмовим), наприклад: "Для мене сьогодні важливим було .", "Сьогодні я навчився .", "Мені хотілося в майбутньому навчитись .";

г)писати невеличке есе з чітким викладом особистої позиції;

д) провести невелику дискусію, що відбиває тему уроку.

Очевидно, що ключовою функцією підсумків уроку буде повернення до результатів навчання й можливість переконатися, що учні їх досягли.

Стадіями підсумкового етапу уроку будуть: 1) встановлення фактів (що відбулося?); 2) аналіз причин (чому це відбулося?); 3) планування дій (що нам робити далі?).

На першій стадії вчитель має: використовувати відкриті запитання: як? чому? що?; запрошувати учнів до вираження почуттів; наполягати на описовому, а не оцінному характері коментарів; запрошувати їх говорити про зроблене, а не про те, що могло бути зроблене.

На другій стадії вчитель має: запитувати про причини: чому? як? хто? чому цього немає? що було б, якщо?; стимулювати учнів до пошуку альтернативних теорій чи є інша можливість?; запрошувати їх наводити приклади: де ще відбувалося щось подібне?; наводити думки незалежних експертів.

Рекомендуємо почитати:

Математичне моделювання при розв’язуванні задач
Моделювання як спосіб пізнання та дослідження застосовується у шкільному навчанні вже у 1 класі при вивченні предметів природничого циклу, праці, творчості. З переходом учнів до основної шк ...

Проблема співвідношення понять мотивації та пізнавального інтересу до навчання
Проблема співвідношення понять мотивації, мотивів, стимулів та інтересу до навчання – одна з найголовніших у педагогічній психології. З наукової точки зору, вивчення будь-якого явища потреб ...

Дидактичні вимоги до системи самостійних робіт
Під системою самостійних робіт розуміють сукупність взаємопов’язаних і взаємообумовлених видів робіт, які логічно випливають одна з одної та підкоряються загальним завданням освітнього проц ...