Активні та інтерактивні методи навчання

зупинка дорефлексійної діяльності. Будь-яка попередня діяльність має бути завершена чи призупинена. Якщо виникли труднощі в розв'язанні проблеми, то після рефлексії її розв'язання може бути продовжене;

відновлення послідовності виконаних дій. Усно чи письмово відтворюється все, що зроблено, зокрема й те, що, на перший погляд, здається дріб'язковим;

вивчення відтвореної послідовності дій з точки зору її ефективності, продуктивності, відповідності поставленим завданням тощо. Параметри для аналізу рефлексійного матеріалу вибирають із запропонованих учителем;

виявлення й формулювання результатів рефлексії. Таких результатів може бути виявлено декілька видів: предметна продукція діяльності – ідеї, пропозиції, закономірності, відповіді на запитання тощо; способи використані або створені в процесі діяльності; гіпотези стосовно майбутньої діяльності.

Важливим чинником, що впливає на ефективність рефлексії в навчанні, є різноманітність її форм і прийомів, їх відповідність віковим та іншим особливостям дітей. Рефлексія не повинна бути лише вербальною – це можуть бути малюнки, схеми, графіки тощо.

Рефлексія тісно пов'язана з іншою важливою для технологічного уроку дією – постановкою мети. Формулювання учнем мети свого навчання передбачає її досягнення й наступну рефлексію – усвідомлення способів досягнення мети. В цьому випадку рефлексія не лише підсумок, а й старт для нової освітньої діяльності та її нової мети.

Можлива рефлексія стосовно самої рефлексії, спрямована на вдосконалення процесу самопізнання.

Після окремих вправ, фрагментів уроку можна:

а)проводити усне обговорення за запитаннями: з якою метою ми робили цю вправу? Які думки вона у вас викликала? Які почуття? Чого ви особисто навчилися? Чого хотіли б навчитись у подальшому?

б)оформити аркуш оцінювання вміння висловлюватися, наприклад за такою формою:

Ім'я, прізвище

Критерії оцінки (0 — потребує вдосконалення; 1 — задовільно; 2 — дуже добре, чудово) відображені в таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Критерії оцінки вміння висловлюватися

в)запропонувати підсумкові формули незакінченого речення (може бути усним, письмовим), наприклад: "Для мене сьогодні важливим було .", "Сьогодні я навчився .", "Мені хотілося в майбутньому навчитись .";

г)писати невеличке есе з чітким викладом особистої позиції;

д) провести невелику дискусію, що відбиває тему уроку.

Очевидно, що ключовою функцією підсумків уроку буде повернення до результатів навчання й можливість переконатися, що учні їх досягли.

Стадіями підсумкового етапу уроку будуть: 1) встановлення фактів (що відбулося?); 2) аналіз причин (чому це відбулося?); 3) планування дій (що нам робити далі?).

На першій стадії вчитель має: використовувати відкриті запитання: як? чому? що?; запрошувати учнів до вираження почуттів; наполягати на описовому, а не оцінному характері коментарів; запрошувати їх говорити про зроблене, а не про те, що могло бути зроблене.

На другій стадії вчитель має: запитувати про причини: чому? як? хто? чому цього немає? що було б, якщо?; стимулювати учнів до пошуку альтернативних теорій чи є інша можливість?; запрошувати їх наводити приклади: де ще відбувалося щось подібне?; наводити думки незалежних експертів.

Рекомендуємо почитати:

Готовність дітей з тяжкими порушеннями до оволодіння самостійним писемним мовленням
Під мовленнєвою готовністю дітей до оволодіння самостійним писемним мовленням вчені (А. Богуш, М. Вашуленко, В. Гербова, Л. Дейниченко, А. Іваненко, Н. Орланова) розуміють сформованість нав ...

Експериментальні дослідження та їх ефективність
На констатувальному етапі дослідження було здійснено аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми вивчення, аналізу та узагальнення основ досліджуваної проблеми, результати яких наве ...

Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті
Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті – є державним документом, який визначає стратегію і основні напрями її розвитку у 21 ст. Головна мета: створити умови для розвитк ...