Самостійна пізнавальна діяльність учнів

Отже, одним із методичних принципів географічної освіти є самостійність, творчість і активність учня, тому завдання вчителя полягає у створенні психолого-педагогічних умов які сприяли б виявленню, розвитку та реалізації пізнавальної самостійності й творчої активності особистості, її таланту. Виділяють самостійні роботи різних типів. Їх потрібно знати для того, щоб послідовно включати в навчальний процес, в залежності від різних дидактичних ситуацій. Навчальна діяльність та формування творчої, пізнавальної самостійності учні на уроках географії в школі повинні ґрунтуватися здебільшого на розв'язуванні учнями самостійних теоретично-пізнавальних завдань різного рівня складності. Одним із шляхів розвитку пізнавальної самостійності є творче завдання, або система завдань, що можуть істотно відрізнятися рівнем складності та водночас орієнтуватися на врахування можливостей і навичок самостійної роботи учнів. У процесі виконання творчо-пізнавальних завдань учні займаються самостійним пошуком правильних суджень, оцінок, рішень, набувають уміння своєчасно помічати і виправляти свої помилки, критично перевіряти свої погляди на сучасне життя. Створюючи систему пізнавальних завдань, обов'язково слід враховувати рівень зростання складності матеріалу з проблеми, яку розв'язують учні.

Висновки до розділу 1. Вивчаючи теоретичні засади пізнавальної діяльності в першу чергу потрібно звернути увагу на психологічний аспект такої діяльності. Він не можливий без наявності і тісного зв'язку таких компонентів як психологічні основи навчально-пізнавальної діяльності учнів, пізнавальні психічні процеси і їх розвиток, емоційно-вольові процеси і їх формування, індивідуально-психологічні особливості учнів. Ці компоненти становлять психологічну основу розвитку особистості. Розвивальне навчання є важливою умовою просування учня вперед на шляху формування інтелектуальних, моральних, вольових та інших якостей. На уроці у нерозривному зв’язку здобуваються знання і формуються навчально-пізнавальні вміння учнів на теоретичному та емпіричному рівнях. Варто зауважити, що психологічні основи навчання не залежать, по-перше, від типу і структури уроку, специфіки навчального предмета; по-друге, розвиток пізнавальних психічних процесів тією чи іншою мірою здійснюється на кожному етапі уроку. А зміст засвоюваних учнями знань розглядається як один із основних факторів, що визначає ефективність їхньої навчально-пізнавальної діяльності, а його модернізація – першочерговим завданням відповідних органів освіти. Жоден процес пізнання був би не можливий без мотивів навчальної, а значить і пізнавальної діяльності, тому вчителю потрібно звертати увагу не тільки на формування знань і вмінь, а й на формування мотиваційно-ціннісних орієнтацій. Серед останніх основне місце займають пізнавальні мотиви. Розвиток пізнавальної мотивації прямо залежить від інтерес до знань і до процесу їх здобуття. Розрізняють декілька стадій розвитку інтересу: цікавість, допитливість, пізнавальний і теоретичний інтерес. Пізнавальний інтерес в свою чергу визначає активізацію пізнавальної діяльності. Серед важливих засобів розвитку пізнавальних інтересів можна назвати наступні: пізнавальні завдання, дидактичні ігри, читацькі конференції, олімпіади, конкурси, вікторини, інші засоби, під впливом яких пізнавальні інтереси учнів стають стійкими і дійовими. Досягти пізнавальних цілей було б не можливим без правильної організації навчально-пізнавальної діяльності. У зв'язку з сучасними процесами технологізації та інформатизації суспільства на перший план виходять інформаційно-телекомунікаційні технології навчання. Не втратило своєї актуальності й проблемне вивчення матеріалу, організація системи самостійних робіт, використання ігрових технологій. Крім того, дуже важливим у сучасному навчальному процесі приділяти увагу емоційному аспектові. Оскільки одним із принципів географічної освіти є самостійність учня, то неодмінною складовою вивчення географії має бути й самостійна пізнавальна діяльність. Для того щоб розвивати останню потрібно використовувати творчі завдання та завдання різного рівня складності.

Рекомендуємо почитати:

Методи активізації навчально-пізнавальної діяльності
Проблема використання в дидактичному процесі методів активізації начально-пізнавальної діяльності учнів особливо актуальна на сучасному етапі становлення національної системи освіти і збага ...

Специфіка спільної роботи класного керівника та учнівського колективу щодо організації позаурочної діяльності
Для організації позаурочної виховної роботи в середніх і старших класах із числа найбільш досвідчених учителів призначаються класні керівники. Їх необхідність зумовлена тим, що в цих класах ...

Закріплення уміння учнів четвертого класу писати каліграфічно
Формування графічних навичок письма завершується в цілому в 4 класі. Тут учні намагаються самі писати якомога швидше, безвідривно сполучати елементи у буквах і поєднувати букви у складах і ...