Активізація та організація пізнавальної діяльності

Нова педагогіка » Організація пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення географії » Активізація та організація пізнавальної діяльності

Сторінка 8

Самостійні роботи факультативних занять також стосуються різних джерел знань: підручника, науково-популярної літератури, газетного і місцевого матеріалу, картин, таблиць тощо.

Важливим в оптимізації навчального процесу є розв’язання пізнавальних завдань (задач). Пізнавальне завдання складається із двох елементів – умови і запитання. Відмінність пізнавальних завдань і запитань в тому, що на пізнавальне запитання можна відповісти відразу, а на пізнавальне завдання ні, тому що вирішення його потребує обміркованої відповіді, зіставлення умови і запитання певного групування знань, які відомі учневі. Найскладніші пізнавальні завдання, пов’язані з пошуком способів їх розв’язання, мають проблемний характер. Такі завдання відносять до навчально-дослідницьких завдань і вони можуть розв’язуватись на факультативах.

Умовою успіху в розвитку мислення є, висока пізнавальна активність учнів. Ефективне засвоєння знань передбачає таку організацію пізнавальної діяльності учнів, за якої навчальний матеріал стає предметом активних розумових і практичних дій кожної дитини. Пошуки методів навчання, що активізували б вплив на процес навчання, призводять до підвищення актуальності розвивальних і проблемних методів, самостійної роботи, творчих завдань. При цьому психологічно обґрунтований вигляд має така організація уроку, за якої діти вчаться не з примусу, але з бажанням і за внутрішніми потребами.

Традиційні уроки дають дитині змогу активно діяти всього кілька хвилин протягом навчального дня, коли, наприклад, вона біля дошки. Левову частку іншого часу учень в кращому разі слухає вчителя, а частіше просто очікує перерви. Пасивність неминуче спричинює втрату інтересу до предмета і до навчання загалом, енергія знаходить вихід у порушеннях дисципліни тощо.

Активно-пізнавальна і практична діяльність учнів — одна з головних турбот учителя географії. Тому вчителі перебувають у постійному пошуку різних форм навчання. Традиційні форми та методи навчання не завжди забезпечують глибоке вивчення навчального предмета. Через те завдання сучасного вчителя — знайти такі форми навчання, які зробили б урок цікавішим, підвищили інтерес учнів до вивчення предметів, активізували б їхню діяльність та зняли напруження, особливо під час перевірки знань.

Крім того, шкільна географія давно перестала бути "чисто номенклатурним предметом". Учні оволодівають тепер основами не тільки географічної, але і суміжних з нею наук, у тому числі і екологією. Шкільна географія розвивається і удосконалюється і головне завдання вчителя прищепити любов, інтерес до предмету, до науки. Потрібно удосконалювати урок, оскільки і навчання, і виховання, і прищеплення інтересу і багато чого іншого йде через урок і лише через урок. І в цьому допомагають нестандартні типи уроків.

Нетрадиційні форми проведення уроків (рольові ігри, прес-конференції, дослідження, подорожі та ін.) вже досить широко відомі і використовуються більшістю вчителів. Вони дають можливість не тільки підняти інтерес учнів до предмету, що вивчається, до науки, а також розвивати їх творчість і самостійність, навчати роботі з різними, самими незвичайними джерелами знань. Сама організація такого уроку підводить учнів до необхідності творчої оцінки явищ, що вивчаються, особливо результатів діяльності людини, тобто сприяє виробленню певного позитивного відношення до природи.

В процесі проведення цих уроків складаються сприятливі умови для розвитку умінь і здібностей швидкого мислення, викладу коротких, але точних висновків. Інтерес до роботи викликається і незвичайною формою проведення уроку (імітується, наприклад, зал засідань прес-конференції), чим знімається нескінченна традиційність уроку, пожвавлюється думка. Такі заняття дозволяють ширше вводити цікаві елементи, що також підвищує інтерес до предмету.

Страницы: 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Рекомендуємо почитати:

Лінгводидактичні засади розвитку зв’язного мовлення
Процес становлення мовної особистості починається з дитинства. Коли учень іде до школи, він звертає увагу на мовлення учителя, наслідує його. Кваліфікований педагог на своєму прикладі повин ...

Письмо як комплексний вид навчальної діяльності
Воно складається із цілої низки структурних компонентів, багатьох правил, умінь, оволодіння якими являють собою складний, довготривалий, нелегкий процес. Для навчання письму необхідно оволо ...

Олександр Олесь. «Княжа Україна». «Заспів», «Україна в старовину» Урок в 5 класі
Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом поета; поезіями з циклу «Княжа Україна; розвивати навички виразного читання поезії; виховувати шанобливе ставлення до старовини. Хід уроку ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net