Активізація та організація пізнавальної діяльності

Нова педагогіка » Організація пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення географії » Активізація та організація пізнавальної діяльності

Заработок на криптовалютах по сигналам. Больше 100% годовых!

Заработок на криптовалютах по сигналам

Трейдинг криптовалют на полном автомате по криптосигналам. Сигналы из первых рук от мощного торгового робота и команды из реальных профессиональных трейдеров с опытом трейдинга более 7 лет. Удобная система мгновенных уведомлений о новых сигналах в Телеграмм. Сопровождение сделок и индивидуальная помощь каждому. Сигналы просты для понимания как для начинающих, так и для опытных трейдеров. Акция. Посетителям нашего сайта первый месяц абсолютно бесплатно.

Обращайтесть в телеграм LegionCryptoSupport

Сторінка 12

На уроках географії вивчаються реальні природні, економічні, соціальні та культурні явища, процеси та об'єкти. Зазвичай у традиційному шкільному навчанні об'єктами пізнання є наукові поняття, закономірності, теорії, з якими ознайомлює учнів учитель. Таким чином, у шкільній практиці світ реальних географічних об'єктів замінюється відповідними їм поняттями та іншими готовими продуктами пізнання, отриманими не учнями, а спеціалістами, вченими або авторами навчального матеріалу. Вивчення учнями інформації про чужі знання практично не залишає місця для створення власних знань про навколишній світ.

Використовуючи географічні навчальні моделі як об'єкти вивчення, учень сам створює знання про них, тобто відбудовує ідеальні теоретичні конструкції – факти, поняття, закономірності. Якщо учень усвідомлює "створені" ним знання та способи пізнання як результат власної освітньої діяльності, то вони переходять у розряд його компетенцій, які він зможе надалі використати для пізнання реального світу.

Розглядаючи дидактичний процес не можна не зупинитися на виконавчо-діяльнісному етапі, адже саме тут відбувається розвиток і навчання учнів. Даний етап посідає центральне місце в дидактичному процесі, тому саме він визначає організацію і зміст інших його етапів. На перший погляд, його суть, структура та і зміст видаються досить простими і зрозумілими. Суть етапу полягає в тому, щоб учень індивідуально, фронтально або у групі виконав намічений на мотиваційно-організаційному етапі план роботи. Змістом етапу є послідовне і правильне виконання учнем (учнями) дій, що закладені у вигляді взаємопов'язаних між собою вправ та завдань. Структура етапу складається з підетапів і на кожному з яких учень (учні) поопераційно виконують необхідні дії, оперативно здійснюють проміжний контроль за отриманим результатом й у випадку помилки проводять коригувальні дії. Передбачається, що це сприятиме розвитку особистості учня через засвоєння ним навчального матеріалу.

У педагогічній літературі досить повно названі основні помилки, яких вчителі припускаються при його організації та проведенні, а саме: вчителі не забезпечують послідовності у діях учнів; пропускають певні етапи діяльності, тобто не дотримуються повноти і послідовності у діях учнів; переходять на наступний рівень діяльності тоді, коли учні ще не засвоїли попередній матеріал і способи діяльності на належному рівні; новий матеріал на етапі закріплення (або у домашньому завданні) одразу ж задається так, що вимагає евристичного або навіть творчого застосування, до чого учень ще не готовий і просто не може його виконати; діяльність учнів має переважно репродуктивний характер тощо. Досить, широко відомі і, в принципі, достатньо розроблені вимоги до діяльності учнів на виконавчо-діяльнісному етапі навчального заняття:

здобуття знань і набуття досвіду діяльності учнем має відбуватися у результаті його власної діяльності, яка повинна мати навчально-пізнавальний характер;

у діяльності учня мають переважати процедурні знання (знання-як) над інформаційними знаннями (знання-що);

діяльність учня повинна спиратися на його особистий життєвий досвід; учень повинен мати можливість у будь-який час отримати інформацію про процес засвоєння ним нових знань і оперативно внести необхідну корекцію;

діяльність учнів організується і проводиться так, щоб реалізувати розвивальний потенціал знань; діяльність повинна бути спрямована на самостійне здобуття учнем нових знань та досвіду, вироблення нових способів діяльності й особистісного сенсу;

учень має посідати в навчальному процесі не просто активну позицію (активність можлива і за репродуктивного навчання), а ініціативну позицію, тобто брати участь у цілепокладанні (роздивлятися процес навчання як процес змін самого себе, а не процес засвоєння певної суми знань та способів діяльності), активно шукати відповіді на ті питання, які для нього важливі на цьому етапі життя, і не розглядати досягнутий результат як остаточну, застиглу, справедливу назавжди істину; навчальна діяльність учнів (її процедури, хід, корекція, мислення, способи діяльності) повинна розглядатися як зміст навчання поряд з відповідними предметними знаннями;

Страницы: 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

Рекомендуємо почитати:

Вимоги до мовлення. Види мовленнєвих помилок у письмових роботах учнів
Одним з головних завдань учителя словесника є формування національно-свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка володіє вміннями і навичками вільно, комунікативно виправдано користув ...

Санітарна обробка людей. Захист і знезараження води, продуктів і речей
У вогнищі масового ураження виникає зараження людей, їх одягу, води і продуктів харчування, будинків, території і т.д. отруйними, радіоактивними речовинами і бактеріальними засобами. Для то ...

Види та форми самостійної роботи молодших школярів
Самостійна робота, що розглядається як діяльність, є багатогранним, полі -функціональним явищем. Вона має не тільки навчальне, але й суспільне значення. Більшість дидактів і методистів при ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.edudirect.net