Мотивація пізнавальної діяльності

Нова педагогіка » Організація пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення географії » Мотивація пізнавальної діяльності

Сторінка 5

В організації коригувальних впливів на пізнавальну мотивацію вчителі повинні дотримуватися певних положень.

Мотиви учбової діяльності діляться на зовнішніх і внутрішні. Зовнішні мотиви не пов'язані із засвоюваними знаннями і виконуваною діяльністю. В цьому випадку навчання служить учню засобом досягнення інших цілей. При внутрішній мотивації мотивом служить пізнавальний інтерес, пов'язаний з даним предметом. В цьому випадку отримання знань виступає не як засіб досягнення якихось інших цілей, а як сама мета діяльності учня. Тільки в цьому випадку має місце власне навчання, яке безпосередньо задовольняє пізнавальний інтерес. У інших же випадках учень вчиться заради задоволення інших потреб, непізнавальних. У цих випадках говорять, що в учнів мотив не співпадає з метою. Насправді, мета учбової діяльності – отримання знань. Але якщо учень не має потреби в цих знаннях, то досягнення цієї мети здається безглуздим, якщо учбова діяльність не задовольняє якоїсь іншої потреби, але вже не прямо, а опосередковано. Так, наприклад, учень вчиться тому, що хоче мати престижну професію, це його цікавить, це є його кінцевою метою. Отже, навчання може мати різний психологічний сенс для учня: а) відповідати пізнавальній потребі, яка і виступає як мотив навчання, тобто як "двигун" його учбової діяльності; б) служити засобом досягнення інших цілей. В цьому випадку мотивом, що примушує виконувати навчальну діяльність, є ця інша ціль.

Зовні діяльність всіх учнів схожа, внутрішньо, психологічно вона вельми різна. Ця відмінність визначається перш за все мотивами діяльності. Саме вони визначають сенс для людини виконуваної ним діяльності. Характер учбових мотивів є вирішальною ланкою, коли мова йде про шляхи підвищення ефективності навчальної діяльності.

Пояснюється це тим, що навчання по самій своїй суті покликане задовольняти саме пізнавальну потребу. У зв’язку з цим прийнято вважати, що внутрішня мотивація завжди сильніша зовнішньої. Проте це не так. Наприклад, учень не любить даний предмет, але він йому дуже потрібний для справи, яка його захоплює. Якщо любов до цієї справи сильна, то учень буде позитивно ставитися до вивчення нелюбимого предмету. Іншими словами, не слід плутати зміст мотиву (що мотивує) і рівень його дієвості (силу мотивації).

Більш того, формування лише пізнавальної мотивації по відношенню до навчального предмету без урахування мотиваційної направленості особи може привести до своєрідного снобізму. Людина прагнутиме задовольняти лише свою потребу в знаннях, не думаючи про обов'язки перед суспільством. От чому учбово-пізнавальна мотивація завжди повинна бути підпорядкована соціальній. Зрештою учень повинен прагнути до пізнання, щоб бути корисним суспільству.

Діяльність учня специфічна за своєю метою, умовами, мотивами. Поняття мотивації включає сукупність факторів, механізмів, процесів, які сприяють виникненню спонукань до реальної або потенційної конкретно-направленої активності. Стійкий і сильний науково-пізнавальний мотив сприяє тому, що особистість не має потреби в зовнішніх стимулах і її рівень самостійності досить високий.

Серед навчальних мотивів виділяють знані, тобто такі, що розуміються, вони практично не сприяють активній діяльності і реально діючі, які ефективно спонукують діяльність, впливають на постановку і досягнення цілей. Серед останніх розрізняють "коротку мотивацію" і "перспективні" мотиви. Мотиви першої з цих груп мають внутрішню мотивацію, несуть особистісний сенс. Якщо вони позбавлені сенсоутворюючої функції, то навіть при високій ефективності вони залишаються короткочасними "мотивами-стимулами" .

Безпосередня мотивація навчання розвивається в ході навчально-пізнавальної діяльності учня. За даними сучасних досліджень оптимальною є та навчальна мотивація, в якій переважають позитивні установки, стійкі і збалансовані соціальні, пізнавальні мотиви, а провідними є мотиви орієнтовані на перспективу. Формування мотивації навчально-пізнавальної діяльності означає створення певного функціонального стану індивідуального мотиваційного поля, яке узгоджуючись з іншими індивідуальними полями складає колективне мотиваційне поле. Тому виникає можливість формування мотивації спільної навчальної діяльності, тобто створення загального позитивного відношення до предмету, що вивчається.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Зміст та структура новітніх інформаційних технологій
Поняття технології ввійшло в повсякденний педагогічний лексикон на початку 1990-х рр. із науково-технічних виробництв. Таке перенесення стало можливим завдяки тому, що, з одного боку, педаг ...

Основні типології спілкування
Мовленнєве спілкування – це передусім соціальна взаємодія, оскільки, як зазначають сучасні російські психолінгвісти Ю. Сорокін, Є. Тарасов і О. Шахнарович, в нього люди вступають не для тог ...

Властивості та ознаки рівності прямокутних трикутників
Трикутник називається прямокутним, якщо в нього є прямий кут. Тому що сума кутів трикутника дорівнює , то в прямокутного трикутника тільки один прямий кут.д.ва інших кути прямокутного трику ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net