Мотивація пізнавальної діяльності

Нова педагогіка » Організація пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення географії » Мотивація пізнавальної діяльності

Сторінка 3

Парадокси в явищах природи також пробуджують зацікавленість до уроку й інтерес до знань. Але цього недостатньо для того, щоб учень захотів пізнати суть тих чи інших явищ. Щоб зробити дитину допитливою, необхідно зробити її уважною до явищ природи. Однак, щоб підтримати в ній цю допитливість, не треба ніколи поспішати задовольняти її. Якщо поставити доступні розумінню дитини запитання і дати можливість їх розв'язати, вона дізнається не тому, що їй сказали, а тому що вона сама зрозуміла. У запитанні закладений різний рівень активності школярів. Репродуктивні (відтворювальні) запитання спонукають до відтворення баченого, прочитаного — це низький рівень емоційно-пізнавальної активності учнів.

Описово-ілюстративні запитання вимагають конкретних фактів, прикладів — середній рівень пізнавальної активності школярів.

Оцінювальні запитання вимагають гострої мотивації, стимулюють до висловлення своєї точки зору — високий рівень емоційно-пізнавальної активності.

Отже, репродуктивні, описово-ілюстративні й оцінювальні запитання можуть зробити дитину допитливою. "Ми повинні намагатися, щоб усі ті знання, які ми бажаємо повідомити учням, були надані їхнім почуттям, щоб самі предмети зворушували, приводили в рух, привертали почуття, а останні, у свою чергу, — розумом. Отже, щоб не ми говорили учням, а самі речі" (Я. Коменський).

Існують певні особливості мотивації навчальної діяльності в підлітковий період, оскільки в цей період помітним стає зростання свідомості і самосвідомості дітей. Розширюється сфера їхніх знань про себе, про людей, про навколишній світ. Розвиток самосвідомості підлітка, виявляється в зміні мотивів основних видів діяльності: навчання, спілкування та праці. Дитячі мотиви, характерні для молодшого шкільного віку, втрачають свою силу. На їхньому місці виникають нові, "дорослі" мотиви, які призводять до переосмислення змісту мети і завдань діяльності.

Тому вирізняють такі рівні розвитку мотивації навчальної діяльності підлітків:

1-й рівень: характеризується малою кількістю позитивних мотивів. Позитивні мотиви навчання, ситуативні, короткочасні. Підлітки з низьким рівнем мотивації змушені вчитися, бо цього вимагають батьки й викладачі. Пізнавальні інтереси аморфні. Мотиви самоосвіти відсутні. Як правило, відсутні життєві плани, пов'язані з загальною освітою.

2-й рівень мотивації характеризується тим, що підлітки вже усвідомлюють важливість вивчення загальноосвітніх предметів і розвитку пізнавальних процесів. З'являється інтерес, формується почуття відповідальності, обов'язку. Підлітки цієї групи хоча й усвідомлюють важливість навчання та праці, але дуже приблизно. Ці підлітки орієнтовані на задоволення престижних прагнень. Підліток вивчає матеріал тих предметів, які вважає важливими для себе. Працьовитість розвинута мало. Але можливості виховання мотивації в цієї групи підлітків значно ширші.

3-й рівень мотивації характерний розвитком почуття обов'язку, пізнавального інтересу. Мотив навчання для отримання професії перебуває на вершині ієрархії мотивів. Підлітки починають усвідомлювати необхідність володіння вміннями вчитися. Підлітки цієї групи з успіхом можуть застосовувати пропоновані вчителями завдання та вправи, для того щоб розвинути особисті пізнавальні процеси й інтелект.

Пізнавальні мотиви і почуття підлітків можна спостерігати на уроках: з яким інтересом учні сприймають знання, вирішують завдання контрольної роботи. Крім того, пізнавальну мотивацію, цілеспрямованість навчальної діяльності можна визначити за повсякденним ставленням кожного учня до виконання домашніх завдань, за схильністю до читання, за начитаністю, поінформованістю.

Для діагностики рівня мотивації навчальної й пізнавальної діяльності можна скористатися і спеціальними методами.

Діагностування мотивації є складною проблемою. Ось деякі чинники, що ускладнюють її визначення:

Щоб дослідити мотивації дитини, потрібно виявити широкий спектр рис особистості: потреби, схильності, звички, які дають їй задоволення; засоби, якими вона їх задовольняє; ситуації, стани, які стимулюють ту чи іншу поведінку; особливості установки дитини, які впливають на мотивацію того чи іншого типу поведінки; здатність до самомотивації; баланс між потребами і почуттям обов'язку; і, нарешті, загальну спрямованість особистості.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Слухання та сприйняття музики в початкових класах
Одним з важливих завдань музичного виховання в школі є підвищення загальної музичної культури дітей, розширення їх музичного світогляду. Цьому сприяє слухання музики та її інтерпретація. Сл ...

Методична розробка уроку-подорожі
"Географічний всюдихід над просторами Південної Америки" Мета уроку. Узагальнити і систематизувати знання учнів про материк Південна Америка; розвивати пізнавальний інтерес до гео ...

Вивчення учнів – умова успішної роботи кожного вчителя
Характер людини багатогранний. У ньому виступають різноманітні риси особистості, які виявляються в її поведінці та вчинках. Риси характеру людини існують у певній їх єдності, системі та вза ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net