Мотивація пізнавальної діяльності

Нова педагогіка » Організація пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення географії » Мотивація пізнавальної діяльності

Сторінка 2

прагнення постояти за себе.

У повсякденній праці педагоги переважно мають справи не з мотивами, а з мотивуванням учня, тобто тим, чим він пояснює для нас свої вчинки. Тому вчителеві особливо важливо орієнтуватися в тому, як насправді учень мотивує свою навчальну діяльність. Саме вона є домінуючим об'єктом і нашої уваги.

Під мотивацією навчальної діяльності психологи розуміють усі чинники, що обумовлюють прояви навчальної активності: потреби, мету, установки, почуття обов'язку, інтереси.

Сучасна педагогіка серед мотивів навчальної діяльності виокремлює: безпосередньо-спонукальні, засновані на емоційних проявах особистості (цікавість, бажання нагороди або запобігання покарання тощо); перспективно-спонукальні (ґрунтуються на розумінні значущості знання взагалі); інтелектуально-спонукальні (базуються на отриманні задоволення від процесу пізнання).Можна об'єднати мотиви учнів у такі групи: мотиви суспільного і морального змісту; мотиви, безпосередньо пов'язані з навчальною діяльністю; мотиви, пов'язані з особистісними життєвими планами й інтересами учнів; мотиви престижу; комунікативні мотиви; мотиви самовиховання; утилітарні мотиви; мотиви тривожності (уникнення неприємностей). Звичайно, одне з провідних місць в ієрархії мотивів учня має посідати потреба в навчанні як один із проявів загальної потреби в пізнанні. Але в більшості учнів вона, на жаль, не сформована. Мотиви дітей у навчальній діяльності здебільшого спрямовані на навчання заради навчання, навчання заради успіху, навчання для запобігання невдач, навчання під тиском, навчання з орієнтуванням на чийсь авторитет тощо.

За ступенем впливу чинників навчання на продуктивність навчання мотивація посідає перше місце. Методам навчання в цьому переліку чинників належить 15-те, а типу і структурі уроку – 28-ме місце.

Продуктивність навчання залежить як від внутрішніх стимулів навчання, так і від зовнішніх (педагогічних, суспільних, економічних).

Навчально-пізнавальні мотиви формуються в процесі самої навчальної діяльності, тому важливо, як ця діяльність здійснюється.

Розглянемо мотивацію пізнавальної діяльності учнів.

Пізнавальні мотиви. Провідним є інтерес до знань і до процесу їх здобуття, бажання дізнатися якомога більше, розширити свій кругозір, цікавість до певних предметів, явищ. Розрізняють декілька стадій розвитку інтересу: цікавість, допитливість, пізнавальний і теоретичний інтерес.

На стадії цікавості учні можуть захопитися тим чи іншим об'єктом, але в них не виникає прагнення до пізнання їхньої суті. Тому потрібно запропонувати пізнавальні запитання. Ці запитання збуджують пізнавальний інтерес до теми і дають учневі можливість відчути недостатність його знань і вмінь для розв'язання поставленого завдання. Саме інтерес є основою уваги в пізнавальній і дослідницькій діяльності. Зацікавлена людина — захоплена, її увага, погляд, слух спрямовані на об'єкт інтересу. І якщо ставлення учнів до навчання позитивне, то надалі такі учні будуть уважними на уроці.

Та, на жаль, не всі школярі характеризуються позитивними ставленнями до навчальної діяльності. Є чимало байдужих до навчання і навіть тих, хто негативно ставиться до школи. У такому разі одним зі шляхів формування позитивного ставлення до навчання є створення позитивних мотивів навчання. Матеріал на етапі навчально-пізнавальної діяльності має подаватися в такій формі, щоб викликати в учнів емоційний відгук, зачепити їхнє самолюбство, тобто бути достатньо складним, добре ілюстрованим, активізувати пізнавальні процеси психіки. Досягти цього можна груповою формою навчальної діяльності. Саме робота в групах дозволяє залучити навіть слабко вмотивованих учнів до виконання поставленого завдання (дивись додаток В). Вони не можуть відмовитися виконувати свою частину роботи, оскільки виникає бажання бути не гіршим за інших . І знання та навички учні отримають як результат власної діяльності.

На цьому ж етапі уроку на зміну цікавості приходить допитливість. Пробуджувати й підтримувати її можуть допомогти уроки з вивчення творів українських письменників.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Індивідуальна робота вчителя-вихователя у навчально-виховному процесі. Робота з важковиховуваними учнями
Вихідним елементом виховання колективу і особистості є індивідуальна робота з учнями, яка повинна проводитися з усіма учнями. Суть - чітка диференціація засобів і методів впливу у відповідн ...

Метод формування свідомості як ефективний метод у процесі гендерного виховання учнів ПТНЗ
У демократичному суспільстві, в якому взаємини між людьми ґрунтуються передусім на засадах гуманізму, повноцінна діяльність кожної особистості може бути ефективною, якщо вона спирається на ...

Вплив шкідливих звичок батьків на фізичний розвиток молодшого школяра
Непоправної шкоди завдають дітям батьки, які курять і вживають у щоденному побуті алкогольні напої або відверто пиячать. Це створює, з одного боку, вкрай несприятливі умови для морального в ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net