Психолого-педагогічні засади пізнавальної діяльності учнів

Нова педагогіка » Організація пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення географії » Психолого-педагогічні засади пізнавальної діяльності учнів

Сторінка 6

Для успішного розвитку пам’яті учнів вчителеві важливо також знати її види, з’ясувати, який вид пам’яті в кожного учня більш розвинений, і відповідно до цього з кожним учнем індивідуально працювати. За тривалістю збереження інформації пам’ять буває короткочасною, довготривалою та оперативною. До умов успішного запам’ятовування належать установка на запам’ятовування, мотивація запам’ятовування, забезпечення активності і самостійності навчально-пізнавальної діяльності учнів, поділ навчального матеріалу на смислові блоки, встановлення логічних зв’язків між частинами цілого, зміна видів діяльності. Завдання вчителя полягає в тому, щоб розвивати всі види пам’яті учнів на основі розвитку пам’яті-домінанти кожного з них. У шкільному віці пам’ять стає організованою, регульованою та керованою психічною діяльністю.

Розвитку пам’яті в учнів сприяють також вибір та реалізація змісту, методів і засобів навчання з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей школярів; прийоми організації навчально-пізнавальної діяльності, спрямовані на запам’ятовування, збереження в пам’яті вивченого матеріалу, відтворення і розпізнавання інформації; раціональне поєднання розвитку різних видів пам’яті з орієнтиром на розвиток оперативної і довготривалої; установка учнів на запам’ятовування вивченого матеріалу у процесі навчання; виділення у процесі навчання мети-домінанти у розвитку пам’яті учнів, тобто переважне формування одного-двох видів пам’яті; формування в учнів раціональних прийомів запам’ятовування і тренування пам’яті; врахування у процесі навчання об’єктивної властивості пам’яті людини – здатності забувати. Параметри розвитку пізнавальних психічних процесів особистості учня покладено в основу розроблення технологічної карти спостереження та аналізу ефективності їх реалізації на уроці.

Гострою проблемою сьогодення є формування самостійної пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання. При цьому під самостійною діяльністю учнів слід розуміти таку діяльність, яка виконується на репродуктивно-творчому чи на творчому рівні. Мета самостійної пізнавальної діяльності учнів — самостійно здобувати знання на творчому рівні. А для цього необхідно навчити учнів чітко визначати предмет своєї діяльності й озброїти навчально-пізнавальним апаратом, зокрема вмінням виділяти пізнавальні завдання, загальні та конкретні (уміння у структурі навчальної ситуації вибрати мету, побачити завдання); добирати, визначати та застосовувати адекватні способи дій, що ведуть до вирішення завдання (уміння вибрати шлях і засоби вирішення завдання); умінням здійснювати контроль над тим, чи розв’язується поставлене завдання підібраними та використаними способами (уміння застосовувати засвоєні знання та навички у процесі практичної реалізації розв’язання завдання).

Таким чином, при підготовці та реалізації психологічного аспекту уроку, а саме навчально-пізнавальної діяльності, вчитель повинен виконувати наступне:

добір і реалізація змісту, методів і засобів формування позитивних, педагогічно доцільних і соціально значущих мотивів навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці;

формування інтелектуальної сфери особистості (знання, уміння, здібності) за допомогою відповідного змісту навчального матеріалу та способів його реалізації;

розвиток інтересу учнів до навчально-пізнавальної діяльності та її результатів;

формування в учнів уміння вибирати раціональні способи дій у розв’язанні навчальних завдань;

забезпечення оптимального поєднання функцій і способу дій учнів (виконавча, орієнтувальна, контрольна) у навчально-пізнавальній діяльності, спрямування її на пріоритетність орієнтувальної функції;

забезпечення організації та змісту самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці реконструктивного та творчого характеру.

Отже, психологічний аспект уроку інтегрує такі основні його компоненти: психологічні основи навчально-пізнавальної діяльності учнів; пізнавальні психічні процеси і їх розвиток; емоційно-вольові процеси і їх формування; індивідуально-психологічні особливості учнів. Психологічні основи навчально-пізнавальної діяльності учнів в сою чергу включають: мету, мотиви, різновиди діяльності, інтерес, увагу, мову, стиль спілкування, рефлексію. Характерною ознакою навчально-пізнавальної діяльності є її складність і специфіка, яка полягає в тому, що її об’єкт (учень) є водночас її суб’єктом, метою і результатом зміни самого об’єкта; завдання учень отримує ззовні, його навчально-пізнавальна діяльність розглядається з трьох сторін – мотиваційної, змістової, операційної. Крім того, до пізнавальних психічних процесів особистості відносяться відчуття, сприймання, мислення, уява, пам’ять. Гострою проблемою сьогодення є формування самостійної пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 

Рекомендуємо почитати:

Методичні закономірності роботи з художніми творами у початкових класах
Аналіз змісту твору спрямований на з'ясування його теми і ідеї, його сюжету і композиції, образів і художніх засобів зображення. Розкриття ідейної спрямованості твору — це основа аналізу ху ...

Правовий статус Українського козацтва
Українське козацтво є юридичною особою, має поточні та валютні рахунки в банках, печатку та штампи із своїм найменуванням, відповідну звичаям і традиціям атрибутику, символіку, зразки яких ...

Іноземна пісня як елемент національно-культурного компоненту змісту навчання англійської мови
В даний час є природним те, що оволодіння іноземною мовою як засобом спілкування неможливо без знань особливостей культури країни досліджуваної мови. Лінгвокраїнознавчий та комунікативний п ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net