Психолого-педагогічні засади пізнавальної діяльності учнів

Нова педагогіка » Організація пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення географії » Психолого-педагогічні засади пізнавальної діяльності учнів

Сторінка 5

Розрізняють довільну і цілеспрямовану уяву. Довільна уява – це створення образів, які виникають без спеціальних намірів і зусиль. Цікаве, захоплююче викладання навчального предмета, зазвичай, формує в учнів довільну уяву. Цілеспрямована уява формується у тих випадках, коли нові образи чи ідеї виникають унаслідок спеціального наміру людини уявити щось конкретне. Нерідко у процесі навчання вчитель спонукає учнів до цілеспрямованої уяви, задає їм наближені, примірні образи, формування і бачення яких у кожного учня буде своїм, особистим. Уяву відрізняють також за іншими ознаками, зокрема, за ступенем самостійності та оригінальності її продукту. Це відтворююча, творча уява, тобто створення нових об’єктів відповідно до їх опису, малюнку, схеми тощо. Творча уява – це самостійне створення нових образів у процесі творчої діяльності; це більш складна психічна діяльність порівняно з відтворюючою уявою. У людей творчої праці уява завжди добре розвинена, її образи надзвичайно яскраві та живі, мають посилений емоційний вплив на тих, хто їх оточує. У науці та практиці вирізняють особливий вид уяви як створення образів бажаного майбутнього. Мрія не повинна "замикатися" на особистості, їй потрібно надавати соціальну спрямованість. Вона має надихати людину на працю, учня – на навчання, досягнення освітньо-культурної мети, спонукати до діяльності, не відривати від дійсності.

Розвиткові уяви в учнів на уроці сприяють раціональний вибір змісту, методів і засобів навчання; знання фізіологічної основи уяви та використання цього, формування довільної і цілеспрямованої уяви, виділення уяви-домінанти, раціональне їх поєднання; формування відтворювальної і творчої уяви, раціональне їх поєднання, акцент (у разі необхідності) на уяві-домінанті; розвиток в учнів мрії, фантазії; використання різних форм організації творчої навчально-пізнавальної діяльності учнів як важливої умови розвитку уяви.

Людський мозок накопичує інформацію про довколишній світ і зберігає її. Образи предметів і явищ зберігаються у вигляді зображень пам’яті, тобто тих предметів і явищ, які людина сприйняла раніше, а зараз відтворює в думці. Закріплення, зберігання та наступне відтворення людиною попереднього досвіду називається пам’яттю. Пам’ять, що за своєю будовою і функцією невідривна від живого субстрату, вважається генетичною пам’яттю. В ході еволюції на її основі виникли ще більш складні форми біологічної пам’яті – імунологічна і, зрештою, нервова пам’ять – пам’ять центральної нервової системи. Пам’ять є підґрунтям психічного життя людини. Завдяки пам’яті людина може здобути необхідні для діяльності знання та навички. Пам’ять – неодмінна умова психічного розвитку людини. Завдяки пам’яті зберігається цілісність "Я" особистості, усвідомлюється єдність її минулого та сучасного. Позбавлена пам’яті людина постійно перебувала б у стані новонародженого, була б істотою, не здатною нічого навчитися, нічого опанувати. У пам’яті розрізняють такі основні процеси: запам’ятовування, зберігання, відтворення і забування. Залежно від матеріалу, який запам’ятовується, виокремлюють пам’ять образну, словесно-логічну, емоційну і рухову. Психологи і педагоги розглядають пам’ять центральної нервової системи. З цієї точки зору пам’ять тлумачиться як відображення минулого досвіду людини, що проявляється у запам’ятовуванні, збереженні і пригадуванні того, що вона сприймала, робила, відчувала чи про що думала. Для розвитку пам’яті в учнів неабиякого значення набуває розкриття вчителем її індивідуальної та соціальної значущості. Потрібно також враховувати те, що більш міцно запам’ятовуються ті факти та події, які мають особливо важливе значення для особистості. Стійкість інтересу, емоційне ставлення до того, що людина запам’ятовує, позитивно впливає на пам’ять, на запам’ятовування. Запам’ятати навчальний матеріал – означає пов’язати його з попередніми знаннями.

Зв’язки між подіями, фактами, явищами, що відображені у свідомості людини і закріплені в пам’яті, називають асоціацією. Відрізняють асоціації за суміжністю, схожістю та контрастом. Ці типи асоціацій вчителям потрібно використовувати для збудження пам’яті учнів та відновлення ними тих чи інших подій відповідно до типу асоціації.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Народна педагогіка про навчання і виховання дітей у сім'ї
Оновлений погляд на педагогічну науку обумовлений відродженням національної школи. Педагогічна галузь людських знань одна з найдавніших, за час свого існування вона увібрала в себе багатові ...

Характеристика рівнів санітарно-гігієнічної свідомості учнів
Для виявлення рівнів санітарно-гігієнічної культури мною було проведено дослідно-експериментальну роботу по проблемі дослідження в 8-9 класах, в умовах природного педагогічного процесу на б ...

Властивості та ознаки рівності прямокутних трикутників
Трикутник називається прямокутним, якщо в нього є прямий кут. Тому що сума кутів трикутника дорівнює , то в прямокутного трикутника тільки один прямий кут.д.ва інших кути прямокутного трику ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net