Психолого-педагогічні засади пізнавальної діяльності учнів

Нова педагогіка » Організація пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення географії » Психолого-педагогічні засади пізнавальної діяльності учнів

Сторінка 4

Основою сприймання є відчуття, але воно не зводиться до суми відчуттів. Це не пасивне відображення, а складна діяльність, у процесі якої людина пізнає довколишній світ. Сприймання – це психічний процес відображення в мозку людини предметів і явищ у цілому, у сукупності всіх їх якостей та властивостей при безпосередній дії на органи чуття. У результаті сприймання виникають об’єктивні образи об’єктів, тобто уявлення. Важливу роль у сприйманні відіграють емоційний стан і дієвість особистості. Сприймання за змістом – це сприймання простору, руху, часу, яке відбувається за участю зорового, кінестетичного і слухового аналізаторів. Важливою умовою успішного сприймання об’єктів дійсності є його вибірковість, яка зумовлюється потребами та інтересами людини. "Те, що знаходиться в центрі уваги людини при сприйманні, називають об’єктом сприймання, а все інше – фоном". Цілеспрямоване, планомірне сприймання називається спостереженням. Внаслідок сформованості в учнів умінь і навичок спостерігати, у них формується така важлива якість особистості, як спостережливість, тобто вміння помічати особливості предметів та явищ. Сприймання і спостережливість учнів різних вікових груп має свою специфіку, на яку вчитель має зважати у процесі навчання.

Вичерпні знання про об’єкти дійсності, їх внутрішню сутність людина одержує за допомогою мислення як вищої абстрактної форми пізнання об’єктивної реальності. Мислення – це процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів та явищ об’єктивної дійсності в їх істотних зв’язках і відношеннях. Мислення відіграє вирішальну роль у пізнанні: воно розширює його межі, дозволяє вийти за межу безпосереднього досвіду і сприймання, судити про те, що людина безпосередньо не спостерігає, не сприймає. Мислення трансформує інформацію, яка міститься у відчуттях і сприйманнях. Мислення дорослої людини пов’язане з її мовою, тобто воно реалізується у мовній формі. Саме за допомогою мови формується мислення, формулюється і розвивається порівняння, аналіз, узагальнення, конкретизація. У процесі навчання вчителеві потрібно розвивати основні форми мислення (судження, міркування, умовивід, поняття). Мислительна діяльність учнів проявляється у різноманітних якостях мислення, серед яких важливу роль відіграють самостійність, широта, глибина, швидкість, гнучкість. Знання характеристик мислення сприяє більш якісному вибору вчителем змісту, методів і засобів розвитку мислення учнів у процесі навчання.

Розвиткові мислення учнів на уроці сприяє: вибір і реалізація змісту, методів і засобів навчання з урахуванням їх вікових та індивідуальних особливостей школярів; оптимальне поєднання слухових, зорових, рухових аналізаторів у процесі розвитку мислення; раціональність вибору і використання способів формування в учнів мислительних операцій (порівняння, аналізу, синтезу, узагальнення, абстрагування); забезпечення інтеграції основних форм мислення (судження, міркування, умовиводу, поняття) у процесі його розвитку; способів і засобів розвитку предметно-дійового, наочно-образного і абстрактного мислення в комплексі чи одного із них – домінуючого; розвиток усного і писемного мовлення учнів як засобу мислення і спілкування.

Розвиток уяви в учнів у процесі навчання базується на перетвореному, переробленому матеріалі минулих спогадів. Фізіологічний процес уяви – це процес утворення нових поєднань і комбінацій з тих зв’язків, що вже склалися в корі головного мозку. Уява – це процес створення людиною на основі попереднього досвіду образів об’єктів, яких вона ніколи не сприймала. Значення уяви в житті людини надзвичайно важливе – це велика цінність для особистості й людства в цілому. Уява є важливою рисою творчої людини. Але уява і фантазія мають, принаймні частково, співвідноситися з реальністю. За цих умов вони можуть "працювати" на людину, стати їй корисними. Без уяви неможливий прогрес ні в науці, ні в культурі, ні в практиці. Критерієм правильності образів, що створилися в уяві людини, є практика, яка дозволяє конкретизувати задуми і винайти способи їх реалізації.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Сутність понять «метод навчання», «навчальний процес»
Відповідь на питання дидактики «як навчати?» дає категорія методів навчання. Без них неможливо досягнути поставлених цілей, реалізувати зміст навчального матеріалу, організувати пізнавальну ...

Способи перевірки самостійної роботи
Важко організувати перевірку самостійної роботи. Інколи вчитель збирає зошити всіх учнів. Це хороша форма перевірки, але її не завжди можна зробити. Тому слід використовувати інші методи пе ...

Лінгвістичні та психологічні характеристики діалогічного мовлення
Діалогічне мовлення характеризується певними психологічними й лінгвістичними особливостями. Діалогічне мовлення – це процес взаємодії двох або більше учасників спілкування. Тому в межах мов ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net