Психолого-педагогічні засади пізнавальної діяльності учнів

Нова педагогіка » Організація пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення географії » Психолого-педагогічні засади пізнавальної діяльності учнів

Сторінка 3

Увага – це спрямованість і зосередженість свідомості на конкретних об’єктах чи конкретній діяльності за умови абстрагування від всього іншого. Увага розглядається як обмеження поля сприймання, що пов’язане з обмеженістю інтелектуальних і фізичних сил людини, яка не може водночас думати про різні речі та виконувати різноманітну роботу. "Обмеженість обсягу матеріалу, що сприймається і переробляється, змушує неперервно дрібнити на частини інформацію, що надходить, визначати послідовність (черговість) аналізу середовища. Увага носить вибірковий характер, який детермінується факторами зовнішнього поля, тобто фізичними параметрами сигналу (інтенсивність, частота тощо). Другу групу складають фактори, що характеризують діяльність самої людини (внутрішнє поле). До них належать відповідність інформації потребам людини, її емоційному стану, актуальність певної інформації для неї. У психології увага розглядається як результат рухового пристосування, що покращує сприймання предмета. Обмеженість обсягу уваги сприяє тому, що більш "сильні" уявлення витісняють більш "слабкі".

Мова і стиль спілкування вчителя і учнів на уроці. Спілкування – це прояв фундаментальних властивостей психіки людини, яка спілкується завжди. І наодинці з собою людина зберігає функції спілкування. Пізніше було з’ясовано, що індивідуальний творчий процес пов’язаний з рефлексією (аналіз власних думок і переживань), що означає, що особистість постійно веде подумки діалог зі своїми опонентами. Міжособистісне спілкування здійснюється на низькому, середньому і високому рівнях. Спілкування вчителя з учнями у навчально-виховному процесі – це спілкування вищого рівня. Мета у них спільна – опанування знань, умінь і навичок, успішне просування у розвитку, формування рис вихованої людини. При цьому особливої ваги набуває реалізація і самореалізація особистісного потенціалу суб’єктів навчально-виховного процесу, врахування специфічних властивостей кожного з них (темпераменту, здібностей, інтересу, розвитку тощо).

Рефлексія посідає важливе місце у навчально-пізнавальній діяльності учнів. Рефлексія – процес самопізнання суб’єктом внутрішніх психічних актів і станів. Поняття рефлексії виникло у філософії і означало процес роздумів індивіда про те, що відбувається у його власній свідомості. Особливість рефлексивних дій полягає в тому, що вони спрямовані не на навчальне завдання, а на дії щодо їх розв’язання. Рефлексія може бути спрямована на дії, що входять до виконавчої, орієнтувальної та контрольної частин способу дії. Особливо важливу роль вона відіграє у формуванні самостійної пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання репродуктивно-творчого чи творчого рівнів.

Окреслені характеристики психологічних основ навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці використано у розробленні технологічної карти спостереження та аналізу ефективності розглядуваного компонента психологічного аспекту уроку як це відображено в додатку А.

Важливо також дослідити пізнавальні психічні процеси та аналіз ефективності їх розвитку в учнів.

До пізнавальних психічних процесів особистості відносяться відчуття, сприймання, мислення, уява, пам’ять.

За допомогою відчуттів людина пізнає величину, форму, колір, щільність, температуру, запах, смак навколишніх предметів, знайомиться зі звуками. Розрізняють три групи відчуттів: а) зорові, слухові, смакові, нюхові; б) органічні, рівноваги, рухові; в) дотикові, больові. Розвиток відчуттів в учнів відбувається у різноманітній навчально-пізнавальній діяльності; його ефективність значною мірою залежить від зацікавленості учня тим, що вивчається на уроці. Для різних вікових груп учнів (початкова, середня, старша) розвиток відчуттів має певні відмінності. З метою забезпечення розвитку відчуттів в учнів учителеві потрібно добирати відповідні зміст, методи і засоби навчання з урахуванням їхніх вікових та індивідуальних особливостей.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Формування навичок іншомовного читання на початковому етапі
Отже, роблячи висновок з вище сказаного, навчання іншомовному читанню - це система, яка має свої етапи. Тема цієї роботи охоплює перший, початковий, етап цієї системи. Тому далі буде йтися ...

Психологічні особливості використання цифрових навчальних засобів у молодшому шкільному віці
Успішність організації початкового ступеня навчання залежить від урахування психофізіологічних та психологічних особливостей учнів 11-12 років Як відмічають психологи, у підлітковому віці ( ...

Особливості оволодіння писемним мовленням молодшими школярами з тяжкими порушеннями мовлення
Процес оволодіння письмом, як відомо, забезпечується сформованістю навички моделювання звукової структури слова, символізації та графомоторної навички. За ступенем значущості ці навички в п ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net