Психолого-педагогічні засади пізнавальної діяльності учнів

Нова педагогіка » Організація пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення географії » Психолого-педагогічні засади пізнавальної діяльності учнів

Сторінка 2

Психологічні основи навчально-пізнавальної діяльності учнів включають мету, мотиви, різновиди діяльності, інтерес, увагу, мову, стиль спілкування, рефлексію. Характерною ознакою навчально-пізнавальної діяльності є її складність і специфіка, яка полягає в тому, що її об’єкт (учень) є водночас її суб’єктом, метою і результатом зміни самого об’єкта; завдання учень отримує ззовні, його навчально-пізнавальна діяльність розглядається з трьох сторін – мотиваційної, змістової, операційної.

Мотиваційна навчально-пізнавальна діяльність включає цілі, мотиви, ціннісні орієнтації та їх особливості. Ці фактори означено терміном "ціль-мотив". Мотивація – важливий компонент навчання. Завдання вчителя полягає в тому, щоб сформувати в учнів навчально-пізнавальні мотиви учіння, які пов’язані з бажанням і прагненням учнів оволодівати знаннями, вміннями і навичками з тим, щоб забезпечити власну життєдіяльність і бути корисними суспільству. При цьому варто зважати на відмінність мотивів учіння, які зумовлюються віковими психофізіологічними особливостями учнів.

Змістова сторона навчально-пізнавальної діяльності учнів включає знання, вміння і навички учнів, тобто все те, що визначає інтелектуальну сферу особистості і тлумачиться як інтелектуальні здібності. Сучасна психологічна наука надає великого значення змісту знань, які мають бути засвоєні учнями. На сьогодні дилема – що важливіше: озброїти учнів знаннями чи забезпечити їх психічний розвиток – відкидається як псевдопроблема. І те, й інше входить у навчальні цілі, причому домогтися відповідного розвитку учня можна лише у процесі вивчення конкретного дидактичного матеріалу. Зміст засвоюваних учнями знань має велике значення, адже процес формування мислення багато в чому залежить саме від нього. Тому зміст засвоюваних учнями знань розглядається як один із основних факторів, що визначає ефективність їхньої навчально-пізнавальної діяльності, а його модернізація – першочерговим завданням відповідних органів освіти.

Операційна сторона навчально-пізнавальної діяльності учнів вказує на те, за допомогою яких способів дій забезпечується засвоєння знань учнями. Розвивальний ефект знань суттєво залежить від того, на основі яких саме дій ці знання формуються. Нагадаємо, що під способом дій варто розуміти систему операцій, яка дає змогу розв’язувати навчальні завдання. У способі дій виділяються три функціонально відмінні частини: а) виконавча; б) орієнтувальна; в) контрольна. Виконавча частина способу дії забезпечує відображення об’єктів і явищ навколишнього середовища; орієнтувальна − відображення об’єктів і явищ навколишнього середовища на основі виділення тих якостей і властивостей, які є суттєвими для цих об’єктів; контрольна включає оцінку учнем виконаної операції, порівняння результатів з їх передбаченим еталоном. Серед дій, які входять до контрольної частини способу дій, виділяються такі: а) оцінка виконаної операції, тобто "вимірювання" певних показників навчальної діяльності учнів; б) порівняння результатів навчально-пізнавальної діяльності з еталонними значеннями показників, передбачених відповідними критеріями.

Інтерес – одна із форм спрямованості особистості, яка полягає у зосередженості уваги, думок, помислів на конкретному предметі; це прояв не тільки пізнавальної, але й інших потреб людини. Інтерес є одним з найбільш суттєвих стимулів здобуття знань, розширення кругозору, підвищення пізнавальної активності. Всебічно розвиненій особистості притаманні широта і різносторонність інтересів. В основі інтересів лежать потреби людини, які насамперед визначаються соціально-історичними та індивідуальними умовами її життя. У старшокласників досить чітко окреслюються інтереси до вивчення конкретної науки, галузі знань, сфери діяльності. Наявність у них специфічних інтересів стимулює їхнє прагнення до здобуття, розширення і поглиблення знань з певної галузі наук. Тому їм притаманні соціальні, власне пізнавальні та особистісні мотиви.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Олександр Олесь. «Княжа Україна». «Заспів», «Україна в старовину» Урок в 5 класі
Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом поета; поезіями з циклу «Княжа Україна; розвивати навички виразного читання поезії; виховувати шанобливе ставлення до старовини. Хід уроку ...

Історія становлення і розвитку російської системи професійної освіти з 1700 по 2001 р.р
Систематична професійна освіта починає складатися в нашій країні в середині XVII століття з появою посольських, лікарських, друкарських шкіл. Так, наприклад, в Друкарській школі при Наказі ...

Деякі результати апробації зібраних та розроблених матеріалів
Апробація зібраних та розроблених матеріалів здійснювалась в Бориславській середній школі № 4, серед учнів 3 класів (семерічок) і 4 класів (шестирічок). Щоб з’ясувати, яким видом діяльності ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net