Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Сторінка 9

Утім, перевірка одержаних результатів на статистичну достовірність показала, що якісні зміни відбулись лише в експериментальних групах (t1=2,65; t2=2,67). Числове значення t-критерію в контрольних групах (відповідно t3=2,38; t4=2,46) виявились нижчими за табличне (tх=2,63).

Рівень сформованості ціннісно-смислової компетенції

як другої змінної художньо-епістемологічної досвідченості майбутнього вчителя музики визначався нами за показниками оволодіння герменевтичним методом«вживання» в художній смисл тексту, зокрема креативністю

та імагінативністю

.

Діагностування креативності

проводилось нами за результатами тестування респондентів на оригінальність мислення, продукування поліваріативності і семантичну гнучкість. Для цього ми використали адаптований варіант візуальних субтестів Е. Торренса – «Завершення малюнків» і «Паралельні лінії» (див. додаток №3).

Визначення ступеня оригінальності мислення студентів показало, що до формувального експерименту

71,15% респондентів контрольних і 73,14% експериментальних створювали переважно типові зображення, доволі банального змісту, у яких пропонований елемент поставав істотним і часто єдиним: серце, колесо, пальма, змія, стовп, гора, лист, ваза, ніс, подушка, вікно. У роботах 34,45% респондентів контрольних і 36,28% – експериментальних груп один-два малюнки із пропонованих шести, як правило, не включали вказаний елемент або ж були відсутні взагалі. Лише у малюнках 11,52% респондентів експериментальних і 13,35% контрольних груп пропонований ескізний елемент слугував чинником для створення доволі складних експозицій («Візник», «Вогнище на поляні», «Пейзаж», «Натюрморт», «Спека» тощо). Умовні назви створених малюнків також не відзначались оригінальністю і, переважно, поставали найменуваннями зображених предметів. Хоча в роботах 22,86% респондентів експериментальних і 28,85% – контрольних груп мали місце назви-метафори: поетичні («На крилах мрії», «Брови-діброви», «Човен надії», «Сонячна усмішка», «Квітка надії», «Віднесені вітром»), іронічні («Лузеровий сон», «Жіночий скарб», «Політична щирість»), гумористичні («Ключ до серця викладачки», «Мій перший учень», «Я на першому уроці», «Абсолютний нюх») та назви-абстракції («Залежність випадкових подій», «Виходу немає», «Неквапність», «Нескінченність», «Крах», «Стимул»).

Після формувального експерименту

68,5% респондентів контрольних груп продовжували обмежуватись зображенням типових речей і підписували малюнки їх назвами. Утім, кількість респондентів, яким вдалося створити складні композиції, зросла до 18,15%. Серед назв, які давались цим композиціям, зустрічались метафоричні («Східна пісня», «Вічність», «Самотність», «Життя-рояль», «Чаша терпіння», «Окуляри удачі») і абстрактні («Ян-Інь», «Шамбала», «Глюк», «Антиреклама», «Арт-сайт») назви.

Респонденти експериментальних груп надавали перевагу сакральним символам і знакам, поєднуючи їх в оригінальних композиціях з не менш оригінальними назвами: «Любове незнана» (хрест), «Ангели плетуть віночки» (лілія, троянда, виноградна лоза, оливна вітка), «Віра незборима серце піднесе» (свічка і серце у долонях), «Український фенікс», «Елегія сучасного ікара», «Одвічний двобій» (віл і козел), «Щастя – не примара» (дельфін), «Шлях до істини» (зображення лотоса у трьох позиціях: під водою, на поверхні води, над водою).

Щодо характеристики продукування поліваріативності, то до педагогічної взаємодії

лише 25,15% респондентів контрольних груп і 23,62% експериментальних груп спромоглися на створення малюнків, неподібних на жоден із поданих у атласі. Причому, частка унікальних малюнків становила співвідношення 1:6 або 2:6. Після педагогічної взаємодії

кількість респондентів з поліваріативною творчою уявою зросла до 30,25% в контрольних і до 53,18% в експериментальних групах. Причому, частка унікальних малюнків у контрольних групах залишалась незмінною, а в експериментальних групах зросла до співвідношення 3:6. Серед назв виокремимо такі: «Коловайдер», «Флешка Гермеса», «Ну і день!».

Страницы: 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Рекомендуємо почитати:

Вимоги змісту освіти
Зміст освіти на кожному етапі суспільного буття залежить від рівня розвитку науки та економіки, специфіки системи народної освіти певної країни, відведеного на освіту часу, теоретичного і п ...

Павло Тичина. «Гаї Шумлять». Урок засвоєння нових знань
Тема. Павло Тичина. «Гаї шумлять .». Вираження патріотичних почуттів митця через поетизацію рідної природи. Гармонія людини і природи. Мета: розкрити красу пейзажної лірики поета, показати ...

Практичні основи виховання у старшокласників ціннісного ставлення до природи
Особливої актуальності у сучасному вихованні набули категорії “цінність” та “особистісна цінність”. Філософські джерела характеризують цінність як значення будь-якого явища, вчинку, загалом ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net