Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Сторінка 8

Ще один приклад, але респондента однієї з контрольних груп:

«П’єса «Утіха» Des-dur, №3 Ф.Ліста – найбільш популярна з-поміж решти п’яти фортепіанних мініатюр з такою ж назвою. В результаті вивчення цього твору я помітив здійснене у ньому справжнє художнє відкриття Ф.Ліста – інтонаційне єднання мотивів різної жанрової природи: а) танцювальної риторичної фігури «утіхи» («гармонії») і б) пісенного мотиву колискової. Перший виражений заповільненим згортанням інтонації мажорної пентатоніки (в межах кварти). Другий представлений інтонацією пасторально-віщувального характеру з погойдувальним ритмом. Обидва мотиви співіснують у тональності фа (мажорі-мінорі). Ще однією особливістю твору є те, що впродовж дуже невеликого фрагменту мініатюри (написаної у формі фігураційних варіацій) композитор демонструє розвиток, типовий для сонатних форм: мотив «утіхи» з’являється в ролі своєрідної побічної партії, побудованої на матеріалі другого елемента головної теми (мотиву колискової). Так «поемна» трансформація синтезованої (куплетно-сонатної) форми п’єси по-романтичному втілює ідею мистецтва як утіхи. Її семою постає «розкручування» інтонації «спіралі»: від плину шістнадцятих у діапазоні кварти до неквапного сходження восьмими у діапазоні двох октав (в унісон або паралельними терціями).»

(Олександр К., ІV курс Південноукраїнського державного педагогічного університету)

Як бачимо, наведені приклади інтонаційно-смислових інтерпретацій демонструють сутнісну відмінність між дво- і тривимірною епістемою художнього знання. Респондент експериментальної групи виявив здатність до ейдетично-логічного моделювання художнього смислу і його трансцендентальної рефлексії. Його художньо-рефлективне судження включало елементи інноваційного мислення, зокрема інтроспекцію міфу «маски» і миттєвий ретроспективний аналіз іконічної риторики, з одного боку, та володіння гіпотетико-дедуктивним методом сходження до вищої абстракції з її експлікацією, з другого. Це уможливило вибір видимих прикмет і подібностей істинного буття (сутності).

Респондент контрольної групи знає алгоритм гіпотетико-дедуктивного осягнення означеного в художньому тексті і здійснює спробу пояснити художній образ у контексті художнього розуміння як способу висловлювання. Тобто, він обмежує художнє знання аргументацією готового означення музичної символіки, зосередивши пошуки видимих прикмет істинного буття сферою тварної краси і підмінивши релігаційну функцію мистецтва гедоністичною.

Контент-аналіз пропонованих художньо-рефлективних суджень показав, що до педагогічної взаємодії

в експериментальній групі 54,93% респондентів (86 осіб) не позиціонували себе в інноваційно-рефлексивній діяльності і не володіли гіпотетико-дедуктивним методом художньо-смислового моделювання (пропедевтичний рівень). 39,02% респондентів (64 особи) здійснювали спорадичні спроби у цій сфері (модусний рівень) і лише 3,85% респондентів (6 осіб) виявились здатними до художнього моделювання за допомогою гіпотетико-дедуктивного методу.

У контрольній групі результати розвитку художньо-рефлексивної компетенції розділились таким чином: 50% респондентів (58 осіб) за першим показником операційно-корекційного критерію художньо-епістемологічної досвідченості виявились на пропедевтичному рівні; 45,69% (53 особи) – на модусному рівні; лише 4,31% (5 осіб) піднялись до анагогічного рівня.

Після формувального експерименту

62,82% респондентів експериментальної групи (98 осіб) демонстрували модусний рівень оволодіння гіпотетико-дедуктивного методу і 16,67% респондентів (26 осіб) досягнули анагогічного рівня.

Результати респондентів контрольної групи також очевидні: до 60,34% (70 осіб) зросла кількість тих, хто досягнув модусного рівня; до 15,52% (18 осіб) – тих, хто демонстрував анагогічний рівень розвитку художньо-рефлексивної компетенції завдяки оволодінню гіпотетико-дедуктивного методу.

Страницы: 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Рекомендуємо почитати:

Методика використання віршів та музикальних фрагментів у процесі навчання англійської мови
Важливим джерелом комунікативної компетенції є вивчення пісень різних епох та різного жанру. Наприклад, можна порівняти яку-небудь пісню післявоєнного періоду і пісню 90-х років і провести ...

Техніка постановки запитань
1. Питання чітко продумуються та формулюються так, щоб підвести присутніх до розуміння проблеми. 2. Якщо хтось з учасників висловлює помилкове судження, то слід через ланцюжок питань підвес ...

Види вправ для усних обчислень
Вправи з усних обчислень мають пронизувати увесь урок. Їх можна поєднувати з перевіркою домашніх завдань, закріпленням вивченого матеріалу, опитуванням учнів. Поряд з цим у практиці роботи ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net