Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Сторінка 8

Ще один приклад, але респондента однієї з контрольних груп:

«П’єса «Утіха» Des-dur, №3 Ф.Ліста – найбільш популярна з-поміж решти п’яти фортепіанних мініатюр з такою ж назвою. В результаті вивчення цього твору я помітив здійснене у ньому справжнє художнє відкриття Ф.Ліста – інтонаційне єднання мотивів різної жанрової природи: а) танцювальної риторичної фігури «утіхи» («гармонії») і б) пісенного мотиву колискової. Перший виражений заповільненим згортанням інтонації мажорної пентатоніки (в межах кварти). Другий представлений інтонацією пасторально-віщувального характеру з погойдувальним ритмом. Обидва мотиви співіснують у тональності фа (мажорі-мінорі). Ще однією особливістю твору є те, що впродовж дуже невеликого фрагменту мініатюри (написаної у формі фігураційних варіацій) композитор демонструє розвиток, типовий для сонатних форм: мотив «утіхи» з’являється в ролі своєрідної побічної партії, побудованої на матеріалі другого елемента головної теми (мотиву колискової). Так «поемна» трансформація синтезованої (куплетно-сонатної) форми п’єси по-романтичному втілює ідею мистецтва як утіхи. Її семою постає «розкручування» інтонації «спіралі»: від плину шістнадцятих у діапазоні кварти до неквапного сходження восьмими у діапазоні двох октав (в унісон або паралельними терціями).»

(Олександр К., ІV курс Південноукраїнського державного педагогічного університету)

Як бачимо, наведені приклади інтонаційно-смислових інтерпретацій демонструють сутнісну відмінність між дво- і тривимірною епістемою художнього знання. Респондент експериментальної групи виявив здатність до ейдетично-логічного моделювання художнього смислу і його трансцендентальної рефлексії. Його художньо-рефлективне судження включало елементи інноваційного мислення, зокрема інтроспекцію міфу «маски» і миттєвий ретроспективний аналіз іконічної риторики, з одного боку, та володіння гіпотетико-дедуктивним методом сходження до вищої абстракції з її експлікацією, з другого. Це уможливило вибір видимих прикмет і подібностей істинного буття (сутності).

Респондент контрольної групи знає алгоритм гіпотетико-дедуктивного осягнення означеного в художньому тексті і здійснює спробу пояснити художній образ у контексті художнього розуміння як способу висловлювання. Тобто, він обмежує художнє знання аргументацією готового означення музичної символіки, зосередивши пошуки видимих прикмет істинного буття сферою тварної краси і підмінивши релігаційну функцію мистецтва гедоністичною.

Контент-аналіз пропонованих художньо-рефлективних суджень показав, що до педагогічної взаємодії

в експериментальній групі 54,93% респондентів (86 осіб) не позиціонували себе в інноваційно-рефлексивній діяльності і не володіли гіпотетико-дедуктивним методом художньо-смислового моделювання (пропедевтичний рівень). 39,02% респондентів (64 особи) здійснювали спорадичні спроби у цій сфері (модусний рівень) і лише 3,85% респондентів (6 осіб) виявились здатними до художнього моделювання за допомогою гіпотетико-дедуктивного методу.

У контрольній групі результати розвитку художньо-рефлексивної компетенції розділились таким чином: 50% респондентів (58 осіб) за першим показником операційно-корекційного критерію художньо-епістемологічної досвідченості виявились на пропедевтичному рівні; 45,69% (53 особи) – на модусному рівні; лише 4,31% (5 осіб) піднялись до анагогічного рівня.

Після формувального експерименту

62,82% респондентів експериментальної групи (98 осіб) демонстрували модусний рівень оволодіння гіпотетико-дедуктивного методу і 16,67% респондентів (26 осіб) досягнули анагогічного рівня.

Результати респондентів контрольної групи також очевидні: до 60,34% (70 осіб) зросла кількість тих, хто досягнув модусного рівня; до 15,52% (18 осіб) – тих, хто демонстрував анагогічний рівень розвитку художньо-рефлексивної компетенції завдяки оволодінню гіпотетико-дедуктивного методу.

Страницы: 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Рекомендуємо почитати:

Сценарій виховного заходу „8 березня – міжнародний жіночий день”
1-й ведучий Добрий день дорогі друзі, шановні жінки! 2-га ведуча. З святом вас! Прийміть найщиріші вітання зі святом весни, ніжності і кохання 8 Березня! 1-й ведучий Прислухайтесь, як дзюрч ...

Хімічний експеримент як засіб формування в учнів аналітичного мислення
Уміння міркувати. Готуючи учнів до розв'язування експериментальних задач, варто звернути увагу на розвиток уміння міркувати. Наприклад, при розв'язуванні задачі про те, щоб із магній оксиду ...

Методи проектів
Робота в парах, змінних і постійних «Обмін завданнями», «Передавання тем», «Обговорення проблем» Організація роботи базується на тому, що один із партнерів є носієм інформації, знає шляхи в ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net