Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Сторінка 7

Подані аналізи музичних творів виявляють недостатнє осягнення респондентами експериментальної і контрольної груп навіть бінарної епістеми художнього знання (знак – означене), їх нездатність спроектувати модель художньо-смислового вираження через ігнорування стратегічних принципів ейдетики чистого художнього буття, неготовністю до гіпотетико-дедуктивної ексилікативності художнього змісту за алгоритмом «текст – символ – міф – ейдос», що, у свою чергу, зумовлене паралізованістю механізму феноменологічної редукції.

Після педагогічної взаємодії для контент-аналізу були представлені інтонаційно-смислові інтерпретації музичних тексів дещо іншого змісту. Нижче подаємо приклади художньо-рефлективних суджень респондентів експериментальної групи:

«П’єса «Маски» К. Дебюссі викликає суперечливі враження і до останнього такту тримає слухача в полоні інтриги. За жанром її можна віднести до розгорнутої тарантели-токати, але за драматургією цей танець вражає колоритністю «персонажів» і їх взаємостосунків. Що це? «Реанімована» італійська комедія «масок» (з її жестикулюючим Скарамушем, грайливою Касандрою, мрійливим П’єро і закоханими Арлекіном з Коломбіною) чи «озвучена» трагедія життя?

Безумовно пануючим у творі є образ «маски» – шестикратно проведений моторно-остинатний рефрен (тонально невизначена і ритмічно нестійка серія пустих квінт, що нашаровуються одна на одну і заповнюються «мерехтінням» великих і малих терцій). Його нервова вісімкова пульсація (то репетиційна, то октавно-ламана) не припиняється ні на мить. Навіть під час раптової зупинки на до-дієз (т.т. 144–147) і в коді слух по інерції продовжує відлік нестримного часо-простору. Цей пульсуючий, остинатний вихор «безумної тарантели», як не парадоксально, не має жодних ознак танцювальності (чи бодай ускладненого варіанту танцю). Навпаки, його плин, то виснажуючись до ледь чутних пульсацій, то вибухаючи відчайдушним fff, втілює біль людського розпачу від безсилля.

На тлі такого нестримного «галопування» зовсім недоречною видається спроба композитора «виголосити» архіважливу смисложиттєву ідею (її озвучує завуальована у 4-му такті інтонація тритонового злету і безвольного септимового низпадіння). Тут її не чекаєш і не впізнаєш. Лише після чергових проведень рефрену (у до- і фа-мажорних 16-ти тактах) у скандуванні даної риторичної фігури раптом прозрівається відчайдушна і водночас приречена спроба вирватись із зачарованого кола безвиході. Цей «крик душі» розростається до справжнього волання у наступному епізоді (хроматизований синкопованих хід у до-дієз мажорі) і раптово обривається перед «віроломною» навалою третього рефрену. За кульмінацією настійні поривання змінюються короткими висхідними субмотивами.

Новий етап розгортання драми розпочинає наступний епізод (соль-бемоль мажор). Початкові спокійні і тихі пентатонічні кружляння октав створюють відчуття насолоди спокоєм, хоч за мить його затьмарює несподівана поява висхідного тетрахорду як застереження про передчасність заспокоєння. У другому періоді епізоду цілотонова алюзія тетрахордової інтонації, настирливо повторюючись, стає основою нової, токатно-мартелятної теми. Її незмінно гучне звучання спочатку пов’язується з міфом «героїчної звитяжності» (типу: рух – це надбання, життя – боротьба), але «подійність» модуляції в ля-мінор (з мі-бемоль мажору) і еліпсова з’ява октавних мерехтінь у фа-дієз мажорі виражають міф жалісливого спогаду про короткочасне умиротворення. Не відразу вдається збагнути драматургічну роль цієї згадки, але після двох «спотикань» остинатного руху (об а) зловісні цілотонові форшлаги у верхній тематичній лінії і б) тритоновий басовий хід) розумієш: це остання і явно безнадійна спроба втішатись ілюзіями примарного земного щастя.

Поступово остинатний рух змінюється пустими квінтовими співзвуччями – неначе свинцеве морське плесо поглинає сліди нещодавньої корабельної катастрофи. Ледь чутна тарантельна пульсація в басу і заключні ля-мажорні тризвуки мали б принести умиротворення (тріумф довгоочікуваної гармонії), але, як на мене, сповнені радше скорботного вироку: трагедія втрат – неминуча.»

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Рекомендуємо почитати:

Позакласна робота з інформатики адаптована для початкової школи
Форми позакласної роботи із предметів у школі різноманітні. Накопичено величезний досвід позакласної роботи з різних дисциплін. Уміле використання позакласної роботи з різних навчальних дис ...

Поняття інтерпретації музики в музикознавчій літературі
Інтерпретація музики – це індивідуально-образне тлумачення виконавцем об'єктивної композиторської інформації, що характеризується рисами ідеально-уявного бачення предмета трактування. Цінні ...

В.А. Караковський: біографія та основні роботи
Володимир Абрамович Караковський народився 14 лютого 1932 року в Свердловську (тепер - Єкатеринбург). Мати дитини померла при пологах, і Володю усиновила сім'я інспектора народної освіти Аб ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net