Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Сторінка 6

Аналіз результатів сформованості художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики за операційно-корекційним критеріємпередбачав визначення і порівняння досягнень респондентів до і після педагогічної взаємодії за показниками: а) оволодіння мислетехнікою абстрагування (тобто гіпотетико-дедуктивним методом образно-символічного моделювання) у процесі художнього пізнання; б) здатності до «вживання» в означені смисли і пошуку (допитуваності) очевидних та неочевидних прикмет означуваного (тобто оволодіння герменевтичним методом); в) готовності до уподібнення з сутнісним смислом (тобто оволодіння інтуїтивно-совістівним методом). Йдеться, як бачимо, про моніторинг художньо-естетичних умінь як компонентів художньо-рефлексивної, ціннісно-смислової компетенції і компетенції особистісного самовдосконалення, що постають змінними художньо-епістемологічного досвіду.

Щодо діагностики художньо-рефлексивної компетенції

, то вона передбачала індикацію здатності респондента до самоспостереження під час мислекомунікації з художньою символікою, точніше його готовності до інтро- і ретроспективного аналізу свого мисленого сходження від нижчої до вищої абстракції та пояснення причинно-наслідкових зв’язків такої трансцендентальної рефлексії художньої символіки за допомогою гіпотетико-дедуктивного методу

.

Дана діагностика включала виокремлення в судженнях респондента та аналіз інтелектуально-змістових та інтелектуально-смислових елементів рефлексивно-інноваційного процесу. До перших ми відносили: 1) попередні образно-художні уявлення респондента; 2) постановка проблеми ейдетики чистого художнього буття; 3) констатація відмінностей між конкретно-інтуїтивним ейдосом і формально-абстрактним логосом художнього вираження; 4) схвалення цілісної ейдетико-логічної моделі художнього вираження (зредукованої у чистому художньому бутті загальної картини буття); 5) конкретне обґрунтування цієї моделі; 6) перетворення моделі в чіткий алгоритм послідовних дій; 7) вибір стратегії реалізації моделі художнього вираження (за логікою: ейдос – міф – символ – текст). До переліку інтелектуально-смислових елементів увійшли: 1) смислова мотивація реалізації ейдетико-логічної моделі художнього вираження; 2) смисло-конструктивна фіксація зроблених кроків; 3) смислова диспозиція виникаючих проблем у процесі реалізації моделі художньо-смислового вираження; 4) пошук способів усунення проблеми; 5) формулювання умовної гіпотези; 6) суб’єктивна оцінка гіпотези; 7) конструктивне перетворення ситуації художньо-смислового моделювання.

Згідно з експертною оцінкою, міра присутності цих елементів у судженні респондента відповідає його рівню оволодіння гіпотетико-дедуктивним методом (як показника художньо-епістемологічної досвідченості). Так, їх відсутність корелює з пропедевтичним, часткова присутність – з модусним, а цілковите залучення в якості змістової основи суджень – з анагогічним рівнем.

Нижче подаємо приклади найбільш типових з погляду таксономії художньо-рефлексивної компетенції суджень до педагогічної взаємодії:

«Перше враження від прелюдії К. Дебюссі «Дівчина з волоссям кольору льону» дає підстави висунути припущення, що це музичний портрет, оповитий мрійливим серпанком. Повторне сприймання твору зосереджує увагу на початковій монодії (вис- і низхідних кроках по звуках малого мінорного септакорду (як неповної пентатоніки)) і характерному метро-ритмічному малюнку (неквапному і рівномірному повторенні простої силаботонічної фігури). Їх органічно доповнює класичний щодо гармонічної послідовності (до т. 7 – винятково тризвуки) і фактури (ритмічні акорди у вузькому, «хоровому» діапазоні) мажорно-мінорний акомпанемент.»

«У «Баркаролі» С. Людкевича назва п’єси налаштовує слухача на образ «пісні гондольєра» (наспівний тематизм, «погойдувальні» ритми, рівномірна метрика). Однак типова семантика романтичних баркарол тут поступається місцем пристрасній патетиці. У першому розділі внутрішній неспокій створюється неквадратним членуванням побудови, діатонічно-хроматичними зіставленнями першої і другої фрази у першому куплеті та тональною розімкненістю другого. У середньому розділі цьому сприяють динамічні контрасти, перехресна акцентуація і фактурна насиченість. У заключному розділі весь процес динамізації приводить до розширеного за структурою мотиву запитання, що одержує «просвітлену» відповідь у коді.»

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Рекомендуємо почитати:

Вироблення якісних ознак читання як основне завдання уроків читання у початковій школі
Найважливіше завдання початкової школи - навчити дітей учитися, а це неможливо без уміння читати і працювати з книжкою. В. Сухомлинський радив учителям початкових класів: "Навчіть усіх ...

Психологічні передумови формування в учнів основної школи англомовної граматичної компетенції
Психологія відіграє важливе значення у навчанні ІМ у школі. Вона тісно пов’язана з методикою викладання ІМ і сприяє підвищенню якості освіти і викладання. Старанне та ретельне вивчення псих ...

Підготовка до проведення лекції
При підготовці до лекції викладач усвідомлює тему, основні питання та мету лекційного заняття. На основі цього визначає тип лекції (репродуктивний, пояснювально-ілюстративний, проблемний) і ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.edudirect.net