Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики » Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Сторінка 6

Аналіз результатів сформованості художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики за операційно-корекційним критеріємпередбачав визначення і порівняння досягнень респондентів до і після педагогічної взаємодії за показниками: а) оволодіння мислетехнікою абстрагування (тобто гіпотетико-дедуктивним методом образно-символічного моделювання) у процесі художнього пізнання; б) здатності до «вживання» в означені смисли і пошуку (допитуваності) очевидних та неочевидних прикмет означуваного (тобто оволодіння герменевтичним методом); в) готовності до уподібнення з сутнісним смислом (тобто оволодіння інтуїтивно-совістівним методом). Йдеться, як бачимо, про моніторинг художньо-естетичних умінь як компонентів художньо-рефлексивної, ціннісно-смислової компетенції і компетенції особистісного самовдосконалення, що постають змінними художньо-епістемологічного досвіду.

Щодо діагностики художньо-рефлексивної компетенції

, то вона передбачала індикацію здатності респондента до самоспостереження під час мислекомунікації з художньою символікою, точніше його готовності до інтро- і ретроспективного аналізу свого мисленого сходження від нижчої до вищої абстракції та пояснення причинно-наслідкових зв’язків такої трансцендентальної рефлексії художньої символіки за допомогою гіпотетико-дедуктивного методу

.

Дана діагностика включала виокремлення в судженнях респондента та аналіз інтелектуально-змістових та інтелектуально-смислових елементів рефлексивно-інноваційного процесу. До перших ми відносили: 1) попередні образно-художні уявлення респондента; 2) постановка проблеми ейдетики чистого художнього буття; 3) констатація відмінностей між конкретно-інтуїтивним ейдосом і формально-абстрактним логосом художнього вираження; 4) схвалення цілісної ейдетико-логічної моделі художнього вираження (зредукованої у чистому художньому бутті загальної картини буття); 5) конкретне обґрунтування цієї моделі; 6) перетворення моделі в чіткий алгоритм послідовних дій; 7) вибір стратегії реалізації моделі художнього вираження (за логікою: ейдос – міф – символ – текст). До переліку інтелектуально-смислових елементів увійшли: 1) смислова мотивація реалізації ейдетико-логічної моделі художнього вираження; 2) смисло-конструктивна фіксація зроблених кроків; 3) смислова диспозиція виникаючих проблем у процесі реалізації моделі художньо-смислового вираження; 4) пошук способів усунення проблеми; 5) формулювання умовної гіпотези; 6) суб’єктивна оцінка гіпотези; 7) конструктивне перетворення ситуації художньо-смислового моделювання.

Згідно з експертною оцінкою, міра присутності цих елементів у судженні респондента відповідає його рівню оволодіння гіпотетико-дедуктивним методом (як показника художньо-епістемологічної досвідченості). Так, їх відсутність корелює з пропедевтичним, часткова присутність – з модусним, а цілковите залучення в якості змістової основи суджень – з анагогічним рівнем.

Нижче подаємо приклади найбільш типових з погляду таксономії художньо-рефлексивної компетенції суджень до педагогічної взаємодії:

«Перше враження від прелюдії К. Дебюссі «Дівчина з волоссям кольору льону» дає підстави висунути припущення, що це музичний портрет, оповитий мрійливим серпанком. Повторне сприймання твору зосереджує увагу на початковій монодії (вис- і низхідних кроках по звуках малого мінорного септакорду (як неповної пентатоніки)) і характерному метро-ритмічному малюнку (неквапному і рівномірному повторенні простої силаботонічної фігури). Їх органічно доповнює класичний щодо гармонічної послідовності (до т. 7 – винятково тризвуки) і фактури (ритмічні акорди у вузькому, «хоровому» діапазоні) мажорно-мінорний акомпанемент.»

«У «Баркаролі» С. Людкевича назва п’єси налаштовує слухача на образ «пісні гондольєра» (наспівний тематизм, «погойдувальні» ритми, рівномірна метрика). Однак типова семантика романтичних баркарол тут поступається місцем пристрасній патетиці. У першому розділі внутрішній неспокій створюється неквадратним членуванням побудови, діатонічно-хроматичними зіставленнями першої і другої фрази у першому куплеті та тональною розімкненістю другого. У середньому розділі цьому сприяють динамічні контрасти, перехресна акцентуація і фактурна насиченість. У заключному розділі весь процес динамізації приводить до розширеного за структурою мотиву запитання, що одержує «просвітлену» відповідь у коді.»

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Рекомендуємо почитати:

Керівництво самостійною роботою учнів
Основна вимога К.Д. Ушинського до керівництва самостійною роботою полягає в тому, щоб кожне завдання, його зміст і способи виконання були б досить добре пояснені вчителем. Важке, незрозуміл ...

Ігрові технології підвищення рівня мотивації студентів до навчання
Формування позитивного відношення до професії є важливим чинником підвищення учбової успішності студентів. Але само по собі позитивне відношення не може мати істотного значення, якщо воно н ...

Вивчення іменника в молодших класах
Мовна ситуація в Україні значною мірою залежить від вивчення української мови як базової дисципліни в загальноосвітній школі. Нові мотиви опанування державної мови (вихід на рівень міжнарод ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net