Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Щодо результатів респондентів контрольної групи

, то до педагогічної взаємодії зосередження їх уваги на бінарному епістемічному модусі художнього висловлювання автора та його інтенції (епістемічному стані знання-незнання), на жаль, не дало можливості більше 2% респондентів піднятись до найвищого рівня за усіма трьома показниками інформаційно-смислового критерію художньо-епістемологічної досвідченості. Навіть переорієнтація респондентів у нове функціонально-смислове поле наміру епістемологічної самокорекції, що відбулося в результаті проведення формувального експерименту, не завадила 24,15% (28 осіб) формальному засвоєнню ними текстологічних знань респондентів. Правда кількість респондентів, що продемонстрували достатнє осмислення текстологічної інформації на рівні «сутнісного знання» (за В. Юдіним) суттєво зросла (порівняно з результатами початкової діагностики на 40,5% і становила 70,68% (95 осіб). Лише 5,17% респондентів (7 осіб) виявились здатними до творчої трансформації засвоєних знань. Утім, ця трансформація, відкриваючи широкий простір для нестримного польоту фантазії, поставала не стільки пошуком способів уподібнення з означуваним, скільки «присвоєнням». Ця причина, як виявив контент-аналіз суджень 72,41% респондентів (84 осіб), зумовила й смислову «віртуалізацію» принципів музикально-епічного світобачення. І все ж, осмислення фукіанської моделі епістеми спонукало 7,76% респондентів (9 осіб) до видозміни порядку мислення і навіть анагогічного сходження у формуванні художньо-епістемологічної досвідченості.

Кореляційний аналіз статистичної достовірності виявлених змін показав, що для експериментальних груп значення t-критерію перевищують табличне (tx=2,63 при р≤0,01):

Для контрольних груп значення t-критерію значно нижчі від табличного:

.

У поданій нижче таблиці подаємо числові вирази загальних результатів описаної діагностики.

Таблиця 13. Результати діагностики рівнів художньо-епістемологічної досвідченості респондентів за показниками інформаційно-смислового критерію (у%)

Рекомендуємо почитати:

Умови ефективного навчання аудіюванню в середній школі. Характеристика текстів для аудіювання
Аудіювання – це розуміння сприйнятого на слух мовлення. Для того, щоб цілеспрямованість навчання аудиюванню на подолання труднощів і формування на цій основі умінь і навичок, що сприяють ус ...

Експериментальне вивчення проблеми спілкування дітей дошкільного віку
Для вивчення функції спілкування дітей дошкільного віку нами було проведено дослідження розвитку мотивів спілкування дітей дошкільного віку з однолітками методами спостереження. Дітям було ...

Структура системи освіти
Шкільний обов'язок не є в Німеччині однорідним на всій її території. Різні рішення спостерігаються в окремих німецьких землях: 9 або 10 років навчання, починаючи від 6 року життя дитини. Як ...