Щодо результатів респондентів контрольної групи
, то до педагогічної взаємодії зосередження їх уваги на бінарному епістемічному модусі художнього висловлювання автора та його інтенції (епістемічному стані знання-незнання), на жаль, не дало можливості більше 2% респондентів піднятись до найвищого рівня за усіма трьома показниками інформаційно-смислового критерію художньо-епістемологічної досвідченості. Навіть переорієнтація респондентів у нове функціонально-смислове поле наміру епістемологічної самокорекції, що відбулося в результаті проведення формувального експерименту, не завадила 24,15% (28 осіб) формальному засвоєнню ними текстологічних знань респондентів. Правда кількість респондентів, що продемонстрували достатнє осмислення текстологічної інформації на рівні «сутнісного знання» (за В. Юдіним) суттєво зросла (порівняно з результатами початкової діагностики на 40,5% і становила 70,68% (95 осіб). Лише 5,17% респондентів (7 осіб) виявились здатними до творчої трансформації засвоєних знань. Утім, ця трансформація, відкриваючи широкий простір для нестримного польоту фантазії, поставала не стільки пошуком способів уподібнення з означуваним, скільки «присвоєнням». Ця причина, як виявив контент-аналіз суджень 72,41% респондентів (84 осіб), зумовила й смислову «віртуалізацію» принципів музикально-епічного світобачення. І все ж, осмислення фукіанської моделі епістеми спонукало 7,76% респондентів (9 осіб) до видозміни порядку мислення і навіть анагогічного сходження у формуванні художньо-епістемологічної досвідченості.
Кореляційний аналіз статистичної достовірності виявлених змін показав, що для експериментальних груп значення t-критерію перевищують табличне (tx=2,63 при р≤0,01):
Для контрольних груп значення t-критерію значно нижчі від табличного:
.
У поданій нижче таблиці подаємо числові вирази загальних результатів описаної діагностики.
Таблиця 13. Результати діагностики рівнів художньо-епістемологічної досвідченості респондентів за показниками інформаційно-смислового критерію (у%)
Рівні сформованості художньо-епістемологіч-ного досвіду |
Показники інформаційно-смислового критерію | |||||||||||
Текстологічна обізнаність |
Осмисленість алгоритму осягнення художньої епістеми |
Осмисленість критеріїв достовірності художнього знання | ||||||||||
до експери-менту |
після експери-менту |
до експери-менту |
після експери-менту |
до експери-менту |
після експери-менту | |||||||
е |
к |
е |
к |
е |
к |
е |
к |
е |
к |
е |
к | |
Пропедевтич-ний |
50,61 |
67,81 |
24,36 |
24,15 |
51,28 |
60,87 |
19,23 |
36,72 |
63,51 |
53,45 |
21,15 |
19,83 |
Модусний |
42,54 |
30,18 |
56,41 |
70,68 |
41,02 |
37,01 |
60,9 |
58,62 |
45,5 |
46,55 |
63,51 |
72,41 |
Анагогічний |
6,85 |
2,01 |
19,23 |
5,17 |
7,69 |
2,12 |
19,87 |
4,66 |
4,49 |
2,03 |
15,34 |
7,76 |
Рекомендуємо почитати:
Класифікація методів навчання
Метод навчання є досить складним утворенням, має багато сторін, за кожною з яких методи можна групувати в системи. На цій підставі створюються класифікації методів. Класифікація методів нав ...
Принципи навчання інформатики
Принципи навчання дають відповідь на запитання «Як організувати навчальний процес?» Принципи навчання — це керівні ідеї, нормативні вимоги до організації і здійснення освітнього процесу. Пр ...
Відображення властивостей дійсного світу через поняття величини
Поняття величини є складовою змісту багатьох наук: математики, фізики, хімії, біології та ін. Без поняття величини вивчення дійсного світу обмежувалося б лише спостереженнями і залишалось б ...
У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>