Аналіз результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва

Щодо результатів респондентів контрольної групи

, то до педагогічної взаємодії зосередження їх уваги на бінарному епістемічному модусі художнього висловлювання автора та його інтенції (епістемічному стані знання-незнання), на жаль, не дало можливості більше 2% респондентів піднятись до найвищого рівня за усіма трьома показниками інформаційно-смислового критерію художньо-епістемологічної досвідченості. Навіть переорієнтація респондентів у нове функціонально-смислове поле наміру епістемологічної самокорекції, що відбулося в результаті проведення формувального експерименту, не завадила 24,15% (28 осіб) формальному засвоєнню ними текстологічних знань респондентів. Правда кількість респондентів, що продемонстрували достатнє осмислення текстологічної інформації на рівні «сутнісного знання» (за В. Юдіним) суттєво зросла (порівняно з результатами початкової діагностики на 40,5% і становила 70,68% (95 осіб). Лише 5,17% респондентів (7 осіб) виявились здатними до творчої трансформації засвоєних знань. Утім, ця трансформація, відкриваючи широкий простір для нестримного польоту фантазії, поставала не стільки пошуком способів уподібнення з означуваним, скільки «присвоєнням». Ця причина, як виявив контент-аналіз суджень 72,41% респондентів (84 осіб), зумовила й смислову «віртуалізацію» принципів музикально-епічного світобачення. І все ж, осмислення фукіанської моделі епістеми спонукало 7,76% респондентів (9 осіб) до видозміни порядку мислення і навіть анагогічного сходження у формуванні художньо-епістемологічної досвідченості.

Кореляційний аналіз статистичної достовірності виявлених змін показав, що для експериментальних груп значення t-критерію перевищують табличне (tx=2,63 при р≤0,01):

Для контрольних груп значення t-критерію значно нижчі від табличного:

.

У поданій нижче таблиці подаємо числові вирази загальних результатів описаної діагностики.

Таблиця 13. Результати діагностики рівнів художньо-епістемологічної досвідченості респондентів за показниками інформаційно-смислового критерію (у%)

Рекомендуємо почитати:

Розвиток теорії методів навчання у дидактиці
Розкриття сутності методів навчання вимагає наукового визначення поняття “метод”, бо тлумачення поняття науки важливий елемент її методології, який дає змогу намітити шляхи дослідження педа ...

Педагогічні програмні засоби нового покоління
Віртуальна лабораторія Педагогічні програмні засоби, що включають сучасні мультимедія-системи, використовуються для підтримки процесу активного сприйняття навчального матеріалу і мають низк ...

Історична відомості про університет
Болонський університет – найстаріший університет Європи. Задуманий в 1088 р. як центр підготовки юристів, вуз прославився перш за все відкриттями в області природних і математичних наук. По ...